Сьогодні розпочинається прийом документів до вищих навчальних закладів України

Цьогорічним випускникам шкіл нова влада підготувала сюрприз, змінивши посеред року правила прийому до вищих навчальних закладів. Зменшилася вага зовнішнього незалежного оцінювання, натомість зросла вартість атестата про середню освіту. Мабуть, і в прямому, і в переносному значенні. Також обмежена кількість вишів, куди абітурієнт може подавати свої документи.  Добре це чи погано, обговорювати вже пізно, але є така народна приказка: “Коней на переправі не міняють”. Поміняли... Тож, “Пошта” поцікавилася, як цього року виглядатиме  вступ до вузів.

Не більше п’яти!

Цьогоріч абітурієнтів вирішили обмежити у виборі вишів, скоротивши їх до п’яти. Причому в кожен виш можна подавати документи не більше, ніж на три факультети. Про це повідомляється на сайті Міністерства освіти й науки України. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Івана Лікарчука, цього року вступники показали вищі результати зі ЗНО, ніж у 2009 році. Лікарчук також наголосив, що, порівняно з минулим роком, надійшло менше апеляційних заяв. Станом на 5 липня в УЦОЯО зареєстрували 5696 таких заяв.

В Українському центрі оцінювання якості освіти повідомили, що вже із серпня розпочнеться конкурс сертифікатів, оскільки з 23 до 31 липня відбуватимуться іспити до вишів та творчі конкурси. Ці терміни діють в усіх ВНЗ України.

Що ж до творчого конкурсу, то змін як таких немає, лише до тижня скоротився час його проведення. На творчих факультетах, де такий конкурс передбачається, додають іспит із певного спеціального предмета. Результат цього іспиту сумується із балом атестата та середнім балом сертифіката.

А вже з 1 до 5 серпня вивішуватимуть списки рекомендованих до зарахування, тож, аби потрапити в ці списки, абітурієнт повинен подати оригінали документів упродовж п’яти днів. Другий етап зарахувань відбудеться з 6 до 10 серпня для вступників, бали яких нижчі, ніж у тих, хто подаватиме перші п’ять днів. Контрактникам доведеться трішки почекати, адже прийом документів на контракт здійснюється тільки після оприлюднення списків зарахованих на бюджетну форму навчання, тому зарахування на контракт триватиме до 25 серпня.

Цього року не повинна повторитися ситуація  із безконечними чергами, які  були  у провідних вузах торік. Наприклад, у ЛНУ ім. І. Франка діятиме  п’ять пунктів прийому документів за різними адресами.  Про це повідомив відповідальний секретар приймальної комісії Юрій Корчак: “Оскільки термін подачі документів у 2010 році зменшився удвічі, ми на кожному пункті прийому документів виділили по одній додатковій аудиторії. Тобто, цього разу на оформлення документів абітурієнти матимуть удвічі більше приміщень”.

Пільги збережені

Цього року не відбудеться жодних змін щодо пільговиків. Але найболючіше питання Міносвіти не вирішило. Якщо, наприклад, абітурієнт показав високий рейтинг на ЗНО, має хороший середній бал  атестата і хоче вступати на стоматологію у Львівський медичний університет, він може  раптом довідатися, що не проходить на бюджетну форму навчання, де є лише 4 (чотири !!!) місця,  бо на них зараховані пільговики. Відповідно до листа Міносвіти від 15. 03. 2010 року, збережені всі  пільги, які діяли раніше і про  скасування яких уже не раз говорили, бо вони нівелюють усю конкурсну систему вступу до вишів. У нас є кілька  законів, які свято бережуть ці пільги. Перший у цьому переліку – Закон України  “Про статус ветеранів війни. Гарантії їх соціального захисту”. Право на пільгу, за цим законом, мають “учасники бойових дій  і неповнолітні діти учасників бойових дій, які загинули або які померли внаслідок поранення під час бойових дій”.  Про які бойові дії може йти мова у 2010 році? Чи які неповнолітні  діти можуть бути у стареньких ветеранів війни?  А може, нашому  міністру освіти ці бойові дії просто сняться?

Право на пільги  також мають діти-сироти та діти, які залишилися без опіки батьків. Йдеться тут і про тих батьків, які позбавлені батьківських прав. То що виходить: сумлінним батькам, які все життя чесно виконують свої батьківські обов’язки, – загальний конкурс, а тим, що пили-гуляли і про дітей не дбали, – зелене світло до вишів? Діти, тут, звичайно, не винні, але чи це соціальна справедливість і рівний доступ до освіти, гарантований Конституцією?

Ще одна пільгова категорія – інваліди І та ІІ груп та діти-інваліди, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю) згідно із Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні”.

Пільга, про перегляд якої давно говорилося. Маючи такий привілейований доступ до вищої освіти хворих людей, нація може мати хвору  інтелектуальну еліту. Схоже, воно так уже є. А діти здорові і здібні – знову  за бортом. Ця пільга має ще й інший моральний бік, адже провокує до здобуття такого статусу, фальшивих медичних  довідок, спокушає до зловживань медицину. У приймальній  комісії ЛНУ ім. І. Франка розповідали,  що батьки абітурієнтів, дізнавшись в останні дні про такі пільги, з ніг збивалися, аби принести такі довідки. Доносили їх в останній день прийому документів ще з дуже мокрими печатками. З довідками про інвалідність вступали навіть на факультет журналістики, а журналіста ж ноги годують, як вовка. Про яку інвалідність тут може йти мова?

І ще є у нас Закон  “Про підвищення престижності  шахтарської праці”, який дає  право на пільговий вступ шахтарям, що мають стаж підземної роботи не менше як три роки, і дітям, батьки яких мають стаж підземної роботи не менше як п’ятнадцять років.  Пільга особі, яка сама попробувала побути три роки  під землею, ще якось більш-менш зрозуміла, хоча, хто скаже, що праця сталевара  легша? Але при чому тут діти, батьки яких добре заробляють шахтарською працею? І чому тільки про шахтарів  йдеться? Нам що, не потрібно підвищувати престиж праці сантехніка, який сьогодні просто щезає як вид, чи прибиральниці, чи продавця, який взимку мерзне, а влітку париться біля відкритої ятки? Чому для їхніх дітей пільг нема?

Над усім цим  уже давно слід було попрацювати. Прикро, що до цього спадку від Радянського Союзу так і не дійшли руки попереднього міністра освіти  і тих, що були перед ним, а тепер на скасування цих пільг годі сподіватися, а там, де є пільги, уже в принципі немає рівності та справедливості. 

Дзвенислава Басараб,
Надія Пастернак