…виповнилося два роки російсько-грузинській війні

Два роки тому Грузія несподівано для решти світу ввела війська на територію самопроголошеної республіки Південна Осетія. Генерал грузинської армії Мамука Курашвілі тоді назвав це “операцією з наведення конституційного порядку”.

Дмітрій Мєдвєдєв, президент Росії, у відповідь оголосив про “примус грузинської влади до миру” – у наступ пішли 150 російських танків, авіація почала сипати бомбами на грузинські міста. “Примус” вдався – грузини прогнозовано програли. Наслідком війни стало проголошення незалежності Південної Осетії та Абхазії, визнане, щоправда, лише Росією та кількома аутсайдерами “третього світу”, як-от Нікарагуа.

Але росіяни також не виграли, адже так і не досягнугнули своєї головної мети – повалення уряду “аґента ЦРУ” Саакашвілі. З воєнної точки зору, все було гаразд – російські війська без проблем могли б узяти Тбілісі й піти ще далі, щоб вимити чоботи в Чорному морі. Але кісткою в горлі стало політичне забезпечення: Кремлю просто нікого було тріумфально завезти верхи на танку в Тбілісі, щоб замінити нелюбого їм грузинського президента.

Про події початку серпня 2008 року офіційна Москва нині воліє не згадувати. Грузини натомість не втомлюються підігрівати войовничий запал. “На другу річницю серпневої війни боротьба за остаточне звільнення Грузії триває щодня”, – заявив 7 серпня в своєму телевізійному зверненні до грузинського народу Міхаїл Саакашвілі з другого кінця світу (він в такий час чомусь перебував з офіційним візитом у Колумбії). “І ця агресія не охолола до сьогоднішнього дня. Наша боротьба продовжиться доти, доки останній окупант не покине грузинську землю, поки не буде відновлена справедливість щодо сотень тисяч наших громадян різного етнічного походження, які були змушені покинути свої будинки”, – з притаманним усім кавказцям темпераментом заявив Саакашвілі. “Історичним завданням нашого сьогоднішнього покоління є доведення до кінця боротьби й звільнення Грузії, і ми доведемо цю боротьбу до кінця”, – впевнений грузинський президент.

Нині стосунки між двома державами залишаються напруженими. Обидва ще два роки тому відкликали своїх дипломатів, і дипломатичні відносини не відновлені досі. Про економічні стосунки годі говорити. А у вересні чекайте на нове російсько-грузинське протистояння – в Міжнародному Гаазькому суді розпочнеться розгляд поданого ще два роки тому позову Тбілісі у зв’язку з етнічними чистками в Південній Осетії.