Дружину китайського в’язня, якому присудили Премію миру, взяли під арешт

Щоправда, поки що тільки домашній. У неї відібрали телефон і повідомили, що незабаром її також відправлять за ґрати. Як стверджують активісти організації “Freedom Now”, жінка правозахисника Лю Сяобо спричинила гнів влади після того, як зустрілася з чоловіком у в’язниці та повідомила йому радісну новину.

Цікаво, що рішення про присудження Премії миру за “тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини” вперше в історії саме китайцю члени Нобелівського комітету прийняли одноголосно. Незважаючи на те, що прізвища претендентів саме на цю премію зазвичай не оголошують заздалегідь, в останні тижні ім’я Лю Сяобо часто згадувалося в пресі разом з іншими ймовірними кандидатами – афганською правозахисницею Сімою Самар, головою російського громадського комітету “Гражданское содействие” Свєтланой Ганнушкіной і колишнім канцлером Німеччини Гельмутом Колем. Зокрема, повідомлялося, що в ініціативну групу з висунення кандидатури Лю Сяобо ввійшли Далай Лама (лауреат Нобелівської премії миру 1989 року), південно-африканський релігійний діяч Десмонд Туту (лауреат 1984 року) і колишній президент Чехії, письменник і правозахисник Вацлав Гавел.

У відповідь на ці повідомлення китайські офіційні особи заявили, що вручення премії Лю Сяобо стане “великою помилкою” й негативно позначиться на відносинах КНР і Норвегії (Нобелівську премію миру присуджує Норвезький Нобелівський комітет, п’ять членів якого призначає норвезький парламент).

Як повідомляє CNN, дійшло до того, що під час трансляції церемонії оголошення лауреата в Осло телевізійний сигнал на Китай було заблоковано. Після того, як рішення Комітету оголосили, Китай знову озвучив своє обурення, заявивши, що вручення нагороди Лю Сяобо суперечить принципам Нобелівської премії, оскільки лауреат є злочинцем, засудженим за національними законами країни.

Зрештою, правди ніде діти, настільки зухвалої поведінки Нобелівський комітет не дозволяв собі давно, адже відверта підтримка політв’язня не може не сприйматися як пряма критика китайського уряду. Тож дехто з експертів достатньо прозоро натякає, що цьогорічне рішення Норвезького Нобелівського комітету певною мірою обумовлено прагненням виправдатися за торішній аванс, виданий президенту США Бараку Обамі.

Буде не зайвим розповісти про самого лауреата, маловідомого українцям. Публічна дисидентська діяльність Лю Сяобо почалася в 1989 році, коли 33-літній викладач літератури Пекінського університету активно втрутився в події на площі Тяньаньмень – спершу оголосив голодування, а потім взяв участь у переговорах із владою, вимагаючи дати можливість студентам-протестувальникам мирно залишити оточену військами площу. Хто не знає, в 1989-му на найбільшій в Китаї площі зібралися десятки тисяч маніфестантів, які вимагали від уряду демократичних реформ. Спротив жорстоко придушила армія. За неповними даними, загинуло майже 2600 осіб, 10 тисяч було поранено.

З того часу Лю Сяобо зазнавав систематичних переслідувань. Китайська влада заборонила йому займатися викладацькою діяльністю і публікувати будь-які роботи – навіть літературну критику. З 1989 року Лю Сяобо провів у тюрмах або під домашнім арештом більше часу, ніж на волі. У грудні 2009 року він отримав 11-річний термін за написання “Хартії-08” – маніфесту, до якого входило, зокрема, 19 вимог, що зводилися до необхідності зміни однопартійної системи й дотримання в країні прав людини. Під текстом документа поставили підписи більше 300 представників інтелектуальної еліти Китаю, ще 10 тисяч осіб підтримали документ в інтернеті.