Ніхто не в змозі всього передбачити, ані випробувань, які трапляться на життєвому шляху, ані немочей душі і тіла, які завадять подолати труднощі і вийти з випробувань переможцем. Однак вкрай важливо, аби у скрутну годину хтось надійний був поруч, підтримав, дав прихисток, допоміг віднайти приховані життєві ресурси і реалізувати здібності.
Вже скоро у Львові постане ще одне місце для людей, які опинилися на вулиці чи потрапили у скруту, де вони зможуть отримати допомогу. Папський елемозинарій (розподілювач милостині) кардинал Конрад Краєвський у співслужінні із проводом і духовенством Львівської архідієцезії РКЦ освятив ділянку під будівництво Дому милосердя для безпритульних жінок та самотніх матерів у кризовій ситуації, а також освятив та вмурував наріжний камінь каплиці «Ecce Homo», яка буде частиною цього Дому. Окрім свого благословення, він передав і матеріальний дар від папи Франциска на будівництво цього дому, адже одним із служінь кардинала є надавати матеріальну підтримку від імені Святішого Отця.
«Завжди, коли допомагаємо людям у потребі, – ми благословенні. Це не залежить від віросповідання, поглядів чи місця народження. Якщо рахунок папи порожній, то це добре. Іншим економістам так робити не раджу. Але порожній рахунок папи – це по-євангельськи, бо це означає, що ми змогли допомогти багатьом людям. А коли на ньому є гроші, тоді папа каже до мене: «Ти нічого не робиш!» Саме тому, я намагаюся допомагати миттєво», – зазначив у своєму слові кардинал Конрад.
фото: Роман БалукВарто зазначити, що кардинал надавав матеріальну підтримку і для будівництва Дому милосердя для чоловіків, що вже діє на вул. Мазепи. Ним опікуються брати альбертинці, він розрахований на стале тимчасове перебування до 40 осіб.
Кризовим центром для жінок опікуватимуться сестри альбертинки, які служать убогим, вони два роки тому, у 2017, відновили діяльність свого згромадження у Львові й відтоді допомагають безпритульним та відвідують із допомогою самотніх осіб похилого віку у їхніх домівках. Згромадження постало у 1891 році, а вже через рік тодішній президент міста Львова запросив брата Альберта, щоб той заснував осідки і в нашому місті. До 1945 року у місті було три доми сестер альбертинок, а всього на Західній Україні – 14.
Як розповіла «Львівській Пошті» відповідальна за будівництво центру с. Єроніма Кондрацька, у цьому домі сестри зможуть прийняти до 40 жінок, що перебувають у кризових ситуаціях. Він матиме назву Екуменічний центр Івана Павла ІІ і постане на місці, знайому для бездомних Львова, на місці колишнього пустиря на перехресті вулиць Пимоненка і Хлібної, де вони часто збиралися.
«Чому екуменічний? Бо у ньому знайдуть притулок потребуючі жінки різних віросповідань. А ім’я Івана Павла ІІ центр матиме тому, що цього року святкуємо 100-літній ювілей від дня народження святого папи Івана Павла ІІ. А ще тому, що свого часу папа написав п’єсу “Брат нашого Бога” про засновника нашого Згромадження святого Альберта. Святий папа для нас близький і рідний. Дуже часто він приходив до нашого Генерального Дому. Він був і в Україні, і у Львові, тут його люблять і шанують, він був близьким для людей різних конфесій. І цей дім для бездомних жінок також буде для всіх, незалежно від віросповідання», - розповідає сестра.
У цьому домі сестри зможуть прийняти до 40 жінок, що перебувають у кризових ситуаціях
Ще однією покровителькою цього кризового центру буде блаженна сестра Бернардина, яка є співзасновницею Згромадження сестер альбертинок. Сестра працювала у будинках для літніх людей, із сиротами, бачачи у найбідніших людях Христа.
У кризовому центрі зможуть отримати допомогу, як безпритульні, так і самотні жінки з дітьми, які опинилися в кризовій ситуації. Тут вони зможуть перебути який час, орієнтовно до двох років, але передусім час проживання у притулку визначатиметься за потребою. Важливо, щоб жінка стала на ноги, знайшла роботу, змогла дати раду собі, а якщо треба, й дитині.
«Хочемо, що це місце справді стало притулком, місцем, де ці знедолені жінки почуватимуться в безпеці, відчуватимуть любов, що на них комусь залежить, що про них хтось дбає. Це буде такий будинок допомоги жінці, яка опинилася у кризовій ситуації, щоб вона могла наново віднайти свою гідність, віднайти новий шлях. Часто людині багато не треба: місце, щоб перебути якийсь час, допомога у пошуках роботи. Коли пройти повз такої людини, то вона буде скочуватися все нижче і нижче. Працюючи вже тривалий час з безпритульними, бачимо, що кожна жінка має свої проблеми, десь чоловік вигнав з дому з дитиною, десь сама пішла, бо не могла далі терпіти насилля, деякі втекли зі Сходу України, рятуючись від війни, але так і не змогли тут влаштуватися, знайти роботу. Кожна зранена, у кожної свої психологічні проблеми, брак адаптаційних навичок, часто жінки перебувають у депресивному стані. Розуміємо, що не всі розповідають про себе правду, не всі готові розпочати нове життя, але ми хочемо допомогти кожній, адже кожна з цих знедолених жінок – дитина Божа», - каже сестра.
«Коли ми розмовляємо з людьми, які опинилися на вулиці, то бачимо, що вони мають насправді глибоку потребу у духовному житті. Прагнуть почути про Бога, особливо зараз, у ці складні часи. Саме тому, у Домі для бездомних жінок буде капличка. Щоб кожна жінка могла прийти на молитву чи просто на самоті пороздумувати про Бога, про своє життя», - додає сестра Єроніма.

Нині під постійною опікою сестер є 15 осіб, ще приблизно 80 отримують їжу в кухні місії Карітас-спес Львівської архідієцезії РКЦ, де працює одна із сестер. Кількох літніх самотніх жінок сестри навідують вдома, приносять їм їжу. Доглянути, помити вікна, прибрати, передягнути допомагають волонтерки. Працюючи з бездомними, сестра переглядає оголошення про роботу, ходить до роботодавців, домовляється, щоб ту чи ту жінку взяли прибирати, мити посуд чи ще щось робити. Розмовляє з жінками, щоб довідатися, яку б роботу вони могли і хотіли виконувати, до чого мають схильність, бо вважає, якщо людина знайде те, до чого має схильність, то працюватиме віддано, не покине ту працю.
«Часом достатньо приязного слова, усмішки, чи спитати, чи ти голодна, спитати, чи чогось бракує. Стараємося задовольнити базові потреби особи. Багато безпритульних вже знають нас, знають коли приблизно і де я буду проходити і чекають, щоб отримати банку зупи чи канапку. І тішаться, коли це отримують, і я також тішуся, що маю що дати, що принаймні цей один день ця особа не буде голодна. Сподіваємося, коли постане наш центр, то зможемо допомагати більше, бо багато часу витрачаємо на дорогу, замість того, щоб присвятити його людині.
Щоб провадити свою працю, звертаємося до різних інституцій за кордоном, передусім в Польщі, тішимося, що маємо і тут відкритих на добро людей. Львів’яни дуже жертовні, хай це не велика пожертва, але, як вдовина лепта, має велику цінність. І ми сподіваємося якнайскоріше з Божою поміччю побудувати наш дім і відкрити його двері для потребуючих. Ми вдячні за кожну допомогу, яку отримуємо, і запевняємо, що боргу не залишимося, ми молимося за наших благодійників, кожного хочемо винагородити, випрошуючи для нього ласки в Господа Бога», - запевнила с. Єроніма Кондрацька.
Як допомогти у добрій справі
n/p UA913253210000026001053826547
Західне ГРУ АТ КБ "Приватбанк"
ЄДРПОУ 25545829
Релігійна організація
"Курія Львівської Архідієцезії РКЦ в Україні"
Призначення платежу: Безповоротна благодійна допомога