Андрій Коняшин, виконавчий директор Федерації органічного руху України, про органічні продукти, як їх відрізнити від тих, під які вносили “хімію”, і чому український споживач не готовий купувати органічні продукти

Питання якісних продуктів харчування в останні роки стає все актуальнішим. Бо всі ми знаємо, що нині якість продуктів харчування не найкраща. Втім виробники і не приховують, що нині продукти харчування нашпиговані барвниками, консервантами, стабілізаторами, підсилювачами смаку та іншими досягненнями сучасної харчової промисловості. Постійні дослідження, які проводять науковці, доводять: натуральних продуктів у нас і вдень зі свічкою не знайдеш. Та останнім часом на ринок виходять виробники, які заявляють, що виготовляють органічні продукти й не використовують для їх вирощування жодних пестицидів, органічних добрив, стимуляторів росту тощо.

Що таке органічні продукти? Як їх розпізнати серед тих, що продаються на ринках Львова? Чим вони відрізняються від натуральних продуктів? Відповіді на ці та інші запитання у розмові з Андрієм Коняшиним, виконавчим директором Федерації органічного руху України.

– Андрію В’ячеславо­вичу, скажіть, будь ласка,  що таке органічні продукти?

– Це продукти, для виробництва яких заборонено використовувати хімічні засоби захисту рослин, мінеральні добрива синтетичного походження, категорично заборонено застосовувати ГМО, штучні барвники, ароматизатори, консерванти. У тваринництві не дозволяється застосовувати стимулятори росту, гормонів й антибіотиків. Такі продукти потрібно вирощувати тільки за відповідними стандартами.

– Чи є в Україні підприємства, які вирощують органічні продукти?

– В Україні існує деякий парадокс, оскільки у нас немає власного законодавства, яке б регулювало питання органічного сільського господарства, а органічну продукцію вирощують та вироб­ляють. Фермери, які мають бажання займатися органічним виробництвом, працюють, як правило, за стандартами Європейського Союзу. Є ще  й інші стандарти, скажімо, американські, японські, приватні. В Україні вже є понад 120 господарств, які сертифіковані за органічними стандартами, виробляють різну продукцію. Більшість із них працює в центрально-західних та південних областях: Він­ницькій, Хмельницькій, Закарпатській, Львівській, Одеській та Херсонській.

– Прошу сказати, а що вони виробляють чи вирощують?

– У невеликій кількості вирощують фрукти, овочі. Основну ж частину цієї продукції, майже 90%, становлять зернові. В Україні є також виробники, які переробляють і фасують таку продукцію. Проте значну частину її експортують за кордон.

– Чому? У нас немає попиту на органічну продукцію?

– Навпаки, попит на та­ку продукцію є, проте фінансові можливості багатьох українців не дозволяють їм купувати сертифіковану органічну продукцію. Це стосується насамперед продуктів першої необхідності. До того ж, багато хто має власні присадибні ділянки, на яких вирощують овочі та фрукти. Що ж до зернових культур, то на внутрішньому ринку їх продають небагато, а майже всю продукцію експортують. У нас не хочуть купувати зернові дорожче, тому саме на зерно на внутрішньому ринку попит є незначним. На відміну від українців, європейці розуміють, що таке органічні продукти. Там на таку продукцію попит набагато більший. Українці ж ще не повністю розуміють, що таке органічні продукти, вони їх плутають з екологічними, натуральними, як їх називають деякі виробники. Але екологічна продукція та органічна – це зовсім різне. Якщо хтось виростив овочі чи фрукти на власному городі, не використовував жодної “хімії”, то назвати таку продукцію органічною не можна. Її можна назвати натуральною, природною, але не органічною, оскільки таке виробництво не пройшло відповідної сертифікації. Бути впевненими, що ви купуєте органічні продукти, можна тільки у тому випадку, якщо продукти сертифіковані відповідними акредитованими структурами.

– Як споживач  може відрізнити органічну продукцію від іншої? Чи є якесь спеціальне маркування для неї?

– Так, для органічної продукції є спеціальне маркування. Зокрема, спеціальний логотип Європейського Союзу (ніби у вигляді сонця), який діятиме до 2012 року. Опісля почне діяти інший логотип: зелений прапорець зі зображенням листочка, складеного зі зірок.  Окрім того, на продукції обов’язково має бути зазначено орган, який проводив сертифікацію її виробника, номер сертифікату, за яким споживач може знайти, чи дійсно цю продукцію виробив конкретний виробник, чи справді вона сертифікована. У нас працює понад 15 сертифікаційних структур, але тільки одна українська.  

– Побутує думка, що в нас вирощувати органічні продукти неможливо, зважаючи на те, що ґрунт, вода забруднені…

– Безумовно, те господарювання, яке було раніше, і вплив людини на зовнішнє середовище суттєво позначається на якості продукції. Звісно, якщо фермерське підприємство розташоване біля металургійного комбінату, який працює на повну потужність, то таку продукцію не можна назвати органічною. Такий виробник не отримає сертифікату. Ніхто не заборонятиме фермерові вирощувати продукцію на цій території, але у продуктах буде перевищення вмісту хімічних елементів, тож сертифікату він не зможе отримати. Тому перед тим, як надати сертифікат, звертають увагу і на місце розташування самого виробництва.

– Вартість продукції, яку маркують як органічну, є значно вищою за іншу й це є стримуючим чинником для споживачів… 

– Така продукція буде дорожчою з кількох причин. По-перше, виробник має отримувати на продукцію всі дозвільні документи, які вимагає держава, а органічна сертифікація здійснюється як додаткова. Це вимагає певних коштів, що впливає на кінцеву ціну продукту. По-друге, виробник отримує менше цієї продукції, особливо в перехідний період, адже  не використовує мінеральних добрив для підживлення рослин, витрачає більше часу. А щоб ґрунт накопичив необхідну кількість гумусу для отримання певного врожаю, треба докласти чималих зусиль і бути насамперед фаховим агрономом. Тоді виробник зможе отримувати не менші врожаї, ніж раніше, з внесенням мінеральних добрив. Якщо взяти, наприклад, тваринництво,  щоб виростити свиню на натуральних кормах, потрібно не менше півтора року. Використовуючи ж премікси, такого ж результату можна досягти вдвічі швидше.

– Які держави нині є лідерами з виробництва органічних продуктів?

– Країни Європи. Пальму першості тримають Швейцарія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди. Там ринок більше розвинутий. У нас 0,7% земель сертифіковані як органічні, а у Європі середній показник – 4%. Там ринок почав розвиватися  раніше, тож населення краще розуміє, що таке органічні продукти. У Європі є державна підтримка, виробникам дають дотації на виробництво органічної продукції, серед населення активно здійснюється пропаганда, чому сприяє держава. Хоча у нас органічне виробництво набирає обертів, але воно здійснюється власними силами.

– Органічні продукти – порівняно нове виробництво для нас. А чи не було випадків, що виробники, які не вирощують такої продукції, зловживали довірою громадян і ставили на іншій продукції відповідне маркування?

– Такі випадки справді були. Є виробники, які можуть на своїх продуктах писати, що це органічні, але на такій продукції не буде відповідного маркування –  логотипу, номера сертифікації. Зараз в Україні ніхто нічого не може зробити з несумлінними виробниками, оскільки у нашому законодавстві немає навіть визначення органічного виробництва. Тож нам конче потрібний відповідний закон, щоб виробник мав правове підґрунтя називати свою продукцію органічною.