Минув майже місяць з часу оприлюднення бачення МОН цьогорічної вступної кампанії. Сподіваємося, за цей час майбутні абітурієнти вже опанували емоції та активно почали готуватися до вступних випробувань у новому форматі. 19 квітня завершилася реєстрація на них, а впродовж місяця опубліковані не тільки роз’яснення щодо змісту, формату та оцінювання знань з кожного предмета, а й демонстраційний варіант мультитесту.

Нагадаємо, в межах вступної кампанії 2022 року для вступу на бакалаврат замість традиційного ЗНО передбачене проведення національного мультипредметного тесту (НМТ) у комп’ютерному форматі. Це випробування міститиме три блоки завдань: з української мови, математики та історії України.

Загальна кількість завдань національного мультипредметного тесту – 60, на виконання яких буде дано 90 хвилин.

Завдання буде оцінене відповідно до схеми нарахування балів, застосовуваної в ЗНО. Свій результат (тобто кількість набраних балів за правильно виконані завдання) учасник знатиме після виконання блоків НМТ. Пізніше результат кожного блоку буде переведений у шкалу 100 – 200 балів. Для отримання результату за цією шкалою достатньо буде набрати хоча б один тестовий бал.

Цей іспит абітурієнти складатимуть очно в спеціальних тимчасових екзаменаційних центрах: приміщеннях шкіл та університетів, обладнаних необхідною кількістю комп’ютерів/ноутбуків. У кожній аудиторії будуть перебувати по 10 – 20 учасників, а також інструктор.

Абітурієнти, які мають намір цього року вступати до українських університетів, матимуть таку змогу, навіть якщо перебуватимуть у країнах Європейського Союзу. Про це в ефірі спільного телемарафону розповів міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

«Абітурієнти, які закінчили 11 клас і бажають вступати в заклади вищої освіти України, будуть мати таку змогу. На території країн ЄС вони зможуть скласти національний мультипредметний тест або в столицях європейських держав, або на базі університетів цих країн», – сказав посадовець. 

Водночас міністр освіти наголосив, що фізична присутність абітурієнта під час складання іспиту буде обов’язковою, оскільки є проблема з чіткою ідентифікацією особи, яка проходитиме цей тест.

Щоби взяти участь у тестуванні, абітурієнту не потрібен паперовий сертифікат, а лише номер і PIN-код, зазначені в сертифікаті. Також за допомоги номера сертифіката і PIN-коду він отримає доступ до інформаційної сторінки учасника ЗНО, де отримуватиме інформацію про подальші кроки та подаватиме необхідні відомості. Адже кожен, хто зареєструвався для участі в ЗНО, обов’язково має в травні підтвердити бажання складати НМТ, а також повідомити організаторам регіон, у якому перебуватиме в липні. З огляду на ситуацію в країні для організації вступних випробувань на бакалаврат украй потрібна підтверджена інформація про потенційних їхніх учасників.

Наразі мовиться про проведення трьох сесій НМТ: основної та додаткової в липні, а також спеціальної у вересні. Загалом планують провести 28 турів (щоразу новий варіант тесту). Проте кожен учасник ЗНО матиме лиш один шанс пройти тестування. Якщо абітурієнт невдоволений отриманим результатом, перескласти тест він не зможе. 

Зі слів Сергія Шкарлета, результати НМТ будуть необхідні вступникам, які планують вступати на бюджетну форму навчання. Абітурієнти, які планують навчатися за іншими формами навчання, зможуть вступати на підставі заяви і мотиваційного листа.

«Національний мультипредметний тест будуть проходити виключно на бюджет, винятково на висококон’юнктурні спеціальності», – додав міністр.

Водночас для того, аби вступники мали можливість зберегти своє право на освіту, будуть передбачені спеціальності, на які можливо вступити за заявою і мотиваційним листом, котрі буде змога подати онлайн.

«Тобто принаймні зберегти своє право на освіту за рахунок державних кредитів або кредитів у комерційних банках за дуже привілейованою ставкою. Це можливо зробити. Але, на жаль, не на бюджет і не на висококон’юнктурні спеціальності», – зазначив Сергій Шкарлет.

Водночас для вступу на творчу спеціальність єдиним інструментом оцінки буде творчий конкурс.

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив демонстраційний варіант мультитесту Зовнішнього незалежного оцінювання 2022 року.

Демонстраційний мультитест ЗНО є аналогічним до тих тестів, що будуть застосовані під час конкурсного відбору абітурієнтів для вступу на спеціальності бакалавра (магістра медичного спрямування).

Він допоможе вступникам ознайомитися зі структурою завдань, схемою нарахування тестових балів за виконання тесту, дасть змогу спробувати виконати завдання на час. 

Зрештою, багато вступників, і не тільки, вже спробували свої сили і переконалися, що нічого мегаскладного в ньому немає, проте варто бути уважним і зосередженим, навчитися швидко «перемикатися» з одного предмета на другий. Необхідно сумлінно готуватися, адже кожен тестовий бал під час НМТ надважливий, а часу на роздуми вкрай мало. Тож навіть маючи знання, варто потренуватися давати відповіді швидко і не втрачати бали через неуважність.

Висловили свою думку про мультитест і педагоги. У ході обговорення, до якого їх запросив директор департаменту освіти і науки Львівської військової адміністрації Олег Паска, вони позитивно оцінили його. 

Зокрема, Олександра Сохорович, вчителька математики ліцею «Престиж»: «Завдання з математики охоплюють значну частину матеріалу шкільної програми, цілком посильні для більшості учнів, які працювали на уроках сумлінно і систематично. Важливий момент – уважність!» 

Наталія Білокура, викладачка української мови у Львівському коледжі будівництва, архітектури та дизайну: «Всі завдання з української мови відповідають чинній програмі ЗНО. Розробники тесту використали більшість тем із розділів орфографії, лексики, синтаксису, морфології, фразеології. Упевнена, що абітурієнти дадуть собі раду з роботою». 

Також розробники обіцяють невдовзі запропонувати онлайн-варіант мультитесту, щоби можна було потренуватися. Його варто шукати на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти. До речі, на цьому ресурсі ще з минулих років є онлайн-тренажери, на яких можна потренуватися виконувати завдання як з окремих тем, так і з курсу загалом. Тут є завдання і з української мови, і з математики, особливо багато матеріалу з історії України. Тож для всіх, а особливо тих, що не готувалися складати ДПА чи ЗНО з цього предмета, є нагода повправлятися.

Найбільше емоцій у абітурієнтів викликала необхідність складати тест з історії України, адже переважна більшість не планувала цього робити, а отже, не приділяла цій дисципліні належної уваги. Ця реакція виразно показала слабкі місця системи ЗНО: значна частина абітурієнтів заявила, що до складання цього тесту їм треба готуватися з нуля! Як так може бути, якщо це один із предметів шкільної програми? А точніше предмет, який дає відповіді на нагальні питання сьогодення?

Під час участі в телемарафоні міністр освіти ще раз розповів, чому саме ці предмети вибрали до програми Національного мультипредметного тесту.

«Українська мова і математика були обов’язковими під час складання державної підсумкової атестації в Україні. Ці дисципліни мають найбільшу прогнозничну валентність щодо можливості навчання на програмах бакалавра. А українська мова сьогодні є визначальним предметом нашого генокоду», – пояснив Сергій Шкарлет. 

Що ж до історії України, то для отримання громадянства в будь-якій країні потрібно скласти іспит з історії держави. 

«Якщо українець не знає історії України, то про яку вищу освіту може йти мова взагалі?» – зазначив міністр. 

Звісно, для багатьох приємною новиною стало підтвердження сподівань, що в тестування будуть включені лиш останні розділи курсу – від 1914 до 2015 року, тобто від початку Першої світової війни до Мінських угод.

Степан Хамуляк, учитель історії, начальник навчально-методичного відділу Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, переконаний, що в тесті з історії – трагічне сьогодення України. Про це він пише у блозі на сайті Освіта.UA, де докладно аналізує представлений варіант тесту.

«Дещо прикро, що вибір лише ХХ століття певним чином ллє воду на млин тих, котрі проголошували «Україну придумав Ленін». Однак важливим є те, про що питають у завданнях. Важливо знати, розуміти й аналізувати історичні події, у тому числі ХХ століття. Саме під таким кутом пропоную глянути на демонстраційний варіант тесту з історії України», – пише він.

Історик проводить паралелі з нинішніми подіями. Зокрема, уже в перших питаннях мовиться про реалізацію ще на початку Першої світової війни імперських планів росії щодо земель, які вона планувала загарбати, зокрема Східної Галичини, про тези тодішньої російської пропаганди, які так перегукуються з нинішніми. 

«Українська Центральна Рада проголошує своїм Четвертим Універсалом незалежність Української Народної Республіки. І що далі? А далі – перша війна з радянською росією. У демонстраційному тесті подана картосхема, що відображає перебіг цих подій. Зверніть увагу, звідки показано напад військ більшовиків: це міста Бєлгород і Гомель – тодішня Білоруська Народна Республіка. Майже події 2022 року», – звертає увагу Степан Хамуляк.

На його думку, квінтесенцією не лише тесту з історії України, а й подій, що розгортаються на наших очах і увійдуть до підручників, є правильна відповідь на одне із завдань (воно містить плакат на тему Революції Гідності): «Революція Гідності – не окремий, випадковий протест «купки мітингувальників», а продовження столітньої боротьби за свободу та незалежність України».