Останніми роками іншомовне слово «булінг», яке вживають на визначення регулярного тривалого цькування та знущання в освітньому процесі, впевнено ввійшло до словника українців. Про цю проблему почали говорити на різних рівнях. Всеукраїнські і локальні антибулінгові кампанії вчать розпізнавати цькування та протидіяти йому, а опитування показують, що ситуація ще дуже напружена!

Щодо ситуації з булінгом в Україні показовими є результати опитування, проведеного торік ЮНІСЕФ серед молоді, яке засвідчило, що третина учнівської молоді щонайменше раз на рік брала участь у бійках. Жертвами образ, принижень та знущань впродовж останніх двох місяців визнали себе 38% опитаних. 35% підлітків зізналися, що протягом двох останніх місяців ображали або принижували інших. Із них 23% робили це «один раз або двічі», 3,5% – «кілька разів на тиждень». Кожна п’ята дівчина «самостверджується» за допомоги кулаків. Кожен п’ятий підліток визнав, що ображав однолітків в онлайнпросторі.

«Жертвами» онлайнзнущань визнала себе п’ята частина – 21,5%. 16% молодих людей зазначили, що були змушені пропускати заняття в школі через кібербулінг і насильство, а найчастіше онлайнбулінг трапляється в соціальних мережах, зокрема у фейсбуці, інгстаграмі, снапчаті і твіттері. Близько 59% респондентів з України зізналися, що знають про приватні онлайнгрупи школярів, де діти обмінюються інформацією про своїх однолітків із метою цькування.

Постраждалі діти відчувають пригнічення, можуть мати низьку самооцінку, проблеми зі здоров’ям, погані оцінки, суїцидальні думки, які можуть давати довготривалий ефект.

Свідки булінгу можуть відчувати страх, неспроможність діяти, почуття провини за бездіяльність або ж навіть спокусу долучитися до булінгу.

Булери (ті, що переслідують інших дітей) також потребують допомоги, і не всі вони мають очевидні проблеми з поведінкою, деякі дуже добре соціалізовані, чудово спілкуються з учителями та іншими дорослими, тому інколи важко повірити, що саме вони цькують інших дітей.

Станом на початок грудня 2019 року судами України було розглянуто 310 справ про булінг, із них у 122 справах були винесені рішення про накладення стягнення. Про це розповіли під час круглого столу, присвяченого обговоренню першого року реалізації закону України щодо протидії булінгу (цькуванню).

У переважній більшості випадків (102 справи) суд призначив штраф, який найчастіше був накладений на батьків дитини, яку звинувачували в булінгу.

84 справи були відправлені на доопрацювання до органів поліції, 84 справи були закриті за відсутністю складу правопорушення або через сплив строку позовної давності.

У 9 випадках суд виніс попередження, яке не передбачене в санкції статті щодо булінгу учасника освітнього процесу, в 20 справах обмежився усним зауваженням.

Також у 10 випадках були призначені громадські роботи (які, на думку експертів, призначають у невеликій кількості випадків, оскільки вони не є ефективними) і в одному випадку – зобов’язання публічно вибачитися.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, упродовж 2019 року на Львівщині судами були порушені 10 справ про адміністративні порушення, з них чотири у Львові, три в Золочеві, дві у Стрию та одна у Кам’янці-Бузькій.

Усі три справи в Золочівському суді завершилися накладення штрафу на батьків на суму 1700 грн та судового збору 384 грн 20 коп. Таке ж рішення виніс суддя щодо батьків неповнолітнього булера в Стрию. У іншій справі, яку розглядав той же суд, батькам довелося сплатити 850 грн штрафу та судовий збір (384 грн 20 коп.). Таку ж суму постановив стягнути з батьків суд у Кам’янці-Бузькій.

Щодо самого Львова, то тут лише одна справа завершилася накладенням штрафу (1700 грн плюс судовий збір 384 грн 20 коп.). Решту три закрили: одну – за малозначущістю правопорушення (винесли усне попередження), другу – за відсутністю складу злочину через неправильно складений протокол лейтенантом поліції, третю – за відсутністю складу злочину.

Варто зазначити, що дві судові справи на Львівщині були порушені щодо кібербулінгу: одна через неодноразові дописи в інстаграмі, друга через завантаження адміністратором групи в соцмережах фото особи, яке може завдати шкоди її психічному здоров’ю.