У неділю в Бремені відбулися офіційні торжества з нагоди 20-річчя об’єднання країни

“Ми і є Німеччина, Німеччина – це ми!”, – урочисто заявив президент ФРН Крістіан Вульф, закликавши всіх громадян країни створювати “нову єдність”. Він нагадав, що за 20 минулих років багато що зроблено у возз’єднанні двох частин країни, хоча “розрізненість суспільства залишається”.
Він підкреслив, що об’єднання Німеччини було б неможливе без “європейського руху за свободу”, “без польських робітників і польського Папи Римського”. Вульф також пригадав екс-президента СРСР Міхаїла Горбачова, який “не став заважати об’єднанню”. Згадали й Гельмута Коля та “наших друзів з країн Атлантичного Союзу, перш за все  Буша-старшого, без яких було б неможливе об’єднання Німеччини”.
Крім того, в промові глави держави йшлося про інтеграцію іноземців у німецьке суспільство. “Бути у ФРН вдома - означає поважати конституцію і цінності держави, дотримуватися спільних правил і приймати німецький спосіб життя”, - наголосив Крістіан Вульф. Водночас він закликав німців до толерантності і відкритості стосовно іноземців.
Святкові заходи відбулися по всій країні, однак для головних урочистостей цього разу обрано Бремен, що головує нині в Бундесраті.
Нагадаємо, що офіційне об’єднання НДР і ФРН відбулося 3 жовтня 1990 року, однак фактично кордон між двома Німеччинами перестав існувати в листопаді 1989-го, після повалення довжелезного муру, що розділяв Східний і Західний Берлін. Тоді це називалося – “зміна правил перетину кордону”.
Варто також нагадати, що кордон між НДР і ФРН проходив не тільки Берліном, хоча саме мур був найпомітнішою її частиною – передовою лінією “холодної війни”. Німецько-німецький кордон (Innerdeutsche Grenze) був одним із найщільніших у світі. Його загальна довжина становила 1378 кілометрів.
Майже по всьому периметру він був обгороджений парканом з колючим дротом або іншими спецзасобами. Кожні півкілометра з боку НДР стояли контрольні вежі. Усього їх налічувалося близько 630. До листопада 1984 року 440 кілометрів кордону було оснащено пристроями-самострілами SM-70 (загалом – майже 60 тисяч). Кількість східних німців, які загинули під час спроб утекти на Захід, відповідно до останніх даних, перевищує 800 осіб.
Тим часом не все тоді було так просто. Рік тому – якраз до відзначення 20-річчя повалення Берлінського муру – британський часопис “The Daily Telegraph” писав, що Маргарет Тетчер насправді вважала об’єднання Східної та Західної Німеччини загрозою. У березні 1990 року, через кілька місяців після падіння муру, Тетчер закликала Францію об’єднати зусилля перед “німецькою загрозою”, а також висловлювала побоювання, що об’єднана Німеччина спробує стати наймогутнішою країною Європи. “Гельмут Коль здатен на все! Він став зовсім іншою людиною”, – повідомила в останній рік свого перебування на посаді прем’єр-міністра Британії Тетчер французькому послові. Також вона підозрювала, що Коль на чолі об’єднаної Німеччини почуватиме себе диктатором і проводитиме відповідну політику. За два місяці до подій листопада 1989 року в Берліні Маргарет Тетчер зустрічалася з лідером СРСР Міхаїлом Горбачовим і сказала йому, що об’єднання Німеччини не хоче ні Британія, ні вся Західна Європа. На її думку, об’єднання загрожує де­стабілізацією міжнародних відносин загалом й безпеці Британії зокрема.
Також, як свідчать опубліковані до 20-ліття падіння Берлінського муру дипломатичні документи, побоювання щодо об’єднання ФРН і НДР висловлював і тодійшній президент Франції Франсуа Міттеран. Під час зустрічі з Тетчер він заявляв, що позиції об’єднаної Німеччини будуть “міцнішими, ніж за Гітлера”.
Навіть через два десятиліття після падіння муру не всі німці вважають спричинені цим зміни позитивним явищем. Особливо велике невдоволення на сході країни. Майже в кожному соціологічному дослідженні простежується думка, що громадяни колишньої НДР дотепер сприймаються як люди другого сорту. Відповідно до соціологічного опитування, більше половини жителів східних регіонів Німеччини кажуть, що зміни, які відбулися, не виправдали їхніх очікувань.