У неділю, 12 січня, в київському патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ відбудеться архиєрейська хіротонія отця Степана Суса. Початок божественної літургії об 11.00. Літургію очолить глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав, головний святитель. Співсвятителями стануть владика Ігор Возьняк – митрополит Львівський (УГКЦ) та владика Павло Хомницький, єпарх Стемфордський (УГКЦ).

«Прошу записати у свої щоденники і купувати квитки на Київ. Ласкаво усіх запрошую! Ваша присутність та підтримка для мене дуже важливі!» – написав на своїй фейсбук-сторінці отець Степан Сус і запросив усіх охочих прибути в цей день до патріаршого собору.

Ще 15 листопада офіційні представники Ватикану повідомили, що Синод єпископів Української греко-католицької церкви, отримавши попередню згоду Папи Франциска, здійснив канонічне обрання отця Степана Суса, священника Львівської архиєпархії УГКЦ, єпископом Курії Києво-Галицького Верховного архиєпископа. Йому надано титулярний осідок Зіґріса. Владиці-номінанту в жовтні виповнилося 38 років, він стане наймолодшим католицьким єпископом у світі. 

Народився владика-номінант у Львові, зростав і здобував середню освіту в селі Чишки. Окрім навчання у Львівській духовній семінарії та УКУ, здобував освіту на філософському факультеті ЛНУ ім. І. Франка, на завершення навчання в Люблінському католицькому університеті захистив магістерську працю «Військове капеланство у світлі Другого Ватиканського собору». Саме військове капеланство обрав як своє покликання і служіння, коли ще семінаристом відвідував тоді ще Інститут сухопутних військ. У 2006 році створив і очолив Центр військового капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ. Того ж року призначений військовим капеланом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та синкелом Львівської архиєпархії УГКЦ у справах капеланства: військових, студентів, дітей-сиріт, в’язнів.

«Мені завжди було цікаво йти туди, де складно, де треба щось відкривати, пояснювати, щось будувати, робити перші кроки. Військове капеланство стало таким видом душпастирства, де треба було робити певні перші кроки як для військових, так і для Церкви. У ньому є щось особливе, треба йти, говорити, спілкуватися з військовими, бути з ними, – казав він у інтерв’ю «Львівській Пошті» («Ми створили країну із життям по знайомству…» №35 (1794) від 29.03.2016 р.). – Девіз капеланства – «Бути поруч». Бути поруч усіх військовослужбовців: віруючих і невіруючих, православних, католиків, мусульман і тих, що взагалі не знають, у що вірять. Просто бути поруч. А вони, коли відчують потребу, самі звернуться до капелана по допомогу».

Попри молодий вік отець Степан уже зробив чимало, за що заслужено здобув шану і любов багатьох львів’ян незалежно від віросповідання. Передусім запам’яталася його боротьба за повернення Церкві колишнього костелу єзуїтів, який уже вісім років діє як Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, відкриття таємниць давнього храму та заходи з його реставрації.

Саме завдяки ентузіазму свого настоятеля, отця Степана Суса, його відданому служінню Гарнізонний храм став одним зі знакових місць Львова, храмом, до якого люди приходять за покликом серця, а не за звичкою. Тут часто можна побачити військових. На початку війни в храмі зібрали 20 мільйонів гривень. Їх витратили на взуття, форму для військових, бронежилети, каски, на те, що їм було найбільш необхідне у той скрутний для армії та держави час.