Українська греко-католицька церква в Україні ще в лютому на Архиєрейському синоді ухвалила рішення про календарну реформу. Сьогодні, 24 травня, це питання обговорюватиме Православна церква України.

Варто нагадати, що донині церковні календарі, якими послуговуються українські Церкви, відстають від реального календаря, який використовуємо у всіх сферах життя, окрім релігійної: «запізнюються» на 13 днів. Це відставання зумовлене недосконалістю календаря, запровадженого Юлієм Цезарем, себто юліанським. Виправити її мала на меті календарна реформа Папи Григорія, однак політичні обставини спричинилися до того, що Західна церква перейшла на новий календар, який стали називати григоріанським, а Східна й далі додержувала юліанського. 

Згодом, у ХХ столітті, на новий стиль перейшли більшість православних церков, включно з Константинопольським патріархатом. Вони дотримуються так званого новоюліанського календаря, який укладений за трохи іншими обрахунками, аніж григоріанський, проте збігається з ним на найближчі пару тисяч років, однак лише щодо так званих нерухомих свят. Пасхалію, себто весь цикл, пов’язаний із Воскресінням Христовим, збережено стару, тому іноді дата Великодня в християн східного та західного обряду може збігатися, але переважно різниться (навіть з відривом п’ять тижнів). 

Старого юліанського календаря додержують дуже небагато Церков, здебільшого православних, які перебувають у сфері впливу московської церкви, а також Православна церква України та Українська греко-католицька церква в Україні. 

Тож про необхідність календарної реформи в середовищі українських християн мовиться вже доволі давно, особливо загострювалася ця дискусія в часі перед Різдвом. Іще у 2021 році Волинська єпархія ПЦУ наважилася святкувати Різдво за новим стилем, а вже торік у всій Православній церкві України можна було з дозволу єпископа врочисто святкувати Різдво за новим стилем. Щоправда, на Львівщині жодна парохія такої ініціативи не виявила. 

Найчастішими аргументами переходу на новий стиль були: «хочемо святкувати з усім світом», «геть від Москви і всього, що з нею пов’язане», «час жити у правді», адже всі християни святкують Різдво Христове 25 грудня, просто в декотрих 25 грудня припадає на 7 січня, а з початком наступного століття вже буде 8 січня, а також, те, що Різдво має бути перед Новим роком.

Натомість аргументи проти зводилися до національної традиції та ідентичності, небажання поділу, неготовності багатьох.

Врешті-решт для греко-католиків це питання остаточно вирішив Архиєрейський синод УГКЦ в Україні на 93-ій сесії, що відбувалася у Львові-Брюховичах 1 і 2 лютого 2023 року.

«Узявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації з духовенством і монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації: УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії», – мовиться в постанові Синоду.

Парафії, які ще не готові до такого кроку, матимуть можливість з дозволу свого єпископа до вересня 2025 року святкувати нерухомі свята за старим стилем. Наразі інформації, що хтось по такий дозвіл уже звернувся, немає.

Відповідно до цього рішення, уже з 1 вересня цього року всі нерухомі свята УГКЦ в Україні святкуватиме за новим стилем. Тож цього року Успіння Богородиці, яке завершує річний літургійний цикл великих свят, святкуватимемо ще 28 серпня, а вже наступного – 15 серпня. Із 1 вересня новий літургійний рік уже почнеться за новим стилем. 

Враховуючи те, що звичний календар посунеться на 13 днів, є одне свято, яке цього року випаде. Це Усікновення голови Івана Хрестителя. За юліанським календарем його відзначали 11 вересня, за новим стилем – 29 серпня.

«Я знаю, що у нас є багато храмів, посвячених цьому святу, – сказав у ефірі Живого ТБ Блаженніший Святослав. – Рекомендуємо цього року святкувати це свято в найближчу неділю перед або після 11 вересня, тобто або в неділю, 10 вересня, або наступної неділі, 17 вересня».

Він також закликав стежити за публікаціями на інтернет-ресурсах УГКЦ або за друкованими чи електронними версіями календарів, які Церква приготувала для перелаштування на літургійні духовні ритми відповідно до григоріанського календаря для нерухомих свят.

Що стосується збереження чинної Пасхалії, Блаженніший Святослав пояснив, що календарна реформа матиме два етапи. У східної та західної Пасхалій свої аргументи за і проти, а обрахунок дати Пасхи пов’язаний із рішеннями Першого Вселенського собору в Нікеї, 1700-літній ювілей якого відзначатимемо в 2025 році. 

«Готуючись до ювілею Нікейського собору в 2025 році, співпрацюємо в діалозі між Римом і Константинополем, Апостольською столицею і Вселенською патріархією над спільно оновленою Пасхалією, щоби християнам усього світу можна було святкувати Пасху в один день. Тому наші владики вирішили ще тих кілька років зачекати. Бо коли ми перейдемо на григоріанський календар для нерухомих свят, то, залишаючи актуальну Пасхалію, святкуватимемо Пасху разом з усіма Церквами візантійської традиції», – зазначив Патріарх.

Зрозуміло, що для багатьох незвично буде святкувати свої іменини в інший день, адже діти часто отримують ім’я на честь святого чи святої, в день пам’яті яких народилися.

«Не переживайте, не бійтеся, відважтеся на цей крок! Будьмо готові навіть на певну жертву особистих релігійних стереотипів в ім’я оновлення нашого церковного життя. Бо війна – це час жертв. Наші захисники щодня жертвують найдорожчим – життям і здоров’ям в ім’я оновленої, вільної, незалежної України. Тому й ми як християни мусимо зробити щось для перемоги Батьківщини, перемоги над свідомістю, що ми не повинні озиратися на старі імперські стереотипи, а маємо рухатися відважно вперед. Робімо те, що відчуваємо правильним, добрим, що дає нову перспективу для життя і розвитку», – закликав Блаженніший Святослав.

1 січня – Василія

7 січня – Івана

12 січня – Тетяни

17 січня – Антонія

19 січня – Макарія

21 січня – Максима

24 січня – Ксенії

25 січня – Григорія

30 січня – трьох святих: Василія, Григорія та Івана

25 лютого – Тарасія

17 березня – Олексія

19 березня – Дарії

23 квітня – Юрія

5 травня – Ірини

9 травня – «літнього» Миколи

21 травня – Костянтина і Олени

1 червня – Юстина

24 червня – Івана

29 червня – Петра і Павла

4 липня – Марти

11 липня – Ольги

15 липня – Володимира

20 липня – Іллі

24 липня – Бориса і Гліба, Христини

17 серпня – Мирона

26 серпня – Адріяна і Наталії

17 вересня – Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії

 7 жовтня – Юстини

14 жовтня – Назарія

26 жовтня – Дмитра

29 жовтня – Анастасії

30 жовтня – Зиновія

8 листопада – Михайла

18 листопада – Романа

24 листопада – Катерини

30 листопада – Андрія

6 грудня – Миколая

9 грудня – Анни

11 грудня – Даниїла

21 грудня – Юліани

26 грудня – Марії та Йосифа

27 грудня – Степана

31 грудня – Меланії.