Нарешті батьки школярів, які з тривогою очікують початку нового навчального року, можуть трохи знизити рівень напруженості: Міністерство охорони здоров’я та Міносвіти офіційно повідомили, що з 1 вересня діти підуть до школи! Однак задля безпеки учасників навчального процесу і з метою запобігання поширення Covid-19 потрібно вжити додаткових заходів.

«Таке повідомлення дуже тішить, – каже мама шестикласниці Насті. – Дуже важливо, аби діти навчалися в школі, бо успішно вчитися вдома, на мою думку, можуть хіба деякі учні. І то старших класів. Навчання вдома не сприяє організованості, зосередженості, не дає відчуття обов’язковості. Батьки, як би не старалися, не замінять учителя. Та й сама організація онлайн-навчання була не найкращою. Окрім того, дуже хотілося б, аби з початком навчального року відновили роботу гуртки та секції, щоб діти повернулися до звичного ритму, до улюблених занять, бо позашкілля – також важлива складова».

Мама першокласника Сашка також дуже втішена, що її син розпочне навчання у школі, а не вдома перед комп’ютером. Бо як можна навчити писати онлайн, призвичаїти до розкладу, зрештою, дати розуміння, що таке школа? Та й від роботи комусь доведеться відмовитися, бо бабусі ще молоді і теж працюють. «Ми вже думали над тим, щоб цього року ще не йти до школи, але синові у грудні виповниться сім, а попереду ще 12 років навчання у школі. Тож ми дуже раді, що навчання буде. Але також мене цікавить, чи буде група продовженого дня, бо як її не буде, від роботи все одно комусь доведеться відмовитися або шукати можливість працювати з дому, бо навчання завершується ще перед обідом», – каже жінка. А ще вона воліла б, щоб у школі запрацювали гуртки і секції, про які їй розповідали, коли вона записувала сина до школи. Мама Сашка переконана, що дитина має розвиватися всебічно: пробувати свої сили, проявляти здібності, мати вподобання. Передусім це навчить організовувати час, бо якщо цього не робити з першого класу, потім буде набагато важче.

Остаточна інформація про те, як працюватимуть школи, з’явиться трохи згодом. Як зазначила «Львівській Пошті» очільниця міського управління освіти Зоряна Довганик, наразі триває опрацювання міністерських рекомендацій та пошук варіантів їхнього запровадження в закладах освіти.

Нагадаємо, що з 1 серпня в Україні запровадили поділ на зони – «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону» – залежно від показників поширення коронавірусу. У червоній зоні освітні заклади будуть закриті, в помаранчевій та жовтій місцеві органи в межах своїх повноважень можуть запроваджувати додаткові обмеження чи вживати певних заходів.

Наразі місто Львів, Пустомитівський, Миколаївський та Перемишлянський райони належать до помаранчевої зони; Яворівський, Жовківський та Кам’янко-Бузький – до жовтої, решта територій – до зеленої. Зонування переглядатимуть що п’ять днів. Тож якщо ситуація не зміниться, всі діти Львівщини підуть до школи, однак Свято першого дзвоника навряд чи буде.

В уряді зазначають, що попри активну підготовку до навчального року наразі спрогнозувати епідемічну ситуацію на вересень майже неможливо. А також наголошують, що відновлення навчання не означає скасування карантинних обмежень.

– вхід до закладу освіти буде можливий лише в захисній масці або респіраторі;

– у період карантину до закладу не допускатимуть батьків або супроводжуючих осіб, окрім тих, які супроводжують осіб з інвалідністю;

– на заняттях захисні маски або респіратори можна не використовувати, водночас під час пересування приміщеннями закладу носіння масок є обов’язковим;

– перед заняттями педагоги опитуватимуть учнів/студентів щодо їхнього самопочуття; тих, у кого виявлять симптоми гострих респіраторних захворювань, оперативно скеровуватимуть до медпрацівника на огляд;

– персоналу проводитимуть обов’язкову термометрію і не допускатимуть до закладу з температурою понад 37,2 градуса; водночас для учнів та студентів температурний скринінг не буде обов’язковим, щоб не спричиняти їхнього скупчення при вході;

– закладам рекомендовано адаптувати освітній процес, щоб уникнути скупчення учнів; передусім потрібно уникати так званої кабінетної системи, щоб учні займалися в одному приміщенні, а не переходили з кабінету в кабінет, за можливості проводити заняття на свіжому повітрі, знайти можливість, щоб різні класи чи групи розпочинали навчання та виходили на перерву в різний час;

– у кожному закладі має бути призначена особа (нею може бути й директор), яка відповідатиме за дотриманням карантинних обмежень і рекомендацій, просвітницьку роботу серед учасників навчального процесу щодо запобігання поширенню Covid-19, дбатиме про забезпечення всім необхідним (маски, засоби гігієни тощо) та розроблятиме алгоритми дій на випадок виявлення захворювання серед учнів чи працівників закладу або посилення карантинних заходів.

– місця для обробки рук антисептиками на вході до всіх приміщень;

– збір використаних масок і рукавичок в окремі контейнери;

– підготовлені санітарні кімнати: рідке мило, паперові рушники або електросушарки для рук;

– плакати, банери про респіраторну гігієну і етикет кашлю;

– обладнані медпункти (безконтактні термометри, дезінфектори, засоби індивідуального захисту);

– розмітка на підлозі для тримання дистанції та організованого руху коридорами;

– провітрювання приміщень не менш ніж 10 хвилин після кожного заняття;

– очищення і дезінфекція поверхонь – клямок, столів, місць для сидіння, перил тощо – після проведення занять у кінці робочого дня.

Крім того, в міністерських рекомендаціях прописані особливості організації харчування. Зокрема, не дозволяється харчування на кшталт «шведського столу» та із самообслуговуванням. Заклад повинен мати чіткий графік харчування учнів/студентів. Відстань між столами – не менш ніж 1,5 метра. За одним столом може сидіти не більш ніж чотири особи. Кухарі та їхні помічники працюватимуть у захисних масках і одноразових рукавичках. Працівники, які видають страви або здійснюють розрахунок, матимуть ще й захисні окуляри або щитки.

І в МОН, і в МОЗ свідомі, що неможливо очікувати того, аби діти дотримувалися соціальної дистанції і маскового режиму впродовж дня, тож таких вимог не ставлять. Але учнів можна розподілити на потоки, а парти розсунути на відстань один метр.

«Ми не хочемо писати норми, які потім не можна буде виконати з урахуванням навіть того, що не можна зобов’язати учнів впродовж шести уроків перебувати в масках. Ми готові йти на ризик, щоб забезпечити навчання дітей та керувати ситуацією шляхом адаптивного карантину», – зазначив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Як розповів «Львівській Пошті» керівник департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска, освітяни Львівщини готуються до початку нового навчального року і намагаються передбачити різні ситуації. Він зазначив, що не варто очікувати якогось одного рішення для всіх шкіл. Кожна школа є самостійною одиницею, тож сама вирішуватиме, в який спосіб буде організовувати освітній процес, аби були дотримані рекомендації МОЗ. Передусім намагатимуться забезпечити можливість навчатися в школі для першокласників та учнів молодшої школи. Щодо учнів середніх і старших класів можлива змішана форма навчання.

«Усе залежатиме від конкретних обставин. У сільських школах, де площа доволі значна, а кількість учнів у класах невелика, гадаю, проблем не буде. Можливий також варіант змішаного навчання, коли клас доведеться ділити на групи: одна група вчиться у класі, друга присутня онлайн. Або ж пристосовувати навчальну програму до можливостей – так, щоб діти могли чергувати звичайне навчання з дистанційним. Повністю переходити на дистанційне навчання заклади освіти будуть тільки в крайньому разі і то на нетривалий період», – зазначив головний освітянин області.

З його слів, органи місцевої влади мають забезпечити заклади всіма необхідними засобами. Зрештою, за час карантину вдалося зекономити певну суму коштів, які можна скерувати на такі нагальні потреби. Також Олег Паска сказав, що для облаштування класів відповідно до рекомендацій НУШ вже скерована субвенція з дербюджету, аби першокласники мали змогу вчитися по-новому. Її розподіляють районні відділи освіти для відповідного умеблювання класів (передусім партами та стільцями), закупівлі дидактичних матеріалів та комп’ютерів. Якщо ж коштів на все не вистачить, варто буде зупинитися на найнеобхіднішому і подати запит наступного року. Однак у школі не можуть казати батькам, що ті повинні зробити те чи те власним коштом, здати відповідні суми грошей. Так само неприпустимими є щомісячні збори в так званий фонд школи чи класу – це вже належить до компетенції правоохоронних органів.

Через Covid-19 на час карантину у львівських школах та садочках не вимагатимуть звичної довідки про проходження медогляду!

Головна освітянка міста Зоряна Довганик пояснила, що нині, допоки Львів є у помаранчевій зоні, не можна зобов’язувати батьків іти з дітьми в поліклініку по довідки і таким чином наражатися на небезпеку. Батькам, чиї діти вперше підуть до школи або в садочок, достатньо подати довідку довільної форми про те, чи може дитина відвідувати освітній заклад, від сімейного лікаря.

Зі слів Олега Паски, вчителі мають право працювати без профілактичного медогляду в період карантину та до 30 днів після його закінчення. Що стосується учнів, то наказ МОН про щорічні профогляди поки що ніхто не скасовував, однак у ньому не вказано, що медогляд потрібно пройти до 1 вересня. Якщо в цьому календарному році дитина вже проходила медогляд, варто принести довідку, якщо не вдасться пройти зараз, це можна зробити пізніше.