Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке принесло стільки горя, жахіть і руйнувань, яке вже забрало величезну кількість життів, ми змушені внести корективи в багато сфер нашого життя, зокрема в освіту. На значній частині України сьогодні освітній процес неможливий. Тисячі учнів і студентів перебувають далеко від своїх шкіл та вишів. 

Зокрема, на Львівщину, зі слів директора департаменту освіти Львівської обласної військової адміністрації Олега Паски, прибуло понад 15 тисяч учнів з інших регіонів України.

«Навчання в нашій області з огляду на питання безпеки відбувається переважно в дистанційному режимі. 1077 шкіл працюють віддалено, 20 – в очному форматі і 11 у змішаному. Діти, які прибули на Львівщину через війну, згідно з нашими рекомендаціями і наказом МОН, навчаються в тих школах, які є найближчими до їхнього місця проживання. Цих школярів вносять у додаткові списки, є, як зазвичай, журнал із оцінками», – розповідає посадовець. 

Навчальний рік, відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України, завершиться в час, визначений кожною школою зокрема. 

«Головна вимога і критерій завершення навчального року – мають бути виконані освітні програми. Нині мовиться вже не про кількість днів у навчальному році, а про завершення вивчення матеріалу, передбаченого навчальними програмами. Будуть виставлені річні оцінки», – запевняє Олег Паска.

Наразі невідомо, скільки учнів Львівщини виїхали останнім часом за кордон і продовжують там навчання. 

«Зараз ми готуємо листа до міністерства внутрішніх справ Польщі, щоби нам дали перелік учнів, які навчаються в польських школах. Як відомо у Польщі впродовж декількох днів батьки чи інші відповідальні особи мають зареєструвати учнів у навчальному закладі. Думаю, це буде лист від міністерства освіти, бо такі дані потрібні не лише для Львівщини, а й для всієї України. Передусім нас цікавлять дані про дітей, які цього року завершують здобуття середньої освіти, аби забезпечити їм можливість отримати відповідний документ та вступ до українських вишів», – каже освітянин.

Відкрита агресія росії проти України поставила під загрозу й цьогорічну вступну кампанію. За твердженням міністра освіти та науки, в нинішніх обставинах неможливо провести Зовнішнє незалежне оцінювання в такому форматі, як воно відбувалося раніше. Тому було ухвалене рішення провести його в спрощеному варіанті. Відповідні зміни до законодавства вже прийняла Верховна Рада. У міністерстві запевнили, що всі зміни запропоновані лише з огляду на нинішні обставини і стосуються лише цього року.

«За попередньою інформацією тестування відбуватиметься в липні і триватиме 80 хвилин, впродовж яких потрібно буде відповісти на 60 питань – по 20 з трьох предметів: українська мова, історія України і математика. Абітурієнтам потрібно буде прийти в один із пунктів тестування і пройти тест на комп’ютері. Зараз перед нами стоїть завдання визначити заклади, де будуть безпечні умови, і подбати про техніку. Тестування відбуватиметься в кілька етапів, щоби зменшити кількість осіб, які одночасно проходитимуть цей тест. Щоразу буде інший варіант завдань. Передусім намагатимемося проводити ці випробування в закладах, де є добре обладнані бомбосховища, окрім того, у випадку повітряної тривоги тест перерветься і продовжиться після її завершення», – веде далі Олег Паска.

Оцінюватимуть тест за 200-бальною системою, щоби можна було співмірно зіставити результати цьогорічного тестування з результатами попередніх років. Адже ті, що проходили ЗНО в попередні роки, теж мають право вступу до закладів вищої освіти. 

Багатьох абітурієнтів дуже схвилювала необхідність проходити тестування з історії України, адже вони тривалий час готувалися до випробування з інших предметів. У міністерстві кажуть, що історія України зараз як ніколи дуже на часі, що вивчали її в школі усі, тож саме такий перелік предметів є оптимальним і найбільш справедливим. 

«У нинішніх умовах, коли на територіях, охоплених війною, навчання як такого немає, вважаємо це оптимальним варіантом. Іншого шляху нема. Важливо, щоб цей мультидисциплінарний тест виявив не так рівень знань, а був сформований розробниками для того, щоби визначити рівень мислення і здатність абітурієнта до навчання. Якщо фахівці зроблять той тест саме таким, це буде найкращий варіант у теперішній час. Закінчиться війна, і студенти, які мають базу, основу, які здатні до навчання, усе наздоженуть. Як-не-як, вони вчилися 10 років і перший семестр 11-го, готувалися до ЗНО. Тест повинен визначити базу. Ми, до речі, пропонували внести до тесту з історії України тільки ті питання, які учні вивчали в 10-ому і в першому семестрі 11 класу. І це справедливо, бо щоби пригадати попередні роки, їм треба серйозно займатися. Це позиція нашого департаменту і Ради директорів шкіл Львівщини», – пояснює Олег Паска. 

Передбачається можливість проводити ці вступні випробування й за межами України, зокрема в Польщі, де є найбільше дітей з України, а також в інших країнах. Можливо, при консульських установах. 

«Наразі це попереднє бачення міністерства. Ще нема документа, в якому чітко прописано, як усе це відбуватиметься. Наразі МОН виніс ці ідеї на обговорення департаментів та освітянської спільноти. Триває обговорення, виявляємо, де є слабкі місця, що потрібно врахувати, чому запобігти. Сподіваюся, за кілька тижнів отримаємо документ», – каже головний освітянин області. 

Передбачається, що в червні буде представлена демонстраційна версія мультидисциплінарного тесту, однак для його розробки має бути належна нормативна база, яку в міністерстві сподіваються напрацювати за місяць.

Є й інші особливості цьогорічного вступу до вишів. Зокрема, тепер не братимуть до уваги середній бал атестата. У міністерстві вважають, що це дасть змогу поставити всіх у рівні умови, бо ж невідомо, як ті оцінки зараз виставлять, подекуди такої змоги взагалі нема. Батьки і учні вважають, що було б справедливо врахувати працю, вкладену у навчання, адже поки важко сказати, яким буде цей тест, чи не буде він зрівнялівкою. 

«Ми пропонували враховувати середній бал в такий спосіб, щоб виводити його на основі підсумкових оцінок за 10 клас і перший семестр 11-го. Наразі це питання дискусійне і в представленому міністерством баченні не враховане», – пояснює директор департаменту освіти Львівщини.

Ще одна особливість – зросте значення мотиваційного листа, в якому абітурієнт мав би аргументувати, чому саме він має стати студентом того чи того вишу. Мовиться навіть про те, що при вступі на контрактну форму навчання достатньо буде такого листа, а при вступі на бюджетну форму він не змінить сам конкурсний бал, але матиме значення для рейтингу при однаковій кількості балів. Однак щодо цього теж запитань більше, аніж відповідей: де його писати, хто і за якими критеріями його оцінюватиме?

«Звісно, будь-яка оцінка, якщо немає чітких критеріїв, буде суб’єктивна. Наша пропозиція – Ради директорів шкіл, департаменту освіти Львівщини, якщо мотиваційний лист впливатиме на рейтинг, щоби його оцінювали в УЦОЯО, а не в самому закладі вищої освіти. Це зменшить можливість зловживань. Окрім того, ще триває дискусія, де і коли абітурієнт має його писати. Якщо він буде написаний удома, то чи буде він дійсно написаний абітурієнтом, а чи хтось йому в цьому допоможе? Чи можливо написати його в межах проведення мультидисциплінарного тесту? І тут теж проблема, бо не варто робити так, щоби тестування тривало більш ніж 80 хвилин, з огляду на безпеку. Як на мене, мотиваційний лист треба використовувати для вступу до вишу тільки в тому випадку, коли нема конкурсу на ту чи ту спеціальність, а сам виш дозволяє такі листи як елемент або критерій конкурсного відбору. Є думка, щоби зараховувати студентів, які хочуть навчатися на комерційній основі, на підставі одного мотиваційного листа, без проходження мультидисциплінарного тестування. Пишеш лист, з тобою укладають угоду, і ти – студент. Однак, на мою думку, це знизить якість освіти, знизить рівень вишів, які наберуть таких студентів. Уявіть собі: абітурієнт, який пройшов (чи міг би пройти) тест на «слабку» трійку, вступає до медуніверситету на комерційній основі і планує стати хірургом. Якого фахівця ми отримаємо? Тому бар’єр мусить бути, мусить бути якийсь пороговий бал», – переконаний освітянин.

Олег Паска вважає, що в наступному навчальному році навантаження на заклади освіти Львова збільшиться. Багато батьків захочуть, аби їхні діти навчалися саме у Львові, подалі від жахіть війни та її наслідків. Тож кількість студентів може збільшитися, але це залежить і від квот, які встановлює міністерство. Тому саме на часі, щоби львівські виші порушили це питання.

 «Сподіваюся, коли у вересні розпочнеться новий навчальний рік, ми житимемо в мирній країні, але наслідки війни так швидко не вдасться подолати. Постане питання відбудови, проблема гуртожитків у містах, які постраждали від російських обстрілів і бомбардувань. Тому у Львові доволі гостро стоятиме питання можливості забезпечення житлом студентів з інших регіонів. Адже ще станом на кінець 2021 року в нас зі 100 тисяч студентів 40 тисяч були з-поза меж Львівської області. До того ж нині багато гуртожитків навчальних закладів стали центрами проживання тих людей, які прибули зі сходу України, втікаючи від бомб і ракет. Тому ми у Львівській обласній військовій адміністрації вже наперед думаємо над тим, як відремонтувати частину гуртожитків, особливо закладів профтехосвіти, які не використовуються і які можуть додати кілька тисяч місць, передусім щоби переселити туди людей із гуртожитків вишів. ЛОВА збирає пропозиції департаменту освіти, закладів щодо того, як можна щонайшвидше знайти місця для проживання», – запевняє посадовець. 

Для того, аби мати змогу взяти участь в цьогорічній вступній кампанії, треба зареєструватися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Реєстрація триває до 9 квітня. Тож кожному, хто цього року планує вступати до закладу вищої освіти, але ще не зареєструвався, Олег Паска радить зробити це обов’язково. На сайті УЦОЯО міститься вся необхідна інформація і покрокова інструкція. 

Тим, що реєструвалися для участі в ЗНО, незалежно від того, які предмети вони вказували при реєстрації, повторно реєструватися не потрібно. 

«Списки тих, що вже зареєструвалися для участі в ЗНО, будуть дійсні й для проходження мультидисциплінарного тестування. Ті, що не встигли цього зробити, ще мають таку можливість до 9 квітня. Можливо, цей термін буде продовжений, щоби кожен, хто бажає цього року здобувати освіту у виші, мав таку змогу», – каже освітянин.

Процес реєстрації дуже спрощений. Учень може зареєструватися як через навчальний заклад, якщо є така змога, так і особисто. Також це може зробити хтось із батьків або опікунів. Зареєструватися можна і з-за кордону.

«Якщо хтось перебуває в регіонах, де є труднощі з виходом у інтернет, може зареєструватися за максимально спрощеною формою: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження й номер паспортного документа. Ці дані можна повідомити телефоном або в інший спосіб комусь, хто зможе внести ці дані і зареєструвати учня. Роз’яснення містяться на сайті Центру оцінювання якості освіти, а також на ресурсах департаменту освіти, закладів освіти», – зазначив керівник департаменту освіти області. 

Олег Паска закликав усіх зберігати за змоги спокій і продовжувати освіту, особливо зосередити увагу на вивченні тих предметів, що є важливими для цьогорічного вступу. 

«Це не означає, що не треба вчити інші предмети, але в нинішніх умовах тим, що воліють здобувати вищу освіту, треба передусім опановувати дисципліни, потрібні для вступу, не переживати, що буде в тестах, а готуватися за типовими освітніми програмами», – наголосив він.