Ситуація із розподілом ефірних частот та видачею ліцензій і далі буде невизначеною, а отже – викликатиме дискусії щодо свободи слова і впливу чинної влади на гучність цього слова.

Учора мало відбутися засідання Київського апеляційного суду щодо позбавлення частот та ліцензії на мовлення “5 каналу”, ТВі та ще 14 телекомпаній, однак розгляд справи перенесли на 26 серпня, оскільки “частина учасників не була поінформована про час та місце проведення засідання”, повідомляє ІМК. Процес уже обріс багатьма домислами, виправданнями та заявами, зокрема, й з боку міжнародних спостерігачів, серед яких найпомітнішими та найавторитетнішими у цій сфері є “Репортери без кордонів”.

Посеред квітня керівники організації завітали до України, аби поспілкуватись із представниками влади, опозиції та журналістами. У прес-релізі організації, укладеному за підсумками цих розмов, зазначалося, що “в останні три місяці відбулось серйозне повернення до залякування та фізичних нападів на журналістів, а також перевищення повноважень щодо мас-медіа”. Тоді ж організація висловила свою підтримку працівникам каналу ТВі, які заявляли, що зазнають тиску з боку Служби безпеки України, зокрема, через особисту зацікавленість голови СБУ Валерія Хорошковського у розподілі ефірних частот.

Однак це було ще до того, як Окружний адміністративний суд Києва задовольнив вимоги групи телеканалів “Інтер” і скасував рішення Нацради України з питань телебачення та радіомовлення від 27 січня про виділення “5 каналу” та ТВі частот на мовлення. Рішення суду стало можливим після того, як у квітні медіа-холдинг UA Inter Media Group (директором якого є дружина керівника СБУ, але ключовою персоною залишається сам Хорошковський) відмовився від ліцензій на мовлення (отриманих внаслідок того ж таки конкурсу), заявивши, що процедура відбулася з порушеннями. Пізніше Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив скарги “5 каналу” і скасував ухвалу про забезпечення адміністративного позову від 16 лютого групи компаній “Інтер” до Нацради щодо скасування рішень про видачу ліцензій на мовлення від 27 січня. Тобто сторони обмінялися запереченнями, які суди й задовольнили. Цей процес мав закінчитись учора розглядом у Київському апеляційному суді, однак ще у четвер прес-служби “5 каналу” та ТВі поширили інформацію про те, що про розгляд апеляції керівникам медіа не повідомили. А, отже, заявили у заяві, – йдеться про тиск на суддів та бажання якомога швидше проштовхнути справу. У суботу із 19.00 по 20.00 три телеканали (ТВі, ТРК “Чорноморська” та “5 канал”) провели “попереджувальний ефірний страйк” – замість миготливих телеобразів, на чорному тлі з’явився напис “Попереджувальний страйк трьох телеканалів на захист свободи слова в Україні”. “Ефірний страйк – це кардинальний крок і, можливо, влада сприйме його, як свою перемогу. Але нашою метою є довести суспільству, що саме такий вигляд матиме український телепростір у недалекому майбутньому, якщо ця перемога справді відбудеться”, – повідомляється в заяві телеканалів.

Позиція ж влади, що проглядається за тими нечисленними офіційними коментарями, зводиться до двох пунктів: 1) свобода слова важлива і ми будемо її всіляко забезпечувати; 2) процес навколо виділення частот – комерційна суперечка і не стосується утисків журналістів. Зрозуміло, що тут є певна доля економічних розрахунків, однак інформаційна політика держави, та, якої сьогодні ми не маємо, мала б не так регулювати політичний плюралізм у ЗМІ, як дбати про різноманітність наповнення телеканалів, зокрема – існування лише інформаційних мереж. Наразі ж більше схоже на те, що команді Президента сьогодні потрібніші передачі та серіали сусідського виробництва із відповідним нахилом, аніж якісні новини та аналітика. Самому Президенту існування незалежних медіа буде тільки на користь, оскільки допоможе конструювати майбутні кроки і адекватно бачити на них реакцію.
Окрім того, чи не єдине, що сьогодні може змусити Президента притримати апетити своєї команди, – критика ззовні. У суботу свою стурбованість “повідомленнями, які надходять з України про те, що два телеканали – 5-й канал і ТВi – позбавляють ліцензій” висловив у листі Президенту України Лєх Валєнса. Це додає надій, що судовий розгляд апеляції може стати більш незалежним від амбіцій члена Вищої ради юстиції. Однак незважаючи на те, яким чином влада прореагує на зауваження Нобелівського лауреата (а сумнівів у тому, що реакція таки буде, – мало), ігнорування внутрішніх звернень власних громадян не додасть відзнак чинному Президенту, тим більше зовнішньополітичних.