Сьогодні набуде чинності новий пакет санкцій Євросоюзу проти Ірану. Учора його ухвалили міністри зовнішніх справ країн унії.

Про загальну структуру документа та його потребу йшлося ще 17 червня на саміті ЄС. Опісля неодноразово зринали звістки про наміри європосадовців обмежити розвиток ядерної програми Ірану, однак кінцевий документ чекав погодження усіх глав МЗС членів Євроунії.

Новий пакет санкцій заборонив іноземні інвестиції у нафтогазовий сектор Ірану, торгівлю необхідним для цього ж сектору устаткуванням, передбачив замороження активів низки іранських банків, що “можуть бути використані для фінансування воєнних проектів”. Документ також містить рішення про зменшення експорту бензину в ІРІ, доповнює список тегеранських чиновників та бізнесменів, яким заборонено в’їжджати на територію Євросоюзу. Euronews повідомляє, що над санкціями працювали також фахівці із Міжнародного енергетичного агентства. Вони, зокрема, проаналізували економіку Ірану, аби з’ясувати, які з міжнародних ініціатив вдарять по нафтопереробній галузі ІРІ максимально відчутно. На наміри посилити санкції вплинув й ухвалений тиждень тому іранським парламентом законопроект про обов’язкове продовження робіт зі збагачення урану до 20%. Найцікавішою є назва законопроекту (який, проте, ще не пройшов усі необхідні ланки затвердження): “Боротьба із американськими і британськими змовами в ім’я захисту ядерних досягнень”. Тоді ж з’явилися й погрози президента Ахмадінежада про створення “чорного списку” компаній, які застосовуватимуть санкції або згортатимуть підприємницьку діяльність в країні. Позавчора лідер ІРІ вкотре наголосив, що вважатиме ворожою кожну країну, яка підтримає ембарго: “Будь-яка спрямована проти Ірану чи проти його цивільних літаків та суден дія натрапить на негайну відповідь та змусить пожаліти тих, хто цю дію виконав”. Ахмадінежад натякав на пакет санкцій, запроваджений 9 червня Радою Безпеки ООН, – тоді більшість країн проголосували, аби проводився огляд вантажних суден, які можуть мати стосунок до ядерної програми Ірану, однак погрози стосуються і тих 27 країн, що вчора проголосували за впровадження нових євросоюзівських обмежень.

Офіційний Іран задовго до нових обмежень оприлюднив свою реакцію на них. Учора міністр нафти Ірану Масуд Мірказемі заявив, що нові санкції не досягнуть бажаного ефекту, хоча б тому, що, Іран уже понад 30 років перебуває у подібній ситуації, а тому звик до цього. Крім того, повідомив чиновник, частка компаній ЄС на місцевому ринку є настільки незначною, що не спричинить помітних ускладнень. Однак із запровадженням нових ініціатив ЄС піде на відкриту конфронтацію на міжнародній арені, зауважив Мірказемі. Про появу геополітичної конфронтації у суботу в інтерв’ю CNN говорив і екс-директор ЦРУ. Майкл Гейден заявив, що воєнна конфронтація з Іраном стає все ймовірнішою, а удар по цій країні не є найгіршим вирішенням проблеми, адже навіть якщо Іран наблизиться до створення ядерної зброї, це суттєво дестабілізує ситуацію у світі.

Поміж тим, влада Ірану ініціює й нові програми ядерних досліджень. За повідомленням радіо “Эхо Москвы”,  у суботу глава іранського інституту із досліджень ядерного синтезу Асгар Седікадзе повідомив, що планується побудова експериментально реактора для проведення керованого ядерного синтезу. Науковець заявив, що на підготовку проекту необхідно два роки, а на побудову реактора – близько 10. Однак, як повідомляють кореспонденти ВВС, попри те, що в майбутньому ядерний синтез може стати основним джерелом енергії, вивести керовані ядерні реакції на промисловий рівень ще не вдавалося. А некеровані ядерні реакції, зазвичай, використовують для створення атомної зброї.

На завершення додамо, що досі ні чотири пакети санкцій Ради Безпеки ООН, ні окремі ініціативи США та ЄС не досягли бажаного результату. Чи не єдиним вислідом обмежень є підписання 17 травня документа про вивіз із Ірану низькозбагаченого урану до Туреччини із подальшим обміном на 20%-ве ядерне паливо для тегеранського дослідницького реактора. Однак про цей намір довго не згадували. Лише вчора глава іранського МЗС Манучехр Моттакі повідомив, що Тегеран готовий повернутися за стіл перемовин і відновити діалог щодо цієї пропозиції. Яким чином надалі розвиватиметься ситуація, схоже, не відомо нікому: ні ООН, ні ЄС, ні Ахмадінежаду.