У абітурієнтів гаряча пора: час остаточно визначитися з навчальним закладом. Університет ім. І. Франка за кількістю заяв лідирує не лише серед вишів Львівщини, а й України (друге місце). На одне місце в політехнічному претендувало 23 особи,  в медуніверситеті – 168

Сьогодні, 10 серпня, останній день, коли абітурієнти можуть подати оригінали документів до вишів. У деяких вишах буде друга черга зарахування на державну форму. Тобто, якщо абітурієнт за рейтингом пройшов на державне навчання, але не подав оригінали документів, його не зараховуватимуть, а на його місце зможе потрапити той, хто був нижче у рейтингу. Остаточно списки корегуватимуть до 15 серпня. Але так працюватимуть не у всіх вишах. Ті абітурієнти, які не набрали достатньої кількості балів аби навчатися на держзамовленні, зможуть подати документи на платну форму навчання – оригінали документів прийматимуть до 25 серпня.

Знайти себе

Після тривалої та дуже складної цьогорічної вступної кампанії, коли вже, здавалося, можна нарешті полегшено зітхнути, перед абітурієнтами постали нові труднощі. У перші дні оприлюднення рейтингів вступники змушені були бігати по нав­чальних закладах, адже переважна більшість сайтів, де мали бути списки рекомендованих до вступу, не працювала, зокрема, сайт Дрогобицького педагогічного університету, деякі напрямки на сайті ЛНУ ім. Фран­ка та “Львівської Політехніки” також починали наповнювати зі значним запізненням – після обіду або ввечері.

Дуже складно було знайти потрібну інформацію  й на сайті “Конкурс”: він або не працював, або відкривався зі значними збоями. Тож можна лише уявити, як нервували і хвилювалися абітурієнти, які подали документи у виші за сотні кілометрів від дому.

Труднощі виникали і зі самими списками: вступники не завжди чітко могли зрозуміти – стали вони студентами чи ні. У списки вносили всіх абітурієнтів, які подали заяви до вишу, в порядку спадання кількості балів. Аби вирахувати, чи потрапляє абітурієнт на платну форму (біля тих, хто проходить на державну, зазначали – “рекомендований”), вони мали знати, яким є ліцензований обсяг набору на факультет. Ті, хто не володів такою інформацією, бігали від стенда до стенда й порівнювали дані. Незручності виникали й через те, що списки абітурієнтів вивішували у різних корпусах навчальних закладів, а інформації про те, де шукати потрібний список, не було. Молоді люди не знали куди звертатися.

Нині – студент-юрист, завтра – безробітний

Незважаючи на те, що вчорашні студенти-юристи поповнюють лави безробітних, охочих здобути цей фах не зменшується, як і тих, хто за чималі гроші готовий здобувати професію економіста, фінансиста чи стоматолога. А ось фах інженерів, механіків, хіміків, яких у нас бракує, молодь не поспішає здобувати.

Скільки студентів претендувало на державне місце? Який прохідний бал на найпопулярніші факультети? Скільки доведеться платити батькам за омріяний фах їхніх дітей? З цими запитаннями “Пошта” вирушила у найпопулярніші львівські виші.

Франковий університет

Найбільший ажіотаж у Львівському національному університеті імені Івана Франка, як і в попередні роки, був на юридичному, економічному факультетах та на факультеті іноземних мов. Окрім того, цьогоріч суттєво зросла кількість охочих здобути освіту історика – на 310 місць, з яких 110 – державні, подали заяви 1 349 заяв. За даними сайту університету, на 300 місць (25 – державні) економічного факультету (напрям – фінанси і кредит)  претендувала 1 031 особа. Здобути фах знавця англійської мови та літератури прагнула 981 особа (загалом 220 місць, з яких 60 – бюджетні). Стати юристами хотіли 1 245 абітурієнтів, хоча ліцензований обсяг місць –  500, державне замовлення – 95.

Дещо менший конкурс на біологічному факультеті (напрям – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансованого природокористування): на 50 місць претендувало 167 осіб. А охочих стати фізиками або математиками виявилося небагато. На прикладну фізику зареєстровано тільки 64 заяви при ліцензійному обсязі – 110. 

Юрій Корчак, відповідальний секретар приймальної комісії університету, повідомив, що кількість пільговиків, які подавали заяви до вишу, не перевищувала норми – 25% від державного замовлення. Найбільше пільговики (більше за норму) подавали заяви на юридичний факультет.

У політехнічний – за гуманітарної освітою

Хоча політехніка – це традиційно технічний виш, проте найвищий конкурс тут спостерігався в інститутах гуманітарних та соціальних наук (напрям – соціологія) та економіки і менеджменту (міжнародна економіка), де на одне місце претендувало 23 особи. В інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології (напрям – безпека інформаційних і комунікаційних систем) за одне місце боролися 14 осіб.

Значно простіше було вступити в інститут хімії та хімічних технологій (хімічна інженерія): на 60 місць подали заяви 77 осіб.

Роман Брилинський, відповідальний секретар приймальної комісії, зауважив, що цьогорічна вступна кампанія видалася дуже складною, насамперед, через постійні зміни правил вступу.

– Спершу говорили про те, що сертифікати будуть дійсні тільки за 2010 рік, потім почали зараховувати й за минулі роки, – сказав Роман Богданович. – Також з пільговиками була незрозуміла ситуація. Пільговики мали би подавати документи тільки в один виш, а потім їм дозволили подавати на три напрями. Для пільговиків у нас виділено 25% місць від державного замовлення. Перевищення цього показника у нашому виші немає.

Роман Богданович також додав, що порушень зі сторони абітурієнтів не було, проте є випадки, коли був неправильно порахований середній бал атестата, тож у приймальній комісії перераховували й враховували той, який виводили там.

Співрозмовник зауважив, що у їхньому виші оригінали документів прийматимуть до 10 серпня. Якщо державне замовлення буде сформовано, то другого етапу зарахування не буде. Якщо не сформують, то на бюджет зараховуватимуть до 15 серпня. 

Стоматологів держава не потребує

Найзапекліша боротьба за державні місця точилася у Львівському медичному університеті ім. Д. Галицького на стоматологічному факультеті та напрямі фармація.

Цьогоріч держава готова оплатити навчання тільки чотирьох стоматологів, з них одного пільговика, а на цей факультет було подано 509 заяв, тобто на одне державне місце претендувало понад 168 осіб. На платній формі зможуть вчитися 246. На одне бюджетне місце напряму фармація (також тільки чотири бюджетних місця) претендувало 94 особи. Менший конкурс спостерігався на напрямі лікувальна справа – 10 осіб на місце.

Андрій Наконечний, заступник відповідального секретаря приймальної комісії, зауважив, що були абітурієнти, котрі в медуніверситет подавали сертифікати з кількістю балів, меншою за прохідний. Їх відразу відхиляли. А самі сертифікати у комісіях ретельно перевіряли.

Хочеш бути студентом – плати

Ще у перші дні прийому документів майже на всіх факультетах Франкового університету можна було прочитати оголошення приблизно такого змісту: “Абітурієнти, які не пройшли на державну форму навчання, незалежно від місця у рейтингу, можуть подавати заяву на платне відділення у деканат відповідного факультету”. Уже 6 серпня, коли з’явилися рейтинги, багато батьків поспішили заплатити за навчання та написати заяву, аби гарантувати дитині місце хоча б на конт­рактній формі. Поповзли чутки, що хто швидше оплатить, той і стане студентом-контрактником, незалежно від кількості набраних балів. Юрій Корчак пояснив, що такі списки коригують у деканаті відповідного факультету і, якщо абітурієнти мають низькі бали, їх можуть попередити, що шанси пройти на платну форму у них мізерні. Коли ж батьки вже оплатять майбутнє навчання, а син чи донька за кількістю балів не пройдуть, їм або можуть запропонувати заочну форму, або повернуть гроші.  На філологічному факультеті (куди ми зателефонували) запевнили, що жодного року не виникало ситуації, коли кількість охочих вчитися на платній формі перевищувала кількість платних місць. Тобто, якщо батьки вже заплатять, то можуть бути спокійними, що їхні діти таки отримають студентський  квиток.

У Львівському національному медуніверситеті повідомили, що у них і на платну форму навчання зараховуватимуть тільки за рейтингом. 

До речі, цьогоріч прохідний бал на державну форму навчання становив понад 700 балів. Проте навіть такі бали ще не були гарантією, що абітурієнт зможе здобувати освіту на бюджетній формі, бо, як і в минулі роки, значну кількість державних місць посіли пільговики: діти шахтарів, загиблих міліціонерів, переможці олімпіад, випускники Малої академії наук тощо. І пільговики часто набирали значно менше балів, аніж інші абітурієнти. Але останнім не вистачило місця серед державників.