Добігає кінця дуже непростий навчальний рік. Хтось із учнів уже живе очікуванням канікул, а хтось намагається надолужити прогалини у навчанні, щоб успішно його завершити, чи посилено готується до вступу. Одинадцятикласники підсумовують вивчене, щоб успішно скласти мультитест і вступити до омріяного вишу, а учні 4-их та 9-их класів і їхні батьки мають вирішити, чи продовжуватиме дитина навчання у своєму навчальному закладі, а чи вступатиме до іншого відповідно до здібностей та вподобань. 

Водночас батьки школярів планують, як організувати літній відпочинок для дітей, куди прилаштувати їх на літо, особливо молодших, щоб вони були під наглядом, допоки батьки на роботі. Тож новина про те, що згідно з постановою Кабінету міністрів України навчальний рік закінчиться 30 червня, схвилювала багатьох. Хтось сприйняв це як нагоду, а хтось як нову проблему, адже вже є якісь плани. Багато батьків кажуть, що діти дуже втомлені й не налаштовані на навчання. 

«Мої школярі, третьокласниця і семикласник, категорично не налаштовані вчитися влітку, – розповідає львів’янка Наталя. – Розумію, що останніми роками не все у навчанні було гаразд, точно є те, що варто надолужити. Однак не зараз. Рік був справді важкий, передусім психологічно. Оскільки в школі бракує місць в укритті, донька йде у першу зміну на 8 годину, а син на 11:30, окрім того, в кожного з них є по два дні дистанційного навчання. Це направду дуже важко і для них, і для мене. Чоловік у війську, тож доводиться самій усе пильнувати. Ще ніколи в житті я так не чекала канікул. Можливо, в наступні роки варто наголосити на особливо важливих темах, але не зараз».

Як пояснив «Львівській Пошті» очільник департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска, перейматися продовженням навчанням і встановленим Кабміном терміном завершення навчального року немає підстав. Саме навчання у звичній формі триватиме не довше, аніж потрібно, щоб завершити навчальні програми. Десь воно може закінчитися 2 червня, десь 10-го, а десь 15-го чи 17-го. Все залежить від того, скільки канікул було в дітей упродовж року, як інтенсивно відбувався навчальний процес. Кожна школа визначає це самостійно. 

«Є постанова Кабміну, ухвалена торік, про те, що навчальний рік у 2023-ому закінчується 30 червня. Вона була прийнята для того, щоби ті школи, які мали серйозні втрати у навчальному процесі, тобто ті, що ближче до лінії фронту, де частішими є повітряні тривоги, де більше дистанційного навчання або де дистанційне навчання не мало відповідної якості через виключення електроенергії, мали змогу забезпечити щонайкращі умови для здобуття учнями відповідної якості знань. Львівської області це стосується меншою мірою, оскільки тут умови навчання значно спокійніші. Окрім того, ця постанова прийнята з урахуванням норм закону про повну загальну середню освіту, яким передбачено, що навчальний рік триває не довше ніж до 1 липня поточного року. Відповідно до цієї постанови, школи не можуть закінчити навчальний рік, тобто провести педради з переведення учнів у наступний клас швидше ніж 30 червня. У відпустку вчителі, на жаль, теж не можуть піти швидше ніж 30 червня. Також наш департамент рекомендує школам проводити зарахування у 5-ті й 10-ті класи з огляду на цей термін, щоб усі діти незалежно від того, коли саме в їхній школі завершилося навчання, були в однакових умовах», – зазначив Олег Паска. 

З його слів, якщо у школі виконали навчальний план на цей рік, то освітній процес може продовжитися у формі екскурсій, різних занять на природі, інших видів діяльності, як-от самостійне чи спільне читання й обговорення книжок, різноманітні активності. Щоб конкретніше довідатися про те, які заняття та активності пропонує на цей час школа, потрібно звернутися до її адміністрації чи класного керівника. 

Останніми роками у школах Львівщини чи через карантинні обмеження, чи з безпекових міркувань, чи щоб позбутися нудного офіціозу радянської спадщини, загальношкільні урочисті лінійки з нагоди початку або завершення навчального року не проводили. Тож і цього року таких великих зібрань у департаменті освіти й науки ЛОВА радять не проводити. 

«Проте ми рекомендуємо для 4-их, 9-их та 11-их класів у тій чи тій формі провести урочисте вручення документів про здобуття відповідного освітнього рівня, звісно, з дотриманням усіх безпекових умов. Це важливе досягнення для кожного учня, тож має бути якась урочистіть, щоб на цьому наголосити, щоб це запам’яталося», – вважає Олег Паска. 

Звісно, все має бути в межах розумного, з урахуванням обставин і часу, в якому живемо, але щоб діти могли відчути цей особливий момент і в урочистій атмосфері отримати документ про освіту та свої досягнення. 

«Коли ми торік дискутували це питання, то особисто для мене визначальним був дзвінок з фронту батька випускниці, який сказав, що воює й за те, щоби його донька мала випускний. Звісно, це не такі випускні, як були колись, вони мають бути з дотриманням безпекових норм і розумінням нинішніх наших реалій. Зрештою, всі заходи у закладах освіти ми рекомендуємо проводити в такій формі, щоб допомагати Збройним силам України», – пояснює співрозмовник.

Щодо подолання освітніх втрат і розривів, про що останніми днями часто мовиться, головний освітянин області вважає саму цю термінологію недоречною, неприйнятною, бо слова «втрати» і «розриви» мають негативну конотацію. Та й способу об’єктивно визначити різницю в знаннях дітей останнього доковідного року та нинішнього немає.

«Щоби виміряти різницю в знаннях, потрібно порівняти результати навчання у всіх класах цього року і, наприклад, 2019-го. Це величезне дослідження, як це зробити? Результати навчання, на мою думку, буде добре видно з результатів ЗНО, але й воно змінилося – тепер маємо мультитест, тож навіть результати ЗНО-2019 і цьогорічного НМТ не можна порівнювати. Хоч і тут, і тут отримуємо об’єктивний зріз, але методи й підходи різні, навіть програми змінилися. Тому насправді ми не можемо порівняти результати ЗНО за 2019 рік з цьогорічними і проаналізувати ці розриви. Навіть якщо нинішні випускники задля експерименту пройдуть ЗНО-2019, то це будуть непорівнювані речі, бо програми змінилися. В ЗНО-2019 є питання, яких не може бути в 2023-ому, бо їх вивели з програми», – веде далі Олег Паска. 

На його думку, запровадження таких негативних термінів дуже погано впливає на весь освітній процес, на дітей, батьків, учителів. І якщо все-таки є потреба запровадити якусь лексику на позначення цього явища, то варто було б знайти більш позитивне чи нейтральне формулювання, приміром «рівень навчальних досягнень учнів». 

«Я прихильник думки, що емоції керують успіхами. Якщо ми будемо створювати негативні емоції, це впливатиме на всю систему освіти. Натомість ми маємо працювати на позитиві й транслювати позитивний зміст та енергію. Якимись штучними заходами, як-от дофінансування додаткових занять з окремими учнями, не досягнемо покращення знань», – переконаний співрозмовник.

Олег Паска вважає, що ключовим чинником якості освітнього середовища є довіра між його учасниками. Якщо є довіра як запорука тісного контакту та співпраці між учнем і вчителем, то навіть якщо учень мав прогалини місяць-два, а навіть пів року, то, доклавши трохи зусиль, може дуже швидко надолужити втрачене. 

«Є учні, які просто не вчаться з різних причин і ніколи не наздоженуть програму. Якщо нема довіри, нема стимулу в учня, бажання співпрацювати, то й результату доброго не буде, яких би заходів не вживали. Хто старається, має добру мотивацію, той добре вчиться за будь-якої форми освіти й обставин. Це не є для нього визначальним. Ми це побачили у результатах ЗНО останніх років», – вважає він.

Тим паче не варто перейматися тим, що навчальний рік продовжать, львів’янам. Як розповів «Львівській Пошті» керівник управління освіти Львівської міськради Андрій Закалюк, кожна школа сама визначає, коли закінчувати навчальний рік. 

«У Львові немає однієї загальної для всіх дати закінчення навчального року. Кожна школа абсолютно самостійна: у когось він закінчиться 2 червня, у когось 7-го, у когось 15-го, однак, як це визначене законом, до 1 липня. Єдина умова – школа має повністю виконати навчальну програму», – пояснює він.

Також керівник управління не вказує школам, як саме завершити навчальний рік, проводити урочисті лінійки чи ні: «Рекомендуємо, щоб це мало здоровий глузд і відповідало реаліям нашого часу, а в якій формі – кожна школа визначить для себе сама». 

Головний освітянин міста також розповів, що у червні після завершення навчання при багатьох навчальних закладах діятимуть двотижневі (10 днів) «Школи дозвілля». Триває підготовка програм, щоб діти могли гарно й цікаво проводити час. Передбачені різноманітні екскурсії, а також харчування, тож конкретну вартість участі в них варто з’ясувати в школі. Така відпочинкова програма буде в багатьох школах, але не у усіх, позаяк деякі з них задіяні в проведенні Національного мультипредметного тесту, а це передбачає, що в них не може бути ніяких інших видів діяльності.

Уже триває прийом документів від батьків, діти яких підуть у вересні в перший клас. Зі слів Андрія Закалюка, відповідно до вимог закону кожна школа має свою територію обслуговування. Діти, які на ній проживають, мають першочергове право на зарахування в цю школу, як і діти працівників цього закладу освіти та брати чи сестри учнів школи. Якщо ж батьки бажають віддати дитину в перший клас у іншу школу, то лише за наявності в ній вільних місць. Якщо охочих більше, аніж вільних місць, проводять жеребкування. 

Якщо вашій дитині вже виповнилося шість років чи виповниться до 1 вересня і ви вважаєте, що вона готова йти до школи, то до 30 травня потрібно звернутися до навчального закладу й подати документи: свідоцтво про народження, заяву та медичну довідку про стан здоров’я і наявність профілактичних щеплень. Якщо до цього часу проблематично зробити медичні документи (лікар у відпустці чи на курсах, немає вільних місць для запису на прийом тощо), їх можна донести пізніше. 

Водночас територіальна прив’язка стосується передусім молодших класів. Доволі часто батьки вирішують із 5 класу відправити дитину в іншу школу, можливо, з поглибленим вивченням предметів певного напрямку відповідно до її вподобань та здібностей. 

«Зарахування і переведення дітей старших класів може відбуватися за наявності вільних місць у будь-який момент навчального року. Немає якихось визначених дат. Якщо ж мовиться про набір у гімназії, то в них теж триває прийом заяв, а на початку червня відбудеться конкурсний відбір. Тому якщо хто бажає, аби дитина навчалася в такому закладі, потрібно до кінця травня звернутися туди із заявою. Що ж до умов конкурсного відбору, то це треба з’ясувати в кожному конкретному закладі», – пояснює очільник управління освіти Львова. 

Із його твердження, цього року в нашому місті наразі не розглядають можливості проведення якихось спеціальних денних таборів, де діти могли б заповнити прогалини у навчанні, як це було торік. Водночас усі випадки, коли діти потребують додаткового навчання, в управлінні розглядають в індивідуальному порядку.

«Головний меседж для батьків на літо – дайте дітям можливість добре відпочити, не навантажуйте їх зайвою роботою чи додатковими заняттями, бо вони важко працювали цілий рік у непростих умовах. Це в нас уперше за три роки був повноцінний навчальний рік. Наші діти заслуговують на гарний відпочинок!» – наголошує він.