Новинами про поширення коронавірусу рясніють усі інформаційні ресурси, відтак влада запровадила карантин, а згодом, у деяких областях, режим  надзвичайної ситуації. Ось уже другий тиждень поспіль діти змушені навчатися дистанційно, батьки працювати з дому або ж узагалі залишилися без роботи. Літнім людям з помешкання взагалі радять не виходити, бо вони як ніхто перебувають у зоні ризику. Невизначеність, тривога, зміна способу життя, коли уся родина вдома – це завжди непросто, тут без конфліктів переважно не обходиться.

Соціологи з різних країн світу за підсумками карантину очікують зростання двох показників – народжуваності та розлучень. Перша ластівка вже є: у Китаї після домашнього карантину збільшилася кількість розлучень. Причиною стало те, що сімейні пари занадто багато часу проводили вдома разом.

Аби остаточно не з’їхати з глузду та вберегтися від сварок і розлучень, психологи радять цінувати особистий простір та дослухатися до потреб кожного члена сім’ї.

Кожна людина має дві потреби, і обидві вони абсолютно рівносильні, каже Лариса Дідковська, доцентка кафедри психології Львівського нацуніверситету ім. І. Франка. Перша – потреба в прив’язаності (а для цього потрібен так званий об’єкт прив’язаності), друге – потреба в автономії. І коли ці потреби збалансовані, проблем не виникає.

«У нашому випадку автономією є те, що до карантину свої ресурси люди отримували в інших місцях: на роботі, в школі, садку. Зараз усі перебувають в замкненому просторі, тож напруження зростає. Тобто весь світ, який раніше складався з багатьох інших світів, де людина могла наповнити себе задоволенням, інтересами, стосунками, звузився до одного. Різні покоління людей, різні можливості та потреби опинилися під одним дахом і одним простором, – розповідає «Львівській Пошті» психологиня. – Кожен із нас для початку повинен це добре зрозуміти, усвідомити, почати домовлятися або вибудовувати власні стосунки безпеки».

Зі слів співрозмовниці, найкраще, коли у квартирі є стільки кімнат, скільки  членів сім’ї. Якщо ж цього немає, все одно повинна бути своя територія автономії, так зване місце персональної безпеки, де кожен може бути самим собою.

«Коли ми спробуємо домовлятися, маємо пам’ятати про п’ять стратегій розв’язання конфліктів. Людство інших не знає. Перша – суперництво, коли хтось хоче, аби все було «по-моєму». Друга – протести, коли все буде «по-твоєму». Третя – уникання. Четверта і п’ята стратегії – конструктивність, тобто компроміс та ефективність, співробітництво, – веде далі Лариса Дідковська. – І якщо ми у стосунках застосовуватимемо компроміс та ефективність – будемо у виграші».

Проблеми мають всі люди на світі. Проте коли близька людина не здатна підтримати нас у складний час, а ще гірше – ображає, це ще більше перешкоджає рухові вперед. До прикладу, якщо людині скаже образливі слова водій тролейбуса чи сусід із третього під’їзду, образи від цього буде не надто багато, бо це чужі, байдужі до нас люди, їхня думка, ставлення для нас не є важливими. Але якщо такі слова доводиться чути від близької людини, образа і злість будуть величезними, бо тут присутня ознака близькості. Тому це треба розуміти і вміти регулювати.

Зі слів психологині, сім’ї діляться на благополучні та неблагополучні не за тим, чи є в них проблема (бо, як уже мовилося, проблеми є у всіх), а за тим, як вони їх долають. 

«Сімейна перевірка – це перешкоди, які людям доводиться переживати разом. Якщо сім’я, стикаючись із проблемою, перетворюється на соратників, однодумців, екіпаж чи команду, націлену на подолання проблеми, якщо в сім’ї поважають дистанцію безпеки або вміють її виділити, розуміють одне одного, приймають право на автономію, переживання, така сім’я буде благополучна. Якщо ж сім’я, стикаючись із проблемою, перетворюється на ворогів, докоряє, звинувачує, кривдить, вона не буде благополучною, – пояснює Лариса Дідковська. – Звісно, багато сімей під час карантину цю перевірку не пройдуть, кількість розлучень може зрости, але не тому, що з’явилася проблема (вона вже була), просто дана ситуація стала її каталізатором».

Перебуваючи на карантині, на пораду психологині, варто робити одне одному приємні несподіванки, я-от смачно і з любов’ю приготований сніданок, замовлення квітів із доставкою. 

«Влаштувати сюрприз у відкритому просторі набагато простіше. Але коли зробити це зараз, у такий непростий час, він сприйметься набагато емоційніше. Тож намагайтеся тішити одне одного!» – наголошує вона.