Коронавірусне захворювання (COVID-19) несе зі собою тривожність, стрес і невпевненість. Особливо сильно їх відчувають діти різного віку. Кожна дитина справляється з такими емоціями по-різному. Але якщо у житті вашої дитини реальністю стали закриття школи, скасування подій або розлука з друзями, ваша любов та підтримка потрібні їй зараз як ніколи.

Сайт unicef.org пропонує шість порад від експертки з підліткової психології, авторки бестселерів, постійної оглядачки New York Times та матері двох дітей Лізи Дамур про те, як можна створити нормальні умови вдома під час «нової (тимчасової) реальності».

«Батьки мають проявляти ініціативу та спокійно говорити зі своїми дітьми про COVID-19, а також про важливу роль, яку діти можуть відігравати у підтримці свого здоров’я. Розкажіть їм, що хтось із вас у якийсь момент може відчути симптоми, які часто дуже схожі на застуду або грип, і що їм не потрібно надто лякатися цього, – рекомендує Ліза Дамур. – Батьки мають заохочувати своїх дітей повідомляти їх про погане самопочуття або про переживання через вірус, щоби батьки мали змогу допомогти».

«Дорослі можуть співчувати тому, що діти нервують і переживають через COVID-19. Запевняйте своїх дітей, що діти та молоді люди зазвичай легко переносять захворювання, які може спричиняти інфекція COVID-19», – каже вона. – У зв’язку з цим ми можемо нагадати дітям, що є багато ефективних речей, які ми можемо робити, щоб захистити себе та інших людей і водночас краще контролювати обставини: часто мити руки, не чіпати обличчя та дотримуватись дистанції».

«Діти потребують розпорядку. Ось так. І все, що ми маємо дуже швидко зробити зараз – це розробити новий розпорядок, аби кожен і кожна з нас спокійно прожили ці дні, – говорить Ліза Дамур, – Я наполегливо рекомендую батькам скласти дітям розпорядок дня, який може включати ігровий час, коли дитина може з допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Також обов’язково має бути час на допомогу батькам із хатніми справами. Нам потрібно думати про те, що ми цінуємо, і вибудувати такий розпорядок, який це максимально відображає. Для наших дітей буде великим полегшенням жити за передбачуваним графіком і знати, коли вони мають працювати, а коли вони можуть пограти».

Коли закривають школи, це означає скасування шкільних вистав, концертів, спортивних заходів, пропуск яких через COVID-19 стає підставою для сильного розчарування. Порада Лізи Дамур номер один – дозвольте дітям посумувати.

«У житті підлітків це великі втрати. Для них вони більші, ніж для нас, оскільки ми вимірюємо ці речі відповідно до свого життя та досвіду. Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і скажіть їм, що сумувати – це цілком нормально», – каже вона.

Про COVID-19 шириться багато дезінформації. «Дізнайтеся, що саме ваша дитина чула про захворювання, що з цього вважає правдою. Недостатньо просто повідомити своїй дитині точні факти про вірус, тому що якщо вона вже десь чула якусь дезінформацію, вона просто поєднає її з тим, що їй скажете ви. Тому важливо, щоб ви запитували, що саме ваша дитина вже знає про коронавірусне захворювання, і одразу допомагали дитині розібратись, якщо бачите, що вона заплуталася. Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає, давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння», – зазначає вона.

Якщо у них є запитання, на які ви не знаєте точної відповіді, не намагайтесь вигадати відповідь. Використовуйте це як можливість знайти інформацію разом.

Коли мовиться про те, як впоратися із важкими емоціями, привертайте до себе увагу своєї дитини і намагайтеся врівноважити розмови про почуття з радісними подіями. Дозвольте дітям відволікатися від смутку. Влаштовуйте раз на декілька днів ігрові вечірки або разом готуйте їжу. Ліза Дамур використовує час вечері для спілкування зі своїми дочками. «Ми вирішили, що збираємось вечеряти разом щовечора. Ми об’єднуємося в пари та розподіляємо обов’язки приготування сімейної вечері», – додає вона.

Підліткам слід дозволити деяку свободу у користуванні їхніми гаджетами, але не в будь-який час та за будь-яких обставин.

«Звісно, батьки теж відчувають тривогу, а наші діти зчитують наші емоції. Я раджу батькам робити все, що в їхніх силах, аби керувати власною тривогою і не накручувати дітей власними страхами. Це означає, що іноді треба стримувати важкі емоції, особливо якщо вони дуже інтенсивні», – говорить Ліза Дамур.

Діти покладаються на своїх батьків щодо питань безпеки. «Важливо, щоб ми пам’ятали, що – ми водії автівки, в якій наші діти – це пасажири. І тому навіть якщо ми відчуваємо занепокоєння, ми маємо керувати автівкою так, аби наші пасажири почували себе в безпеці», – резюмує Ліза Дамур.

Манді Річ, контент-райтерка ЮНІСЕФ