За парти з 1 вересня?
Як на Львівщині готують школи до нового навчального року, коли він розпочнеться та що потрібно знати батькам першокласників
Канікули в розпалі, діти відпочивають, адже навчальний рік, що завершився, був насправді дуже важким. Випускники готуються до проходження мультитесту, а батьки переживають, яким буде новий навчальний рік, чи зможуть діти нарешті піти до школи і чи буде там безпечно.
«Ми хочемо, щоб учні всіх класів навчалися очно, адже така форма навчання більш ефективна. Але для цього треба вирішити два питання – знайти житло для понад 20 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які зараз проживають у закладах освіти області, й облаштувати у школах укриття, де учні та освітяни зможуть ховатися в разі небезпеки», – наголошує керівник Львівщини Максим Козицький.
Як розповів «Львівській Пошті» очільник департаменту освіти Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска, те, як розпочнеться новий навчальний рік, чи зможуть діти сісти за парти, залежатиме передусім від безпекової ситуації, однак за літо треба ще багато чого встигнути. «Ми провели нараду зі всіма відділами освіти і громадськістю області та випрацювали алгоритми підготовки до нового навчального року та вибору форми навчання», – каже співрозмовник.
Знайти житло для переселенців
Органам самоврядування на місцях запропоновані кілька варіантів, куди переселити внутрішньо переміщених осіб з тих шкіл, де вони тепер проживають. Зокрема, старости сіл у своїх місцевостях шукають порожні будинки і домовляються з власниками, щоби можна було переселити туди людей. Окрім того, в області є школи в невеликих селах, які раніше були закриті. Це невеликі приміщення, переважно початкові школи. Нині громади обладнують їх як тимчасове житло для тих, що втекли від війни, встановлюють душові кабіни, туалети.
Якщо таких можливостей нема, розглядається варіант знайти школу, де найменше учнів, переселити в неї внутрішньо переміщених осіб зі шкіл поблизу, а для учнів організувати доїзд на навчання в інші школи і дати змогу вчитися. Окрім того, близько 1000 вимушених переселенців, які зараз мешкають у закладах освіти області, отримають інше житло в гуртожитках закладів професійно-технічної та вищої освіти. Для цього в межах обласної Програми реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів відремонтують 14 гуртожитків.
Формат навчання
Окрім того, необхідно подбати, щоб навчальний процес був безпечним, тож вибір форми навчання визначатимуть з огляду на те, чи має навчальний заклад укриття або сховище і чи може воно вмістити ту кількість учнів, які навчаються в закладі, та педагогів, які в ньому працюють.
«Це може бути і найпростіше укриття, але, звісно, потрібно докласти всіх зусиль, щоб воно відповідало всім вимогам. У нас закладів освіти, які мають тою чи тою мірою облаштоване укриття, приблизно 43 відсотки, тобто менш ніж половина. І саме з огляду на те, чи зможе місцева влада знайти житло для внутрішньо переміщених осіб, а засновник закладу забезпечити укриттям, школа вибирає режим роботи. Це може бути або очне навчання, або змішане, або дистанційне. Для прикладу, якщо школа має укриття, яке може вмістити всіх учнів, то вона мала б працювати в очному форматі. Якщо ж лише половина учнів поміщається в укриття, то в змішаному. Наприклад, через день учні чергуються: одні вчаться в очному форматі, другі – дистанційно. Якщо ж жодної можливості облаштувати укриття немає, доведеться вчитися дистанційно, бо безпека передусім. Кожна школа самостійно обирає формат навчання, однак, відповідно до останньої постанови Кабміну, обласна військова адміністрація має затвердити його, адже саме на неї в умовах воєнного стану покладений обов’язок дбати про безпеку населення, зокрема і школярів», – пояснює Олег Паска.Головне питання – хто має подбати про укриття в закладі освіти та його належне облаштування. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами повинні засновники закладів освіти. Якщо це заклад комунальної форми власності, то засновником є орган самоврядування, тобто відповідна рада від імені територіальної громади. Якщо засновником є заклад обласної форми власності, то, відповідно, обласна рада. Якщо державної форми власності – орган державної влади від імені держави. Якщо це приватний заклад – відповідна юридична особа-засновник.
Зі слів прем’єра Дениса Шмигаля, у сховищах повинні бути всі умови для перебування і навчання, а в кожному освітньому закладі має бути тривожна кнопка на випадок надзвичайної ситуації. Органи місцевого самоврядування повинні організувати регулярні навчання з евакуації учнів до сховищ та уроки безпеки, візуалізацію шляху до безпечних місць в усіх закладах освіти.
«ДСНС має найближчим часом завершити розробку типових протоколів безпеки, а далі ВЦА мусять затвердити на їхній основі індивідуальні протоколи безпеки для кожного закладу освіти та ознайомити з ними учнів і батьків», — сказав прем’єр-міністр.
Коли розпочнеться навчання
Були дискусії щодо необхідності розпочати навчальний рік із серпня, щоб адміністрації на місцях мали змогу визначати дату початку навчального року. Прихильники таких новацій аргументували їх тим, що зима буде важкою, тому пропонували почати навчання швидше, а взимку зробити тримісячні канікули.
Ці дискусії завершилися після нещодавньої постанови Кабміну, якою ще раз наголошено, що навчальний рік у школах розпочнеться 1 вересня. Це прописане і в Законі України «Про повну середню освіту» Тож, відповідно до нього, навчальний рік у школах, зі слів очільника департаменту освіти Львівщини, розпочнеться 1 вересня 2022 року і триватиме не довше ніж до 30 червня 2023-го.
Водночас у закладах вищої освіти та фахової передвищої освіти він може розпочатися раніше. Зі слів заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренка, МОН рекомендує з 15 серпня розпочати освітній процес для старших курсів, а для першого курсу бакалаврату і першого курсу магістратури – в середині вересня і на початку жовтня. При цьому заклади вищої освіти, відповідно до законодавства, є автономними, тож остаточне рішення про початок освітнього процесу ухвалюватимуть ректори вишів, директори коледжів та вищих професійних училищ.
Зі слів Олега Паски, загальна кількість учнів та освітян на Львівщині зміниться несуттєво.
«У навчальному році, який завершується, в нас було до 287 тисяч учнів. До школи піде 281 тисяча учнів і 1300 внутрішньо переміщених. Тож загалом матимемо приблизно 283 тисячі учнів. Учителів вистачає. З 34 тисяч учителів за кордон виїхало майже 900, і половина з них уже повернулася», – запевняє він.
Продовжити навчання в своїх закладах дистанційно зможуть ті учні з Львівщини, які виїхали за кордон.
«Відповідно до положення про дистанційну форму навчання, такий вибір у них є. Вони можуть здобувати освіту в своїй школі. Якщо школа працюватиме дистанційно, то все зрозуміло, а якщо повернеться до очного формату навчання, то потрібно сконтактуватися з адміністрацією і вчителями закладу та узгодити формат навчання», – каже Олег Паска.
Ще одним питанням, яке хвилює батьків школярів, є наявність підручників, адже більшість із них друкували в Харкові.
«Зараз МОН вирішує це питання, і якщо виникнуть проблеми, то буде наданий доступ до електронних файлів тих підручників, яких не вистачатиме. Також намагаються вирішити питання забезпечення навчальними матеріалами за програмою «Інтелект України». Тож особливо переживати не варто», – вважає головний освітянин Львівщини.
.jpeg)
Перший раз у перший клас
Цього навчального року на Львівщині вперше за шкільні парти сядуть понад 26 тисяч дітей, з них більш ніж 200 з числа внутрішньо переміщених осіб. Проте чимало батьків, особливо дітей, яким виповнилося шість років, хоч і подали заяви, але, зважаючи на обставини, ще вагаються, чи віддавати дитину до школи.
«Усе залежить від індивідуальних особливостей дитини, наскільки вона готова до школи. Якщо дитина швидко вчиться, не перевтомлюється, має настрій і бажання йти до школи, є гарний колектив, з яким вона може розпочати навчання, то треба дати їй таку можливість, не дивлячись на обставини. Потрібно керуватися винятково інтересами дитини, щоби не втратити рік. Але якщо дитина не готова, то краще все ж таки почекати. Тобто варто чинити так, як би ви чинили у мирний час. Не треба піддаватися скептичним настроям, треба мислити іншими категоріями, вірити в нашу армію, в нашу перемогу і старатися, щоб дії агресора не впливали на наші дії, на процес розвитку і навчання наших дітей!» – наголосив Олег Паска.
Я теж матиму цього року першокласницю. Вже відбулися перші батьківські збори, під час яких директорка школи запевнила, що учні перших класів у пріоритеті щодо очного навчання. Тож якщо ситуація не зміниться на гірше (не дай Боже, звісно), вони навчатимуться за партами, а не за допомоги електронних пристроїв. Дітям важко входити у навчальний процес без особистого контакту з учителем, та й як можна навчити дитину писати літери дистанційно?
Окрім того, ми познайомилися з першою вчителькою, яка, до речі, нещодавно переїхала до Львова з Миколаєва – того, що на півдні України. І вона запевнила, що не варто переживати, якщо дитина не вміє читати або писати, це її робота – навчити цього, і не потрібно зараз «штурмувати». В жодному разі не можна лякати дитину, мовляв, що ти робитимеш у школі, якщо цього не вмієш, чи казати щось на кшталт «підеш до школи – закінчиться веселе життя». Навпаки, варто налаштовувати дитину на позитив, розповідати, що в школі теж буде весело і цікаво, що тут вона знайде нових друзів.
Також учителька радить не напосідати на дитину, аби вона вчилася читати, а читати самому: як для дитини, так і для себе. Бо де дитина почувається краще, як не в обіймах? А коли ще й із захопливою книжкою, яку читаєш з виразною інтонацією, то дитині буде цікаво самій заглибитися в це таїнство, яке відкриває нові світи. Таке читання має бути щоденним, можливо, перед сном. Після цього варто запитати дитину, чи їй було цікаво, що сподобалося найбільше. Також важливо, аби дитина бачила, що мама і тато теж регулярно щось читають, і не тільки для неї, а й для себе, що це для них важливо.
Чого потрібно навчити дитину, поки ще є час улітку, особливо якщо вона не відвідувала заклад дошкільної освіти, то це бути автономною у самообслуговуванні, вміти взуватися й одягатися. А передусім користуватися туалетом без допомоги дорослого, бо дитина не зможе зосередитися на навчанні, якщо матиме страх перед цим. Крім того, потрібно навчити інших правил особистої гігієни, зокрема мити руки, користуватися носовичком тощо. Дуже важливо виробити режим сну: вчасно лягати спати та вчасно самостійно прокидатися.
Серед інших порад, чого треба навчити майбутнього першокласника:
– вітатися, відповідати на питання інших чітко і достатньо голосно, бажано повним реченням;
– уважно слухати, коли говорять інші, чути з першого разу;
– завжди говорити правду;
– вміти обходитися певний час без батьків чи бабусі;
– вміти чекати (маму, своєї черги у грі чи можливості висловитися);
– тримати спину рівно, сидячи на стільці;
– бути чистими та охайними;
– мати чітке розрізнення своїх і чужих речей та розуміння, що речі однокласників можна брати лише з дозволу;
– бережно ставитися до свого та спільного майна.
Водночас батькам потрібно самим додержувати цих правил, а головне вселити дитині віру, що їй усе вдасться, і навіть якщо будуть труднощі, вона з вашою підтримкою їх здолає, що за будь-яких обставин вона має вашу беззастережну любов.
«І веселімося, і співпереживаймо»
Галина Музика, дитяча психологиня, – про відпочинок та навчання в літній час і про те, за яких умов варто віддавати дитину в перший клас
– Чи можливий ефективний відпочинок в нинішніх обставинах?– Відпочинок під час війни є викликом для дітей та дорослих: з одного боку, ми його дуже потребуємо, а з другого – нас супроводжує фонове відчуття тривоги. Тому важко повністю розслабитися, відновити сили. У декого може виникати ще й почуття провини за безтурботно проведений час або отримане задоволення. Люди наче поділилися на дві групи: одні вирішили, що не мають права на відпочинок і радість, бо війна, другі вважають, що коли, як не зараз, варто бути щасливими. Часто в людей спостерігається внутрішній конфлікт. Наприклад, чи зекономити і відкласти гроші, чи нарешті купити щось, про що давно мріяв. Або чи влаштувати дітям святковий вікенд, чи все-таки це не на часі.
Важливим є те, що несвідомий внутрішній конфлікт – радіти чи не радіти, жити на повну чи ні – є не лише в нас, дорослих, але й у дітей. Особливо в підлітків. Хоча дошкільнята теж мають ті ж відчуття, що й батьки. Діти спостерігають за дорослими і насправді дуже тонко відчувають їхні емоції, а відтак віддзеркалюють їх. Тож протягом літніх канікул дуже важливо знайти золоту середину в питанні відпочинку як для дорослих, так і для дітей. А щоб відпочинок дав максимальний ефект, важливо відмовитися від позиції «або/або», а дотримуватися принципу «і/і».
– Про що мовиться?
– Ми виключаємо зі свого життя крайнощі. Це допоможе зберегти психічне здоров’я. Тобто дорослим не варто весь вільний час присвячувати перегляду новин, однак треба знайти пів години на день для аналізу інформації з джерел, яким довіряємо. Стосовно дітей: розмови з ними не можуть стосуватися лише теми війни, однак повністю уникати їх не варто. Бо діти думають про це так само, як ми. Інший приклад – не варто лише економити кошти чи донатити на ЗСУ, не витрачаючи грошей на задоволення. Важливо мати гроші на пожертви і на бажані покупки для себе, для дітей. Пам’ятаймо принцип «і/і». Якщо є така можливість, звісно. Варто купити собі морозиво і переказати кошти на армію. Таким чином ми не позбавляємо себе маленьких радощів і водночас відчуваємо залучення до чогось важливого.
– Тобто під час відпочинку не варто ігнорувати тему війни в розмовах із дітьми? Чому?
– Так, про це обов’язково треба говорити з дітьми будь-якого віку зрозумілою для них мовою. Бо, повторюся, діти думають про війну, обговорюють це між собою, програють свої почуття в іграх. Їм необхідно відчувати, що вони роблять свій внесок у спільну перемогу. Звісно, ми хочемо вберегти дітей від болю, однак від реалій ніде не дінешся. Тому, позаяк забрати з їхньої свідомості тему війни не вийде, нам варто долучити їх до чогось важливого: разом займатися волонтерством, для прикладу. Можна запитати дитину, кому вона хотіла б допомогти: героям, які нас захищають, іншим дітям, тваринам. Це найкращий спосіб формувати моральні цінності і дати дитині можливість прожити сум і тривогу, які вона відчуває.
Однак діти мають право відпочивати, бачитися з друзями, веселитися, купатися, ходити на пікніки, святкувати, отримувати подарунки і так далі. Кожна дитина має право на щасливе дитинство. Для гармонійного розвитку не варто «ховати» її від реальності, бо це сприятиме розвитку надмірної дисоціації в майбутньому. І вже будучи дорослою, вона сприйматиме будь-яку реальність як щось таке, що відбувається не з нею. Інколи це може дуже нашкодити. Тому ми дбаємо про те, аби дитина була в безпеці і мала радісні канікули. Але в спілкуванні з нею не ігноруймо той факт, що в країні війна. Бо дитина щоразу чує сирени, чує, якщо не вдома, то надворі, історії про вибухи і смерті, дізнається від інших дітей, що їхні тати захищають нас. І це все варто з дитиною проговорювати, створювати малюнки, складати казки, робити маленькі внески для нашої великої перемоги. Повторюю, використовуймо принцип «і/і»: і веселімося, і співпереживаймо тим, кому сумно, і купуймо подарунки дитині, і щось для тих, що потребують нашої допомоги. Такий підхід зберігає цілісність психіки та допомагає впоратися з постійним стресом. За таким принципом варто вчитися жити дорослим і дітям.
– Сьогодні часто можна спостерігати, що діти бавляться у війну. Як на це реагувати?
– Часто в батьків виникає занепокоєння тим, що менші діти бавляться у війну. Про це зовсім не варто хвилюватися, якщо дитина не проявляє надмірної агресії в іграх. Бо таким чином дитяча психіка сама відновлюється та захищається. Якщо ж ви спостерігаєте надмірну агресію чи тривожність у дитини, то варто звернутися по допомогу до дитячого психолога. Бо це теж нормально – що дитині самій важко впоратися зі своїми переживаннями.
– Як обрати вид відпочинку?
– Передусім треба думати про фізичну безпеку дітей. Дуже важливо, щоби дитина мала змогу щонайбільше контактувати з іншими дітьми. Тому гуртки, табори, щоденні прогулянки з друзями мають бути включені у дозвілля. Було б добре, якби дитина сама обрала гурток чи табір. Це дає відчуття контролю, а воно зараз дуже потрібне.
– Чи варто влітку вчитися?
– Так, цьому також варто приділити увагу. Однак знову ж таки важливо, щоби дитина сама собі створила систему, сама організувала процес навчання. Молодші школярі потребують допомоги батьків. Але в дитини має бути вибір. Батьки можуть піти на маленьку хитрість – дати вибір без вибору. Тобто дитина має вчитися, але як саме – нехай обирає сама. Це про розвиток важливих навичок: відповідальності, самоконтролю, тайм-менеджменту.
– Чимало батьків шестирічок вагаються, чи віддавати цього року дитину в перший клас. Як визначити, варто чи ні?
– Не бачу причини не віддавати дитину до школи, якщо вона готова. Звісно, зараз війна, але ми вчимося жити за таких обставин. І не варто «висмикувати» дитину з процесу розвитку. Однак потрібно об’єктивно оцінити її готовність до школи. Дуже важливо звернути увагу на емоційний стан: чи не відбувся регрес в психологічному розвитку за останні чотири місяці. Якщо дитина боїться залишатися без батьків, часто плаче, їй важко зосередитися, не може довго займатися якоюсь справою, не проявляє пізнавального інтересу – їй буде надто важко у школі. Буває таке, що діти вже вміють читати, писати літери, однак через втрату відчуття безпеки забули, як це робити.
Також варто з дитиною поговорити про те, чи хоче вона до школи. Але це має бути не закрите питання, щоб вона сказала «так» чи «ні». У нормі дитина хоче нового етапу в своєму житті, воліє познайомитися з однолітками, навчитися чогось нового. Батькам важливо описувати початок шкільного життя як щось «класне» для дитини. Але якщо при розмові про школу в дитини починається паніка, сльози, гнів, якщо це повторюється, то, найімовірніше, вона не готова до цього етапу. Мовиться про дітей шести років, чиє навчання можна перенести на наступний рік. Бо зрозуміло, що йти у перший клас не зі своїми однолітками дитині теж буде некомфортно. І найважливіше: якщо ви зауважили у своїй дитині, що вона зовсім не готова до школи, і вирішили відкласти це, важливо впродовж наступного року докласти всіх зусиль для її психологічного розвитку. Іноді варто звернутися до психолога, якщо дитині важко адаптуватися в соціумі. Діти різні, зі своїми потребами. Комусь потрібна допомога в процесі дорослішання.
– І наостанок: про що найперше треба пам’ятати батькам у нинішніх обставинах?
– Зараз кожен із нас на своєму місці будує нове суспільство. Ми боремося за краще майбутнє наших дітей. Тому як ніколи дбаймо про їхнє здоров’я, спокій та радість. Звісно, у нас буде велика спільна перемога. Але потрібно зауважувати і маленькі перемоги над труднощами, треба бачити власний успіх та успіх дітей, хвалити їх і підтримувати в їхньому виборі. Адже у нас підростає вільне, сміливе, впевнене у собі покоління. І нам дуже важливо сприяти його росту та самореалізації.
Євген Бойко, в.о. директора гуманітарної політики, директор департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міськради:
– Найперше хочу відзначити героїчну роботу директорів шкіл і педагогів, бо за чотири місяці війни основне навантаження щодо прийому вимушено переміщених осіб лягло на наші школи. Дуже багато людей саме тут отримали дах над головою. Наші директори та освітяни, окрім того що забезпечували онлайн освітньо-навчальний процес нашим дітям, то ще й дбали про вимушено переміщених осіб.
Тепер провадимо діалог із керівниками вищих навчальних закладів та керівниками закладів профтехосвіти щодо можливостей тимчасового поселення внутрішньо переміщених осіб у приміщеннях, які перебувають в їхньому віданні. Також будуємо модульні містечка, у трьох вже живуть люди, зводимо будинки для переселенців на Тракті Глинянському та в Брюховичах, маємо в планах зведення таких кампусів для ВПО. І якщо станом на 1 вересня безпекова ситуація дозволятиме, будемо готові відновити навчання офлайн.
Оскільки є відповідні доручення і на рівні держави, і на рівні міського голови, то ми ще місяць тому розпочали підготовку наших навчальних закладів, щоб до 1 вересня бути готовими відновити навчання офлайн. На доручення міського голови були сформовані шість робочих груп, до яких увійшли представники служби з надзвичайних ситуацій, районних адміністрацій, освітяни. Кожен навчальний заклад був обстежений на можливість безпечної організації навчального процесу. Головна умова відновлення навчального процесу в очному форматі – безпека наших дітей. Щодо кожного закладу є висновки, складена кошторисна документація. Де треба щось доробити, облаштувати, будемо цим займатися. Тепер ми на стадії виділення коштів і впродовж двох наступних місяців будемо готувати всі ці приміщення.
Сьогодні, 30 червня, на сесії Львівської міськради голосуємо окрему програму підготовки навчальних закладів до нового навчального року. Цією програмою передбачене виділення коштів закладам на облаштування і підготовку укриттів. Не може бути мови про збір коштів на це з батьків! Кожна школа має благодійний рахунок, і якщо хтось із підприємців, благодійників чи батьків виявить бажання допомогти, може долучитися. Але, повторюю, в жодному разі це не може відбуватися через збір коштів. Щодо кожного об’єкта буде чітке розуміння, що потрібно робити, і відповідна документація. На її підставі кожна школа укладатиме угоди з підрядними організаціями. Школи мають в нас доволі багато прав і чималий досвід визначення підрядної організації.
Очевидно також, що наявні в школах укриття не можуть умістити тієї кількості учнів, які в ній навчаються. А це в середньому від 700 до 1200 дітей, тому навчальний процес буде організований позмінно, в такий спосіб, щоб у закладі перебувало одночасно не більше учнів та вчителів, аніж може вмістити укриття.
Мушу визнати, що Львові є школи, які взагалі не мають укриттів. Таких орієнтовно 17. Як укриття для учнів будуть використовувати приміщення поблизу школи, які відповідають вимогам безпеки. Керівники закладів мають укласти відповідні угоди про користування ними.
Переконаний, що всі необхідні роботи будуть проведені вчасно, і сподіваюся, що діти зможуть розпочати новий навчальний рік з добрим настроєм і в безпечних умовах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
