Минув тиждень, відколи Міжнародний суд ООН у Гаазі оприлюднив вердикт у питанні самопроголошення незалежності Косового. За цей час зроблено чимало знакових заяв і сербських офіційних представників, і посадовців Приштини. Два дні опісля рішення Міжнародного суду президент самопроголошеної республіки Фатмір Сейдіу заявив, що Косово має намір подати заявку на вступ до ЄС. Це, повідомляє він, відбудеться 2011 року, адже необхідно, аби більше країн визнали незалежність краю. Наразі право на державу за Приштиною визнано 69 країнами, із них 22 є членами ЄС.

Як відомо, проти як проголошення незалежності, так і рішення Гаазького суду виступили Сербія, Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина, Росія. До речі, рішення суду привітали також і самопроголошені республіки Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах. Керівники останньої навіть вимагають за прецедентом Косового визнати і її незалежність. Міністерство закордонних справ Карабаху виступило із заявою, в якій акцентує на тому, що рішення суду ООН має надзвичайно важливе правове, політичне та моральне значення і не може обмежуватися лише Косовим. Схожими були й заяви голови уряду Республіки Сербської, що перебуває у складі Боснії та Герцеговини. Як повідомляє “Радіо Свобода”, Мілорад Додик заявив, що боснійські серби теж опиратимуться на рішення суду ООН під час “продовження боротьби за наш статус та наше майбутнє”.

Коли Сербія звернулася до Гаазького суду із питанням щодо статусу Косового, вирішувалось кілька проблем. Керівництво Бєлграда бажало “посадити” за стіл переговорів владу Приштини. Крім того, серби вважали, що суд ширше охопить проблему і дасть відповідь на запитання, в яких випадках народ має право на самовизначення та проголошення держави. Оприлюднене минулого четверга рішення суду ООН дало вузьку відповідь на запитання: чи суперечить самопроголошення незалежності Косово міжнародному праву? Сербські чиновники вхопилися за “рамковість” вердикту й заявили, що фактично суд не з’ясував, чи має право населення Косового на власну державність. Президент Сербії Борис Тадіч заявив, що судді “аналізували лише технічний зміст декларації про незалежність Косового”, а тому влада Бєлграда й далі наполягатиме на невизнанні окремішності Приштини. Для цього, зокрема, очільник Сербії вирішив послати спеціальних амбасадорів до 55 країн, вимагаючи такої ж позиції щодо самопроголошеної держави. Також Тадіч наполягає, аби рішення суду розглянули на вересневій Генеральній Асамблеї ООН. У цьому його підтримав і національний парламент, який у вівторок на позачерговому засіданні понад 12 годин обговорював подальші дії щодо Косового. Національна асамблея (парламент Сербії), як раніше заявляли і керівники країни, “підтверджує, що Сербія ніколи, ані публічно, ані приховано, не визнає незалежності Косового і Метохії, проголошеної в односторонньому порядку”, – наголошується у резолюції тамтешніх депутатів.

Згладити чергове загострення прагнули міністри зовнішніх справ Євросоюзу: на початку тижня вони, обговоривши проблему, вирішили акцентувати на тому, що майбутнє і Сербії, і Косового – у ЄС.

Однак досі скидається на те, що народження нової держави відбудеться через “кесарів розтин”, щоправда, зважаючи на статус країн, які визнали окремішність Косового, рано чи пізно Приштина таки матиме загальновизнане місце на мапі Європи. В ідеалі шлях до цього пролягатиме через важкий рубіж узгоджених позицій Сербії та Косово. У будь-якому випадку невдовзі виникне питання конкретизації Гельсінської угоди або появи нової доктрини міжнародного права, що даватиме чіткі відповіді на проблеми Карабаху, Каталонії, Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії…