21 січня 1978 року, близько третьої години ночі, дисидент, розкидавши сотні власноруч написаних листівок, наклав на себе руки, протестуючи проти радянської системи і політики русифікації. До цього вчинку він готувався кілька років - потай писав листівки, які в останні хвилини його життя лягли на могилу Шевченка. На зворотному боці кожної був однаковий текст: "Протест проти російської окупації в Україні! Протест проти русифікації українського народу! Хай живе Самостійна Соборна Українська держава! Радянська, та не російська. Україна для українців! З приводу 60річчя проголошення самостійної України Центральною Радою 22 січня 1918 р. - 22 січня 1978 р. на знак протесту спалився Гірник Олекса з Калуша. Тільки в цей спосіб можна протестувати в Радянському Союзі?!''.
За офіційну причину смерті видали автокатастрофу, в якій нібито й згорів колишній політв'язень. Влада довго не віддавала тіло рідним, коли ж усетаки дозволила, то ховати наказали, не відкриваючи труни.
За часів СРСР ім'я Героя України (звання присвоєно посмертно Президентом Ющенком 2007 року) неодноразово дискредитували вигаданою інформацією про те, що Олекса Гірник був божевільним, п'яницею, релігійним фанатиком. У ті часи правду про цей вчинок поширювало лише "Радіо ''Свобода''.
Торік на місці самоспалення поставили пам'ятник у вигляді смолоскипа. Віктор Ющенко свого часу пропонував запровадити в Україні День жертовності 21 січня, як пам'ять про вчинок Гірника. Однак досі це залишилося лише ініціативою.