Цькування дітей у школах неприпустиме!

За булінг уже карають в українських судах, однак наші громадяни нечасто до них звертаються

фото: fakty.com.ua
Останніми роками іншомовне слово «булінг», яке вживають на визначення регулярного тривалого цькування та знущання в освітньому процесі, впевнено ввійшло до словника українців. Про цю проблему почали говорити на різних рівнях. Всеукраїнські і локальні антибулінгові кампанії вчать розпізнавати цькування та протидіяти йому, а опитування показують, що ситуація ще дуже напружена!

Невтішна статистика

Щодо ситуації з булінгом в Україні показовими є результати опитування, проведеного торік ЮНІСЕФ серед молоді, яке засвідчило, що третина учнівської молоді щонайменше раз на рік брала участь у бійках. Жертвами образ, принижень та знущань впродовж останніх двох місяців визнали себе 38% опитаних. 35% підлітків зізналися, що протягом двох останніх місяців ображали або принижували інших. Із них 23% робили це «один раз або двічі», 3,5% – «кілька разів на тиждень». Кожна п’ята дівчина «самостверджується» за допомоги кулаків. Кожен п’ятий підліток визнав, що ображав однолітків в онлайнпросторі.
«Жертвами» онлайнзнущань визнала себе п’ята частина – 21,5%. 16% молодих людей зазначили, що були змушені пропускати заняття в школі через кібербулінг і насильство, а найчастіше онлайнбулінг трапляється в соціальних мережах, зокрема у фейсбуці, інгстаграмі, снапчаті і твіттері. Близько 59% респондентів з України зізналися, що знають про приватні онлайнгрупи школярів, де діти обмінюються інформацією про своїх однолітків із метою цькування.

Ознаки булінгу

Постраждалі діти відчувають пригнічення, можуть мати низьку самооцінку, проблеми зі здоров’ям, погані оцінки, суїцидальні думки, які можуть давати довготривалий ефект.
Свідки булінгу можуть відчувати страх, неспроможність діяти, почуття провини за бездіяльність або ж навіть спокусу долучитися до булінгу.
Булери (ті, що переслідують інших дітей) також потребують допомоги, і не всі вони мають очевидні проблеми з поведінкою, деякі дуже добре соціалізовані, чудово спілкуються з учителями та іншими дорослими, тому інколи важко повірити, що саме вони цькують інших дітей.

Кривдника до суду!

Станом на початок грудня 2019 року судами України було розглянуто 310 справ про булінг, із них у 122 справах були винесені рішення про накладення стягнення. Про це розповіли під час круглого столу, присвяченого обговоренню першого року реалізації закону України щодо протидії булінгу (цькуванню).
У переважній більшості випадків (102 справи) суд призначив штраф, який найчастіше був накладений на батьків дитини, яку звинувачували в булінгу.
84 справи були відправлені на доопрацювання до органів поліції, 84 справи були закриті за відсутністю складу правопорушення або через сплив строку позовної давності.
У 9 випадках суд виніс попередження, яке не передбачене в санкції статті щодо булінгу учасника освітнього процесу, в 20 справах обмежився усним зауваженням.
Також у 10 випадках були призначені громадські роботи (які, на думку експертів, призначають у невеликій кількості випадків, оскільки вони не є ефективними) і в одному випадку – зобов’язання публічно вибачитися.

Ситуація на Львівщині

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, упродовж 2019 року на Львівщині судами були порушені 10 справ про адміністративні порушення, з них чотири у Львові, три в Золочеві, дві у Стрию та одна у Кам’янці-Бузькій.
Усі три справи в Золочівському суді завершилися накладення штрафу на батьків на суму 1700 грн та судового збору 384 грн 20 коп. Таке ж рішення виніс суддя щодо батьків неповнолітнього булера в Стрию. У іншій справі, яку розглядав той же суд, батькам довелося сплатити 850 грн штрафу та судовий збір (384 грн 20 коп.). Таку ж суму постановив стягнути з батьків суд у Кам’янці-Бузькій.
Щодо самого Львова, то тут лише одна справа завершилася накладенням штрафу (1700 грн плюс судовий збір 384 грн 20 коп.). Решту три закрили: одну – за малозначущістю правопорушення (винесли усне попередження), другу – за відсутністю складу злочину через неправильно складений протокол лейтенантом поліції, третю – за відсутністю складу злочину.
Варто зазначити, що дві судові справи на Львівщині були порушені щодо кібербулінгу: одна через неодноразові дописи в інстаграмі, друга через завантаження адміністратором групи в соцмережах фото особи, яке може завдати шкоди її психічному здоров’ю.

Булінг: поради юристів

Якщо ви дізналися, що вашу дитину цькують, або ж помітили певні ознаки того, що вона страждає від булінгу, поговоріть із нею та з’ясуйте у неї щонайбільше фактів та подробиць щодо завданої їй шкоди, радять юристи на сайті освітнього омбудсмена. Але тут важливо відокремити факти від емоцій, відрізнити звичайний конфлікт від систематичного цькування, бо саме це і є булінгом!
Якщо ви упевнилися, що булінг мав місце, зверніться до адміністрації закладу освіти, прямим обов’язком якої є створення безпечного, вільного від насильства, булінгу та будь-яких форм дискримінації освітнього простору. Ваша заява про булінг має бути оформлена письмово, державною мовою, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові заявника, адресою проживання, контактним телефоном, інакше звернення визнають анонімним і не розглядатимуть!
У заяві має бути:
– розгорнутий опис фактів булінгу (відокремлюйте їх від емоцій);
– ваш статус: постраждалий, представник постраждалого чи свідок булінгу;
– розгорнутий виклад фактів булінгу;
– тривалість булінгу;
– дата її подання;
– особистий підпис.
Варто написати заяву в двох примірниках (або зробити ксерокопію) і зареєструвати в закладі освіти. На одному примірнику працівник школи має поставити вхідний номер і дату заяви та віддати її вам. Другий примірник залишається в закладі освіти. Так ви будь-коли зможете довести факт звернення до керівника!
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу має бути розміщений на сайті закладу освіти: це вимога ч. 2 ст. 30 Закону України «Про освіту». Якщо такого сайту нема, це можна зробити на інших сайтах. Варто вказати керівництву школи на обов’язковість розміщення такої інформації. Керівник повинен розглянути вашу заяву про випадок булінгу, видати письмовий наказ про проведення розслідування, у якому визначити уповноважених осіб і створити комісію з розгляду випадку булінгу. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники, психолог та соціальний працівник, батьки потерпілого і батьки булера, керівник закладу освіти, інші зацікавлені особи.
Створена комісія проводить розслідування, з’ясовує, чи цей інцидент є разовим випадком, чи це дійсно регулярне цькування, тобто булінг. Якщо комісія визнала факт булінгу, керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
Якщо ж керівник закладу не повідомить поліції про факт цькування, муситиме заплатити штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це від 850 до 1700 грн) або виправні роботи на термін до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Якщо ви не входите до складу комісії, керівник закладу має письмово повідомити вам про визнання або невизнання комісією факту булінгу.
Рішення комісії оформлюється письмово. Копію цього рішення ви маєте право отримати: для цього треба написати запит на доступ до публічної інформації відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Якщо ж комісія не визнала факт булінгу, а ви із цим не згодні, маєте право звернутися до органів Національної поліції з відповідною заявою. До неї радимо додати копії ваших попередніх заяв та документів.
Якщо керівник закладу освіти відмовляється приймати скаргу про булінг або не здійснює необхідних дій для розслідування, зазначених вище, можете звернутися до місцевого управління освіти.
Якщо з певних причин ви не бажаєте звертатися до керівництва закладу освіти або управління освіти з відповідною заявою про булінг, можете звернутися одразу до Національної поліції України та/або до Служби у справах дітей.
Якщо вважаєте, що дитина зазнала булінгу з боку педагогічного працівника, необхідно подати заяву до місцевого управління освіти та до органів Національної поліції та Служби у справах дітей.
Також варто звернутися до неурядових організацій (громадських організацій, що займаються захистом прав людини, надають юридичну допомогу тощо), які працюють із дітьми, для отримання психологічної та юридичної допомоги. Представники цих організацій можуть увійти до складу комісії з розгляду випадку булінгу.
Усі звернення, які подають, розглядають і вирішують у термін не більш ніж один місяць (30 днів) від дня їхнього надходження. 
Якщо дитина поскаржилася на фізичне насильство, незалежно, чи є це фактом булінгу чи ні, батькам необхідно звернутися до територіальних підрозділів Національної поліції з відповідною заявою для того, щоб остання з’ясувала всі обставини та встановила факти.

Куди звертатися по консультацію

По консультацію можна звернутися в контакт-центр системи безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції на номер 0 (800) 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу гарячу лінію для дітей та батьків з питань захисту прав дітей (номер 116-111).
Контакти Служби освітнього омбудсмена:
Адреса для електронних звернень: info@eo.gov.ua або за посиланням.
Адреса для письмових звернень: Служба освітнього омбудсмена, 03058, м. Київ, відділення поштового зв’язку №58, а/с 48. Тел.: (044) 4067234; +380 951438726.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4199 / 1.64MB / SQL:{query_count}