До початку вступної кампанії залишилося менш ніж пів року, а чітких відповідей на питання, як відбуватиметься цьогорічна вступна кампанія нема. Наразі у Верховній Раді зареєстровані три законопроєкти, які мали б дати відповіді: один урядовий, що містить пропозиції Міністерства освіти України, та два депутатські (перший подала Лариса Білозір та інші, другий – Сергій Бабак, голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, з колегами). 

Усі законопроєкти передбачають проведення Національного мультитесту, проте у перших двох запропоновано віддати всі рішення на розсуд Міністерства освіти, як це було торік. Натомість у проєкті Бабака і колег пропонується прописати в законі весь механізм. Окрім того, є різне бачення кількості та переліку обов’язкових предметів. Водночас усі зареєстровані законопроєкти пропонують скасувати Державну підсумкову атестацію для випускників. 

Остаточне рішення, як передбачається, депутати ухвалять аж у березні, хоча Закон «Про вищу освіту» передбачає, що Умови ступу до вишів мали бути напрацьовані й оприлюднені до 15 жовтня. Це вельми хвилює і цьогорічних випускників та їхніх батьків. 

«Звісно, потрібно завершувати навчальний рік і вчитися за програмою з усіх предметів. Але ця невизначеність і невідомість дуже хвилює, – каже «Львівській Пошті» львів’янка Вікторія, мама одинадцятикласниці. – Нинішнім випускникам і так важко, адже знаємо, яким було навчання останніми роками: спершу пандемія, а відтак повномасштабна війна. Донька хоче вступати до медичного вишу, тож для неї дуже важливо знати, на які предмети потрібно звернути особливу увагу». 

Зі слів співрозмовниці, її донька дуже переймається, додатково займається з репетиторами з математики та англійської, а також за безкоштовними онлайн-програмами в інтернеті студіює українську мову та історію України. Англійською посилено займається вже кілька років, не так для вступу, як через переконання, що без неї важко нині бути успішним. Дівчині подобається хімія та біологія, проте вона не певна, що знань вистачить, аби отримати високий результат на тестуванні, а часу на посилену підготовку обмаль. Окрім того, зараз часто немає світла й інтернету, через що ще більше нервується.

«Дуже шкода, що наші посадовці від освіти та законотворці так пізно взялися вирішувати це питання. Дякуємо Богові та ЗСУ, що в нас відносно спокійно, а як мають готуватися до вступу діти там, де ситуація значно гірша, просто не уявляю. Та й загалом тривога, напруження і переживання останніх десяти місяців так само позначилися на наших дітях, як і на нас: зосередитися, сконцентрувати зусилля, щось запам’ятати стало набагато важче. Далеко не всі сім’ї мають змогу найняти для дитини репетитора хоча б із одного предмета. Хоча я також розумію, що відбір до вишів мусить бути, і то справедливий, на належному рівні. Тому й дуже дивує така «неповороткість» тих, у чиїй змозі мінімізувати додатковий стрес від вступної кампанії чи посилити його. На жаль, поки маємо останнє», – констатує Вікторія.

Отож, цього року вступники знову складатимуть національний мультипредметний тест, проте порівняно з торішнім він буде вдосконалений.

«ЗНО було і буде механізмом прозорого вступу до закладів вищої освіти. Однак в умовах воєнного стану існують перешкоди щодо його організації та проведення, а також неможливо охопити тестуванням потенційних вступників до українських ЗВО, які тимчасово перебувають за кордоном. Безпекова складова і труднощі логістики не дозволяють МОНу планувати проведення зовнішнього незалежного оцінювання у традиційному форматі», – пояснив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет і додав, що нині стоїть завдання максимально наблизити НМТ до ЗНО. 

На відміну від минулого року, будуть два тести: перший – із обов'язкових предметів, другий – з предметів на вибір. Тож якщо торік національний мультитест включав лише українську мову, математику та історію України, то цього року загальний перелік предметів буде більшим. Питання полягає в тому, які саме предмети можна буде складати і які з них будуть обов’язковими для всіх.

У Міносвіти вважають, що основний НМТ має включати чотири обов'язкові предмети: українська мова, математика, історія України та іноземна мова (на вибір англійська, німецька, французька та іспанська).

Тестування планують провести в один день, але двома блоками з короткою перервою між ними: перший – українська мова і математика, другий – історія України та іноземна мова. Додаткове тестування з предметів на вибір проведуть в інший день. Вступники матимуть змогу скласти фізику, хімію чи біологію. 

«Спочатку учасники будуть упродовж 90 хвилин виконувати завдання з української мови та математики, а після короткої перерви ще 90 хвилин працюватимуть над завданнями з історії України та іноземної мови. Тестування з додаткових предметів триватиме 75 хвилин і буде проводитися в інший день», – пояснив Сергій Шкарлет.

Тож для складання основного мультитесту вступникам потрібно буде лише раз прийти на пункт тестування, що в Україні важливо передусім з міркувань безпеки, а за її межами з огляду на добирання до місця проведення тесту, а також легше організаційно й фінансово.

«Ми розуміємо, що зараз більшість школярів не можуть вивчити хімію, фізику чи біологію на належному рівні, бо не мають доступу до лабораторій. Скласти НМТ з обов'язкових компонентів буде достатньо для вступу на будь-яку спеціальність. Але хочемо дати можливість тим, хто підготувався з природничих дисциплін, скористатися своїми знаннями», – запевнив Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН.

На бажання вступник зможе замінити оцінку з історії чи іноземної мови в конкурсному балі на оцінку з фізики, хімії чи біології, отриману на додатковому тесті. Проте й обов’язкових предметів достатньо для вступу на спеціальності, на які традиційно потрібні були природничі дисципліни. 

Значно більше хвилювань у випускників та їхніх батьків виникає через необхідність складати іноземну мову як обов’язковий предмет, адже не секрет, що її викладання далеко не в усіх школах на належному рівні. 

Зокрема, львів’янка Марія, мама випускника, який планує вступати до Львівської політехніки, що її синові й так доволі важко даються гуманітарні предмети, яких більшість на мультитесті, а з англійської у школі за три роки змінилися чотири вчителі. 

«Посібники дорого в школі купували, та й яка з них користь, як нема належного викладання, нема «іскри». І це у Львові, а що казати про сільські школи, які шанси матимуть їхні випускники? Не певна, що репетитор допоможе швидко виправити ситуацію. Син каже, якщо вступить, то шукатиме добру програму з вивчення іноземної, можливо, в своєму виші, бо розуміє, що це конче потрібно, однак через можливу необхідність проходити таке тестування дуже переживає. Вся надія на можливість замінити оцінку результатом із фізики. Однак було б добре знати, на чому варто зосередитись, адже часу залишилося так мало», – каже мама випускника.

Тож хоч про те, що ЗНО з іноземної мови буде обов'язковим, мовиться давно, та й вимога володіння іноземною на рівні В1 вступниками на бакалаврат прописана у документах Міносвіти саме до 2023 року, багато хто вважає, що з огляду на нинішні обставини все ж варто спершу вивчити ситуацію, а тоді запроваджувати обов’язкове тестування. 

На думку Олега Шарова, буде цілком справедливо, якщо високий рівень знань іноземної мови збільшуватиме шанс на здобуття місця навчання за державним замовленням, а сам тест з іноземної мови не буде таким уже складним і великим, у ньому не буде аудіювання.

Натомість у законопроєкті Сергія Бабака та його колег – народних депутатів – запропоновано, щоби кожен абітурієнт складав два тести, які проводитимуть у різні дні. Перший – із двох обов'язкових предметів (українська мова та математика), однаковий для всіх. Другий – із двох предметів на вибір: перший предмет – історія України або одна з іноземних мов; другий предмет – на вибір хімія / фізика / біологія / географія або історія / іноземна мова (якщо їх не обрали як перший предмет).

Тож на відміну від минулого року історія України може стати необов'язковим предметом на тестуванні. І це теж стало приводом для дискусії. Одні переконані, що знання нашої історії вкрай необхідне для формування особистості та світогляду, що ми нині маємо гіркий урок, до чого призводить нехтування історією. Другі ж вважають, що історія потрібна лише гуманітаріям і не варто «завантажувати» нею тих, що більше схильні до технічних чи природничих наук, та вказують на необхідність реформи викладання історії України. 

Отже, за цим варіантом, хоч загалом предметів для складання менше і більший вибір, є й більша невизначеність, а часу на посилену підготовку конкретних предметів залишилося дуже мало. 

Отож чекати, поки народні депутати ухвалять остаточне рішення, не варто. На сайті Українського центру оцінювання якості освіти опубліковані навчальні програми для ЗНО, саме за ними й будуть складати тестові завдання з того чи того предмета. 

На сайті ЗНО-Онлайн розміщено майже 500 варіантів тестів з усіх предметів зовнішнього оцінювання за всі роки його проведення. Спосіб виконання тестових завдань на сайті максимально наближений до справжніх умов тестування, а форма надання відповідей аналогічна до форми в реальних тестах, що покращує адаптацію до виконання завдань. Після виконання кожного варіанта тесту користувачі сайту зможуть ознайомитися з правильними відповідями на всі завдання цього тесту, а зареєструвавшись, читати коментарі до завдань.

Варто також зазначити, що цього року, як і торік, не передбачено завдань відкритого типу, тобто таких, де треба висловити власну думку, а не просто обрати з переліку запропонованих відповідей правильну. Як мовилося торік, це неможливо зробити, позаяк, аби дати на них відповіді, потрібно значно подовжити час тестування, водночас необхідна більш потужна електронна платформа для тестування, більші фінансові та людські ресурси для перевірки завдань і створення програмного забезпечення. 

В УЦОЯО зазначають, що вже тривалий час працюють над тестуваннями для вступу в 2023 році та готові зреалізувати будь-який із запропонованих варіантів, однак потрібно вже зараз знати, якою буде модель тестувань. Адже треба встигнути змінити програмне забезпечення для реєстрації, розробити тестові форми, адаптувати програмне забезпечення для тестування. Водночас модель оцінювання теж суттєво вплине на те, що ще потрібно зробити. 

За версією міністерського законопроєкту, мультитест буде необхідний всім, хто планує здобувати вищу освіту коштом держави, а також на деякі спеціальності за контрактом. Вступники на мистецькі та спортивні спеціальності складатимуть НМТ і творчий конкурс. Замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або ЗНО 2020/2021 років.

Без НМТ, лише за результатами вступних випробувань (які саме – визначає виш), у заклади вищої освіти можна буде вступити на контракт на спеціальності, яким надається особлива підтримка (53 спеціальності та 11 спеціалізацій).

Передбачається, що середній бал документа про освіту враховувати не будуть, як і не застосовуватимуть так званий сільський коефіцієнт. Галузевий коефіцієнт буде використаний для підтримки вступників із пріоритетним вибором (перша та друга пріоритетності) однієї зі спеціальностей, яким надається особлива підтримка. Регіональний коефіцієнт буде визначено навесні залежно від воєнно-політичної ситуації в Україні.

Подати можна буде до 5 заяв на вступ на бюджет і до 20 заяв на контракт. До кожної поданої заяви потрібно буде писати мотиваційний лист.

Вступники будуть допускатися до відбору на бюджет у разі наявності конкурсного балу не менш ніж 130 (для дітей загиблих захисників України цю умову не застосовуватимуть).

Конкурсний бал для вступу не може бути менший ніж 150 балів для спеціальностей стоматологія, медицина, педіатрія галузі знань «Охорона здоров’я».

Для спеціальностей галузей знань право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини, спеціальності фармація, промислова фармація конкурсний бал не може бути менший ніж 140 балів.

Передбачено збереження всіх пільг та пільгових категорій, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій. Застосування пільг для жителів особливо небезпечних територій буде визначене навесні з урахуванням воєнно-політичної ситуації в Україні.

У МОН зазначають, що НМТ може бути проведений в Україні та в деяких інших країнах. Рішення про проведення цього тестування за кордоном та можливий перелік країн буде ухвалене навесні з урахуванням воєнно-політичної ситуації. 

Реєстрацію для участі в НМТ заплановано провести у квітні, а основна і додаткова сесії НМТ відбудуться у червні – липні.

З 1 липня має розпочатися реєстрація електронних кабінетів. Реєстрація на співбесіди і творчі конкурси розпочнеться 3 липня, а заяв на участь у конкурсному відборі з 19 липня. Оприлюднення списків осіб, зарахованих на бюджет, передбачене не пізніше 5 серпня, а зарахування на бюджет має відбутися не пізніше 10 серпня, на контракт – 30 серпня.