Новий словацький уряд не хоче підписати угод про європейську допомогу Греції та про створення антикризового стабілізаційного механізму для заборгованих країн. Чи не вперше в історії свого членства в ЄС Словаччина починає проводити активну закордонну політику, не погоджуючись із рішеннями, винесеними могутніми європейськими гравцями.

Словаччина з першого січня 2009 є членом єврозони, а відтак разом із іншими 15 країнами валютної унії відповідатиме за подальшу долю євро. А останнім часом євровалюта переживає не найкращі дні. Все це через бюджетні проблеми Греції та інших країн Південної Європи (Італія, Іспанія), яким загрожує банкрутство, що мало б для євро доленосні наслідки.

Простого виходу з цієї ситуації немає: економісти та політики місяці вели суперечки на цю тему й таки не знайшли варіанта, який гарантував би подолання грецької кризи. Остаточно міністри фінансів єврозони прийняли контраверсійне рішення надати Греції велику фінансову допомогу та створити за 430 мільярдів євро стабілізаційний фонд, з якого виплачували б кредити та дотації іншим країнам з бюджетними проблемами. “Це шлях в нікуди. Таким чином ми лише заохочуємо греків та інших, у яких є бюджетні проблеми: не робіть реформ, далі жийте в кредит, а в разі клопотів добрі вуйки з Німеччини вам допоможуть”, – обурювалися прихильники здорових фінансів з півночі континенту, які не хочуть працювати на наймолодших у Європі грецьких пенсіонерів.

Проте остаточно політики зі “здорових” країн погодилися на створення величезного фінансового механізму, хоча він обійдеться дуже дорого німецьким чи нідерландським платникам податків. Вирішальним чинником став тиск банків та інших фінансових корпорацій, які завдяки цьому механізмові майже цілковито віддаляють ризик втратити свої капіталовкладення. Після тривалих переговорів, на Європейський стабілізаційний фонд погодилися прем’єри та міністри фінансів усіх країн-членів єврозони, зокрема й відступаюча влада наймолодшого учасника євроклубу – Словаччини. Втім, колишні вже прем’єр Роберт Фіцо та міністр фінансів Ян Почіаток не поставили на документі свого підпису, віддавши відповідальність за це непопулярне рішення своїм наступникам (12 червня в Словаччині відбулися парламентські вибори).

Втім, згода Фіца на фінансовий механізм стала одною з причин його виборчої поразки. “Це безглуздя, щоб все ще не багата Словаччина мала допомагати заможнішій Греції. Варто зауважити, що навіть в умовах кризи мінімальна зарплата в Греції є більшою, ніж середня зарплата в нас. І хто кому в такій ситуації повинен допомагати?” – запитував Ріхард Сулік, лідер тоді опозиційної, а сьогодні владної партії “Свобода та солідарність”.

Проти допомоги Греції гостро висловилися три з чотирьох партій, які недавно створили уряд Івети Радічової, зокрема найсильніша “Словацька демократично-християнська унія”. Четверта партія, Християнсько-демократичний рух, є нібито проти, але з огляду на міжнародну ситуацію закликає не блокувати рішення, за яким стоять найсильніші європейські гравці.

Нова словацька прем’єр Івета Радічова та міністр фінансів Іван Міклош зараз після превзяття своїх посад поїхали до Брюсселя, щоб розмовляти про вихід із цієї патової ситуації. “Ми висловлюємося однозначно проти закачування грошей платників податків до неефективних економік у ситуації, коли південноєвропейські політики не хочуть ухвалювати відповідальних рішень та проводити реформи. Ці проблеми слід вирішувати стандартними методами, тобто шляхом співпраці окремих країн з Міжнародним валютним фондом. Зрештою, Словаччина має багатий досвід у проведенні тяжких економічних реформ, яким можемо поділитися з країнами з півдня континенту”, – сказав новий міністр фінансів Іван Міклош.

Це вперше, коли Словаччина так принципово висловлюється проти рішення, ухваленого більшістю європейських гравців. Донедавна в ролі країн, які погрожували використанням вето, виступали радше Польща та Чехія, тоді як Словаччина покірно погоджувалася з волею сильніших. Останні події свідчать про те, що новий словацький уряд буде проводити активнішу закордонну політику. За словами міністра закордонних справ Мікуляша Дзурінди, Братислава хоче стати лідером Центральної Європи, збільшуючи своє зовнішньополітичне значення завдяки реформам, здоровій економіці та закордонним інвестиціям.
Братислава, Словаччина

Якуб Логінов