Уряд сподівається на позитивну перспективу кредитування від МВФ уже наприкінці липня. Але чи сприятимуть кредити оздоровленню економічної ситуації в країні. Якщо так, то якою ціною?

Відслідковуючи піруети внутрішньої політики, до яких змушений вдаватися уряд, аби отримати жадані гроші від міжнародних фінансових організацій, надто ж – від МВФ, важко позбутися враження дежавю. Йдеться не про одвічне з початками незалежності банальне бажання позичити грошенят. Мова про те, на що здатна влада, аби тільки їх отримати. За певної сумнівності конкретного зиску від позиченого, яку ціну за це вона готова платити? Точніше – за чий кошт позичаємо?

Економна економіка

Свого часу в країні “переможного та розвинутого соціалізму” її головний лідер, який вів нарід до вершин нової організації суспільства, випадково чи ні, але усвідомив і оприлюднив відкриття: економіка повинна бути економною. Дивно, але навіть незаполітизована, а, головне, розумна частина спільноти,  хоча і з посмішкою, та ідею підтримала. Хоча мала на увазі інше – справжня економіка, а не її сурогат, у країні справді мусить бути. Причому функціонувати на підставі внутрішньо притаманних їй законів.

Проте ідея “економної економіки”, схоже, не втратила прихильників і в наші часи. Наприклад, МВФ ставить неодмінну вимогу режиму суворої економії як головну серед передумов кредитування будь-якої країни. Насамперед її бюджетних видатків. Для зменшення дефіциту бюджету пропонують, зазвичай, урегулювання внутрішньої цінової політики.

Від України Фонд очікує законодавчих змін, які стосуються бюджету і фінансового сектора. Зокрема, МВФ наполягав на обмеженні дефіциту консолідованого бюджету на рівні 5,5% ВВП у 2010 році і 3,5% ВВП у 2011 році.І влада пішла назустріч побажанням.

Верховна Рада ухвалила запропонований урядом секвестр держбюджету: його дефіцит зменшується з 5,3% ВВП до 4,99%, затверджено поправки до закону про НБУ, які зміцнюють незалежність регулятора від фінансової політики уряду. МВФ забажав підвищення цін і тарифів на газ, проведення податкової та пенсійної реформ.

З останнім, щоправда, наразі не все ок. Податковий кодекс після “всенародного обговорення” пообіцяли прийняти тільки восени. А в “газовому питанні” уряд продемонстрував подиву гідну оперативність (бо для цього не потрібно згоди ВР) – вже із 1 cерпня ціна на газ для населення зросте на 50%. Враховуючи те, що МВФ раніше казав про 75%, вочевидь, це – не останнє підвищення. І не тільки на газ. Адже додаткові сплати, які спустошать, зрозуміло, кишені пересічного громадянина, посприяють додатковому наповненню держбюджету.

Безальтернативність

Прем'єр-міністр на засіданні уряду у середу пообіцяв “газову” підтримку всіх знедолених. Однак наголосив: зобов'язання перед МВФ складні, але альтернативи немає. Бо тільки фінансова підтримка допоможе Україні витримати вплив негативних економічних явищ у світі.

За словами Миколи Азарова, у переговорах з Фондом уряд боронив власне бачення шляхів виходу з кризи, а також заходів соціального захисту населення, “але у кредитора завжди позиція сильніша, ніж у послабленої країни, яка потребує підтримки”. Хоча поступки були...

Зобов'язання, взяті Україною, складні, однак вони вкладаються в наше бачення розвитку країни, – переконує керівник Кабміну. Зменшення дефіциту бюджету –  в інтересах країни, аби вічно не жити у борг.

Ми, звісно, не маємо наміру заперечувати рацію цих округлих фраз. Та нам невтямки, як можна перестати жити у борг, постійно збільшуючи... борги? Логічний прокол таких сентенцій розуміє і сам прем’єр. Недаремно ж каже, що бюджетні витрати значно зросли, бо уряд змушений сплачувати “астрономічні борги попередників”.

Щодо “астрономічних боргів” уряду Тимошенко, то виходить, що, отримавши від МВФ додатково майже 15 млрд дол. до вже позичених 11-ти, ми позику зменшимо?

Один пишемо, два в голові?

Джерелом зменшення дефіциту бюджету є урізання видатків. Як ми вже казали, влада вдалася до секвестру цьогорічного держбюджету, ухваливши до того ж зміни до законів “Про державний бюджет на 2010 рік” та “Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування”.Ними зменшено дохідну частину загальної скарбниці на 13,4 млрд грн, видатків – на 18,4 млрд грн. Зокрема, на 8,75 млрд грн зменшено видатки на підтримку АПК, інвестиційних та інноваційних проектів, вугільної галузі, забезпечення житлом громадян тощо. На 3 млрд грн всохла сума трансфертів на покриття дефіциту ПФ.

Але уряд і без тиску МВФ змушений був би 2010 року урізати видатки і доходи. Адже вже зараз зрозуміло: плану доходів бюджету не виконають. 

За І півріччя цей показник застиг на позначці 39%. Приблизно такі ж справи із виконанням податкових надходжень. Це без астрономічної заборгованості з ПДВ та переплат із інших податків.

Показники І півріччя дають підстави прогнозувати, що відновлення економіки у ІІ-му буде повільнішим, ніж на початку року. Отже, на позитивну динаміку бюджетних надходжень розраховувати не варто.

Не відомо, як ділитимуть кошти МВФ між Держказначейством та Нацбанком. Проте, очевидно, більшу частину, як того вимагає інститут кредитів “стенд-бай”, зарахують у золотовалютні резерви НБУ. Про модернізацію економіки та створення нових робочих місць навіть не думаймо. Зрештою, чи можна модернізувати економіку державним коштом, якщо вона зосереджена у приватних руках?

Та насправді продуктивного зменшення видатків так і не відбулося. За словами урядовців, до кінця 2010 року бюджет може отримати від Фонду 2 млрд дол. Отож, Кабмін  зменшує доходи на 13,4 мільярда гривень, щоб отримати 16 млрд грн Фонду. З економічної точки зору, таке рішення є сумнівно раціональним. Але мотивація уряду полягає не лише в тому, щоб отримати “бабки”, наразі найдешевші серед іншого кредитного ресурсу, а й підготувати ґрунт для активної боргової політики на фінансових ринках. Адже факт співробітництва з МВФ уже підняв суверенні кредитні рейтинги України, що є доволі позитивним сигналом для розміщення українських євробондів на 2 млрд дол., заплановане на липень. Довіра інвесторів через збільшення золотовалютних запасів НБУ теж має зрости. Гарні умови для кредитної політики – повертати позичене будуть... позиченим.

Структура скорочених доходів і видатків свідчить, що уряд спробує розширити ресурси за рахунок частини кредиту МВФ, щоб уникнути зменшення фактичних видатків. Кабмін, зокрема, хоче вилучити із спеціального та передати до загального фонду 4,75 млрд грн. Але таким чином просто змінюються механізми фінансування окремих видатків. Бо долаючи дефіцит основного фонду, уряд “оптимізував” його видатки за рахунок економії коштів. Просто: механічно урізавши окремі статті, фінансування яких мінімальне: на освіту та медицину. За незмінного утримання СБУ, прокуратури та МВС (15,8 млрд грн), ДПА та митниці (6,5 млрд грн).

А з приводу майбутніх позик наведемо думку екс-заступника глави НБУ Сергія Яременка, який переконаний, що домовленості з МВФ не врятують Україну від дефолту. Він каже, закордонні кредити призначені для полагодження термінових проблем. А напомповування економіки дешевим кредитним ресурсом за безпрецедентної кількості виданих населенню товарних позик, кредитувало раніше і кредитує зараз тільки західну економіку. І через  повернення кредитів плюс відсотків за обслуговування боргів, і через те, що у зовнішньоторговельному балансі імпорт товарів переважає експорт. А щодо  сукупного боргу, то він і без нових кредитів перевалив за 100 млрд дол. Тож у борг живемо вже давно. Та як плануємо віддавати?