Через поширення коронавірусу з 12 березня до 24 квітня всі навчальні заклади України закриті на карантин. Та хоч у школу йти не треба, байдикувати також учням не дозволяють. У Міністерстві освіти і науки України майже одразу видали наказ: директори шкіл мають зробити так, щоб навчання під час карантину тривало дистанційно. Як саме це все має бути організоване, кожен заклад вирішує на власний розсуд.
Як з’ясувалося, дистанційне навчання в школах України дуже неоднорідне. Бо залежить, як правило, від якості інтернету, цифрових навичок учителя і наявності технічних засобів у школярів. Чимало педагогів організовують віддалене навчання за допомоги телефонних дзвінків або груп у вайбері, куди скидають завдання. Хтось організовує відеоконференції через скайп, хтось публікує список завдань на сайті школи, хтось обирає різні ресурси для дистанційного навчання на кшталт Google classroom.

Саме на останню електронну платформу централізовано переходять школи Львова. Принаймні так запевняє керівництво міста. Освітяни кажуть, що завдяки цій платформі учні зможуть просто і якісно дистанційно навчатися в умовах карантину.
Однак на практиці, як вдалося з’ясувати «Львівській Пошті», не всі школярі Львова так вчаться, у кожній школі по-різному. Та й дистанційне навчання як таке стало справжнім викликом для всіх – учителям часто бракує знань і навичок для вибору онлайн-інструментів, дітям – готовності виконувати десятки незрозумілих завдань і вправ, батькам – терпіння і часу. Адже окрім того, що батьки мають допомагати дітям з уроками вдома, то ще й самі мусять встигати виконувати роботу дистанційно, яка також часто потребує комп’ютера.
Уся надія на… себе
У львів’янки Наталії Петришин дві доньки-учениці: третьокласниця і одинадцятикласниця. Одна навчається в ліцеї, друга – в одній із найкращих львівських гімназій, тож підхід до дистанційних навчань у них різний. Однак дієвого та якісного жінка не бачить ніде…
«Що стосується молодшої доньки, то на початку карантину вчителька надсилала дітям усі завдання на вайбер. Їх було досить багато, тож донька не встигала все виконувати. Роблячи на день по сім номерів із математики, п’ять вправ із української мови, дитина ридала… Все виконане (з батьками!) діти фотографували і скидали вчительці назад у вайбер. Тестові завдання виконували за посиланням, підписуючи їх своїми ім’ям та прізвищем. Учителька все перевіряла і виставляла оцінки, – розповідає Наталія Петришин. – Я так розумію, що вчителі імітували навчальний процес. Хоч діти не в школі, але норму все-таки мають виконувати. Іншого пояснення не бачу. Однак це було дуже складно. Минулий тиждень був трішки легший щодо завдань, бо вважався канікулами. Цього тижня їх уже більше. Як буде далі – побачимо. Проте ніяких шкільних онлайн-уроків, курсів через скайп або зум із дитиною не проводили».
У старшої доньки інша історія. Виявляється, впродовж попередніх двох тижнів карантину одинадцятикласників їхньої школи «не чіпали» взагалі. Лише після роз’яснення т.в.о. міністра освіти і науки України Любомири Мандзій, як може бути організоване навчання, доньці почали надходити завдання. А до цього часу вона займалася з репетиторами онлайн і готувалася до проходження ЗНО.

На думку матері двох школярок, діти чекають закінчення карантину і повернення до звичного шкільного навчання, а мама – до звичного робочого процесу, бо працює дистанційно, і робота її вимагає наявності домашнього комп’ютера.
«Якби ми, батьки, сиділи удома і більше нічого не робили окрім того, що пильнували навчання своїх дітей, можливо, було б по-іншому. Хоча й це не вихід. Є речі у навчальній програмі, які складно пояснити. Краще, ніж учитель, цього не зробить ніхто, – веде далі жінка. – Приділити достатньо уваги навіть третьокласниці досить важко, особливо тоді, коли в тебе горить робота. На мою думку, під час карантину в школярів мали б бути визначені години навчання. Звісно не з 8.30 і до 13-ої чи 14-ої, а певний відрізок часу, наприклад до 20-30 хвилин на кожен урок для пояснення тем. Бо наразі виглядає так, що дітям лише скидають завдання, і ми, батьки, цілий день повинні щось робити».
Більшої злагодженості у підході до дистанційного навчання хотіла б іще одна львів’янка – рестораторка Ярослава Павлюковець. У неї також двоє доньок – одна навчається в другому класі, друга – у коледжі (вона проходитиме цього року ЗНО).
«Із власного досвіду і слів знайомих скажу, що наші державні загальноосвітні школи не надто готові до дистанційного навчання. Молодшій доньці скидали всі завдання на одну платформу, але кілька днів тому все «завалилося», мабуть, через велику кількість батьків, які туди заходили. Завдання були більш загальні. Приміром, до завершення карантину дописати зошит до кінця. І так із кількох предметів… Як на мене, це не зовсім правильний підхід, бо дитина не знає, скільки і коли їй все те треба робити, – пояснює жінка. – Тобто дитині дають чимало домашнього завдання, але не кажуть, коли його виконувати, чи треба скидати відповіді вчителям і чи взагалі його оцінюватимуть. У підсумку сльози, нерви, стрес».

Ярослава Павлюковець каже, що за цей час контакт учителя з учнями втратився, і це дуже болісно сприймають діти. Особливо її молодша донька, яка любить свою учительку. «Їй важливо почути або навіть побачити у відповіді за виконане завдання слово «молодець». А просто так щось робити, «бо треба» чи слухати від батьків пояснення на кшталт «тобі це згодиться в житті» – також не вихід. Усе має бути більш-менш чітко і бажано за розкладом. Ми ж не можемо дітей цілими днями змушувати щось робити?» – розповідає вона і запевняє, що в приватних школах усе по-іншому. Там швидко адаптувалися до дистанційного навчання, підготувавши для дітей цікаві та пізнавальні онлайн-уроки.
«Моїй молодшій доньці дуже подобається навчатися вдома. Вона зосереджена, організована, добре засвоює матеріал, тож я навіть задумалася, чи не перевести її з наступного року на дистанційну освіту. Наразі нашим школам бракує системності. Швидше б уже той карантин закінчився!» – додає жінка.
Що стосується коледжу, в якому вчиться її старша донька, то ситуація там також далека від ідеалу. Зі слів Наталі Павлюковець, хотілося б більшої злагодженості, компетентнішого підходу до віддаленого навчання.
Ще одна одинадцятикласниця Юліяна Дмитришин каже, що на початку карантину дуже втішилася, бо думала, що матиме більше часу на самоосвіту і навчання з репетиторами. Проте зараз розуміла – настав час хаосу й розгубленості.
«Переживаю за ЗНО, за те, чи вдасться вступити в омріяний виш. Ситуація дуже напружена. З трьома репетиторами працюємо онлайн по три-чотири години плюс одержую від них домашнє завдання, яке треба виконати, крім цього, приходять завдання зі школи. Можливо, вони не такі складні, але часу забирають дуже багато, бо їх чимало. Хотілося б, аби пояснень від учителів було більше. Бувало, що доводилося до них телефонувати і перепитувати. Виходить так, що ми, одинадцятикласники, постійно до чогось готуємося, а потім ситуація різко змінюється, як-от продовження карантину, перенесення пробного ЗНО, і це все забирає дуже багато нервів», – нарікає школярка.
Учителі «йдуть» у мережу
Контактувати з учнями і викладати освітній матеріал львівські вчителі справді намагаються в різний спосіб. Наприклад, у школі, де працює вчителька біології Ольга Іванівна, використовують платформу Google classroom. Та все одно зі своїми учнями вона спілкується через скап, месенджер і вайбер.
«Готую завдання для різних класів і скидаю їх у мережу. Діти повинні це все опрацювати і надіслати відповіді. На початку було важко пристосуватися до такого викладання матеріалу, але зараз усе більш-менш внормувалося. Часто доводиться пояснювати дітям завдання онлайн, організовувати відеоуроки, спілкуватися з ними по телефону. На щастя, у всіх моїх учнів є доступ до багатьох ресурсів, тож проблем не виникає. Маємо всі розуміти складність ситуації і робити все, аби навчальний процес тривав навіть за умов карантину. Проте нам, учителям, також хотілося б відчувати більше розуміння і мати більше інструментів для роботи», – пояснює вчителька біології.
Аби у вчителів був орієнтир, як організувати свою роботу в нових умовах, Міністерство цифрової трансформації запустило безкоштовний онлайн-курс про організацію дистанційного навчання. Освітній серіал «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів» уже доступний на
сайті Дія (
osvita.diia.gov.ua). Його мета – ознайомити вчителів із сучасними сервісами віддаленої роботи, показати, як їх можна використовувати у навчальному процесі.

«Сервіси відеозв’язку не вирішують проблему, тому що за їх допомоги ти можеш тільки провести урок. А тобі ж іще потрібно дати завдання, провести оцінювання, мати зворотний зв’язок із учням, паралельно комунікувати з батьками. Тому ми показуємо вчителям різні варіанти сервісів, а вони для себе обирають найбільш зручний», – пояснює заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Іонан.
Як ідеться на сайті Центру громадського моніторингу та контролю, згаданий онлайн-курс містить шість відеороликів за участі педагогів та експертів. Спікери пояснюють алгоритми спілкування вчителів і учнів на період дистанційного навчання, а також специфіку використання сервісів: Google Classroom, Microsoft Teams, Cisco Webex, Zoom, Class Dojo, Classtime.
Ще однією допомогою вчителям мають стати відеоуроки. За ініціативи Володимира Зеленського із 6 квітня в Україні розпочнеться проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». «Важливий момент – це дистанційна освіта під час карантину. Наше завдання як держави забезпечити кожній дитині вільний доступ до знань. З цією метою у понеділок, 6 квітня, стартує проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». У рамках проєкту 40 педагогів із Києва на час карантину стануть учителями для всієї України», – пояснив президент.
Тож тепер найкращі педагоги країни записують відеоуроки з різних предметів для учнів 5 – 11 класів. Зі слів президента, школярі зможуть дивитися їх на фейсбуці та ютубі. Крім того, ці відеоуроки щоранку транслюватимуть українські телеканали.
Відеоуроки: сидіть удома і вчіться
Через запровадження карантину та перехід учнів на дистанційне навчання багато телеканалів розпочинають трансляцію відеоуроків як у своїх ефірах, так і на ютубі.
Відеоуроки для 3 і 4 класів
Трансляція відбувається на «11 каналі», а також онлайн на YouTube-каналі:
https://bit.ly/2QC9cfj. Вмикайтеся у будні о 10.30, повторення – о 16.50.
Відеоуроки для 2 класу НУШ
Відеоуроки для 5, 6, 7 та 8 класів
Відеоуроки для 9, 10 і 11 класів
«Школаonline» (відеоуроки для старшокласників, 9-ий, 10-ий, 11-ий класи) можна переглядати на YouTube-каналі «ДніпроТВ» за посиланням:
https://bit.ly/2IUzyVsВідеоуроки для учнів 11 класу на телеканалі «Київ»
Віртуальна школа «Ранок» (1 – 11 класи)
Безкоштовний доступ до проєкту «Розумники» (Smart Kids) (1 – 4 класи)
У рамках реалізації Всеукраїнського проєкту «Розумники» (Smart Kids) для всіх шкіл України відкритий безкоштовний доступ до 50 електронних освітніх ресурсів для 1 – 4 класів з української мови і математики:
http://edugames.rozumniki.ua/subscribe/Онлайн-уроки з математики на платформі GIOS
Онлайн-платформа
GIOS на час карантину надає безкоштовний доступ до всіх онлайн-курсів з математики (5 – 9 класи) для вчителів та учнів. Учень має зв’язок з учителем на платформі, тож учитель може контролювати роботу учня. Чудовий засіб для навчання математики дистанційно!
Підготовка до ЗНО на сайті prometheus
На
https://prometheus.org.ua/zno/ доступні курси для підготовки до ЗНО з української мови і літератури, історії України, математики та англійської мови.
ЗНО-2020 і вступна кампанія: коли ж?
Міністерство освіти визначило орієнтовні дати проведення Зовнішнього незалежного оцінювання і вступної кампанії при різних варіантах завершення карантинних заходів в Україні. Зараз відомство розглядає два варіанти строків проведення ЗНО і вступної кампанії: у випадку завершення карантину в травні-червні та у серпні 2020 року.
Варіант 1. Завершення карантину на початку травня або на початку червня:
проведення пробного ЗНО – травень або червень;
основна сесія ЗНО – 25 червня – 17 липня;
результати ЗНО – не пізніше ніж 31 липня;
видача атестатів – не пізніше ніж на початку серпня;
додаткова сесія ЗНО – 28 липня – 11 серпня;
старт реєстрації е-кабінетів вступників – 1 серпня;
творчі конкурси, вступні іспити – 1– 12 серпня (контракт до 22 серпня);
прийом документів – 13 – 22 серпня;
зарахування на бюджет – 1 вересня;
початок навчання першокурсників – 15 вересня.
Варіант 2. Завершення карантину на початку серпня:
проведення пробного ЗНО – початок серпня;
основна сесія ЗНО – 17 серпня – 4 вересня;
результати ЗНО – не пізніше ніж 17 вересня;
видача атестатів – не пізніше ніж у другій половині вересня;
додаткова сесія ЗНО – 22 вересня – 6 жовтня;
старт реєстрації е-кабінетів вступників – 25 вересня;
творчі конкурси, вступні іспити – 25 вересня – 3 жовтня (контракт до 13 жовтня);
прийом документів – 4 – 13 жовтня;
зарахування на бюджет – 23 жовтня;
початок навчання першокурсників – 2 листопада.