Вирушаючи у дорогу, варто запастися сухим печивом й у жодному разі не брати ковбас чи булочок з кремом

У літню пору традиційно збільшується кількість харчових отруєнь та харчових токсикоінфекцій.  Здається, і їв усе свіже, і ретельно мив овочі-фрукти, а тут отруєння. Особливо неприємно, якщо ви отруїлися під час відпустки в іншій країні чи у рідних Карпатах.

Харчові отруєння та харчові токсикоінфекції можуть спричинити умовно патогенні мікроорганізми, які потрапляють до людського організму кількома шляхами: харчовим, водним та контактно-побутовим.

Найбільш вразливими до отруєнь є діти, які часто хворіють, вагітні, люди похилого віку, ті, у кого знижений імунітет чи є хронічні гастроентерологічні захворювання. 

У літню пору найчастіше можна отруїтися продуктами, які легко псуються: молочні, м’ясні продукти, а тим паче, якщо це продукти з ринку, які весь день були під палючим сонцем, консерви, зокрема риба в олії. Причиною отруєння може стати їжа, яку піддали недостатній термічній обробці, чи тривалий час зберігали при неправильній температурі. Влітку готові страви можна зберігати тільки один день, якщо ж не у холодильнику – не більше двох годин. Небезпечною може стати страва, яку після приготування кілька разів підігрівали в одному посуді. Підхопити шкідливого збудника можна з їжі, яку приготувала хвора людина (наприклад, з гноячковими ураження шкіри на руках, з ангіною).

Вчорашню їжу – у смітник

Однією з найуразливіших категорій  до харчових отруєнь є діти. Тож до їхнього харчування влітку треба ставитися особливо ретельно. Як наголошує Софія Кащевська, завідувач ІІІ відділення Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, дітей треба годувати тільки свіжою їжею, в жодному разі не можна давати кашу чи суп, який варили вчора. Молоко лікар обов’язково радить кип’ятити. Навіть, якщо це своє, домашнє, адже  корова може мати мастит чи бути носієм стафілокока, через що можна захворіти. Сир, сметану, лікар Кащевська рекомендує купувати у магазині, щоб була інформація про термін придатності, належні умови зберігання.

Літо – це традиційний час відпусток, і діти, зрозуміло, не залишаться вдома, якщо батьки кудись збираються. Хоча медики не радять брати у далеку дорогу дітей до трьох років, адже вони нелегко переносять акліматизацію, та й переїзд може бути для них важким, якщо ж ви все-таки вирішили брати зі собою дітей, варто ретельно обирати провіант. Як радить Софія Кащевська, у дорогу треба брати тільки ті продукти, які не псуються: сухе печиво, вже помиті фрукти, овочі. Не можна брати готові страви, ковбасу, салати з майонезом, солодкі сирки, тістечка, булочки з кремами, адже у солодощах швидко розмножуються бактерії. З напоїв перевагу варто надавати чаю, а не сокам чи компотам. А в аптечці обов’язково повинні бути сорбенти.

– Якщо ж сталася неприємність, й дитинка отруїлася, першими симптомами буде нудота, блювота або позови до блювоти, біль живота, часті рідкі випорожнення. Дитя буде мляве, у нього буде суха шкіра, яскраво-рожеві губки, – говорить  завідувач відділення. – Ознаки отруєння можуть проявлятися упродовж 2 – 24 годин, але буває, що симптоми розвиваються й за півгодини. У такій ситуації насамперед можна зарадити сорбентами, й давати дитині багато пити. Та лікар категорично застерігає від самолікування й наголошує, щоб відразу батьки зверталися до лікаря, адже за симптомами отруєння може бути інше захворювання. 

З тротуару та й до рота

Від харчових інфекцій можуть потерпати не лише діти, але й дорослі. Леся Королюк, головний спеціаліст УОЗ ЛМР з інфекційних хвороб, лікар-інфекціоніст,  додає, що причиною можуть бути продукти, які ми купуємо на стихійному ринку, на тротуарі при автошляхах.

Хоча про це давно говорять, але така торгівля й надалі залишається актуальною для нашого міста. Жіночок зі села з молоком, сиром, овочами, розкладеними уздовж тротуарів, можна побачити на багатьох вулицях міста. Покупці часто дегустують продукт, але не завжди його купують, і в сир з рук покупця мігрує безліч мікробів. А якщо такий сир попробує кілька покупців? Та й тротуар, на якому продають продукти, може кишіти небезпечними бактеріями. Зрештою, ніхто не гарантуватиме, що людина, яка продає домашні продукти, – здорова. Лікар Королюк також застерігає від дегустування ягід чи фруктів на базарі, й насамперед це стосується дітей. 

Ще одним джерелом небезпечних мікроорганізмів можуть бути овочі, на яких залишилася земля. Якщо їх немитими поставити у холодильник, то небезпечні збудники з ґрунту мігруватимуть в інші готові страви.

Під час відпочинку на природі чи подорожей найбільшу небезпеку приховує вода та невідомі продукти харчування.

– Відпочиваючи, наприклад у Карпатах, в жодному разі не варто споживати воду з невідомих джерел, навіть для миття посуду її не можна використовувати, бо ні за запахом, ні за кольором ви не визначите, що там є небезпечні мікроорганізми, – говорить Леся Володимирівна. – Воду треба кип’ятити чи брати зі собою бутильовану.

Леся Королюк також рекомендує бути обережним з їжею під час закордонних мандрівок. Не варто відразу пробувати продукти, яких у нас немає, починати треба з тих страв,  до яких звикли.

– Є таке захворювання – діарея мандрівника. Вона може починатися з третього-четвертого дня, а пік припадає на 10-й, – говорить лікар-інфекціоніст. – Тому треба спершу адаптуватися до нового середовища. Інкубаційний період від моменту зараження до перших клінічних проявів різний – від кількох годин до 2-3 діб, але може бути і до 7 діб. Про отруєння буде свідчити підвищення температури тіла, але не завжди, часті рідкі випорожнення, нудота і блювота залишками їжі. Зарадити можна насамперед сорбентами та промиванням шлунка. Але, якщо людина не вміє надати першу допомогу, то треба звертатися до медиків. Не варто при отруєннях відразу пхати  до рота антибіотики, адже іноді вони можуть тільки зашкодити.