Росія підрахувала збитки від спеки та лісових пожеж

Ситуація з неприборканою вогняною стихією в Росії з кожним днем стає все складнішою. Практично вся інфраструктурна мережа завмерла – електрика, транспорт, водогони та каналізація близькі до припинення функціонування. Через густу димову завісу в країні не працює багато аеропортів.

Унаслідок пожеж загинуло понад півсотні осіб, згоріло близько двох тисяч будинків у 147 населених пунктах – без житла залишились 1 824 сім’ї. Допомоги погорільці поки що не дочекались. Як стверджує російський уряд, не вистачає фінансування. Немає грошей і на пожежну допомогу. Оглядач “The New York Post” Ральф Пітерс повідомляє, що служба пожежогасіння в Росії практично повністю розформована. Професійних пожежників у величезній Росії менше, ніж в Німеччині, а навчених добровольців немає взагалі. Тож трагедія Росії полягає не так у браку фінансування, як у поганій організації: “Пожежі дуже дорого обійдуться Москві, але головна проблема не стільки у фінансуванні, скільки в керівництві та організації, – пише кореспондент іспанського часопису “El Pais” Пілар Бонет. – Правляча в Кремлі команда свого часу проігнорувала критику екологів щодо нового Лісового кодексу, який завершив демонтаж радянського законодавства і узаконив складну систему розподілу повноважень між федеральними та регіональними органами влади. Фінансування було урізано, кількість лісників скоротилася вдвічі, повноваження розділили, і в результаті Росія виявилася не готовою до катастрофи”.

Кореспондент “The Wall Street Journal” Річард Будра особисто побував у одному з осередків стихійного лиха. Він повідомляє, що в місті Луховіци, як і в більшості постраждалих регіонів Росії, підготовка до лісових пожеж була вкрай незадовільною: не вистачало протипожежного обладнання та пожежників-добровольців. Подекуди громадянам доводилось самостійно боротися з вогнем. Жителі Луховіци стверджують, що не дочекавшись жодної допомоги, власноруч боролися з вогнем, який поширювався з торфовищ.

“Ми вижили тільки то­му, що вітер змінився”, – розповіла одна з  місцевих мешканок. “Дороги, що ведуть у ліс, часто заблоковані чи погано відремонтовані, пожежні водойми зміліли, а пожежні рукави часто протікають”, – кажуть погорільці.

Водночас іноземні оглядачі відзначають, що байдужість влади в умовах не лише екологічної, але й економічної катастрофи суттєво знизила рейтинг керівництва держави. Після заяви головного санітарного лікаря Росії Гєннадія Оніщенка, в якій ішлося про небезпечний рівень чадного газу в повітрі Москви, мер столиці Юрій Лужков без вагань поїхав з міста. Його прес-секретар на запитання журналістів зі здивуванням відповідав: “Та хіба у нас кризова ситуація?”. Лише після обурених публікацій у пресі Лужков повернувся до Москви, а Дмітрій Мєдвєдєв перервав відпустку на Чорному морі.

Поки що зберігає популярність традиційно енергійний Владімір Путін, однак експерти припускають, що зниження рейтингу не омине і чинного прем’єр-міністра, котрий нібито не полишив надії знову перемогти на наступних президентських виборах. 
“Гумор росіян сильніший за всі катастрофи”, – підсумовує “El Pais”.

У 2000 році, коли сталася трагедія на підводному човні “Курськ”, американський журналіст Ларрі Кінг запитав у Владіміра Путіна, що ж сталося з субмариною, і той з усмішкою відповів: “Вона потонула”. Тепер у Москві став популярним новий жарт: “Ведучий ставить Путіну запитання: “Що сталося з Росією?”, – а прем’єр відповідає: “Нічого страшного – вона згоріла”. 

Мар’яна Колтун