У вівторок минуло 10 років від дня трагедії, яка сталася під час засідання парламенту Вірменії. Незважаючи на те, що часу минуло чимало, ті події багато в чому досі залишаються загадковими.
У вівторок минуло 10 років від дня трагедії, яка сталася під час засідання парламенту Вірменії. Незважаючи на те, що часу минуло чимало, ті події багато в чому досі залишаються загадковими.
27 жовтня 1999 року озброєні нападники увірвалися до сесійної зали і почали стрілянину. В результаті загинуло восьмеро політиків, серед них спікер Карен Демірчан (колишній 1й секретар ЦК радянської Вірменії), два його заступники, прем'єр Варген Саргсян, один міністр і троє депутатів. Нападники невипадково обрали саме 27 жовтня, адже це був день звіту прем'єра. Під час атаки терористи постійно вигукували, що уряд "смокче кров народу".
Наступного ж дня нападники здалися правоохоронцям і після майже чотирирічного судового процесу отримали довічне ув'язнення. На суді натхненник цього масового вбивства, колишній журналіст Наїрі Унанян пояснив свої дії тим, що він хотів "відновити конституційний порядок" і посилити позиції президента країни Роберта Кочаряна. Ця резонансна справа і досі викликає багато запитань. Так і залишається невідомим, як нападники змогли отримати ліцензії працівників державного телебачення, як їм вдалося пронести стільки зброї до будівлі парламенту і найголовніше - чи не було це вбивство політичним замовленням? Наслідком теракту став зрив процесу мирного врегулювання із Азербайджаном проблеми Нагірного Карабаху, прихильником чого був прем'єр Саргсян. А в самій Вірменії, схоже, відбулося те, чого і домагалися нападники, адже після трагедії вся країна об'єдналася довкола президента Кочаряна. Крім того, парламент утратив свою незалежність, втратили свою популярність й політичні партії.