Аби християни мали нагоду гідно приготуватися до великих свят, Церква визначила відповідний час посту перед ними. Тож перед Різдвом Христовим маємо чотиритижневий Різдвяний піст, який називають у народі Пилипівка, бо він починається після дня пам’яті святого апостола Пилипа. В українських православних і греко-католиків він розпочався учора, 28 листопада, і триватиме до 6 січня.

У римо-католиків цей піст трохи коротший і називається Адвент, який традиційно розпочинається в неділю, що випадає між 28 листопада і 3 грудня (цього року – 1 грудня), і триватиме до Надвечір’я Різдва, тобто до 24 грудня.

Перші згадки про піст перед Різдвом на Заході датовані V століттям, натомість на Сході про цю практику згадують трохи пізніше – у VIII столітті.

В давнину приписи щодо того, як постити, були досить строгі: споживати їжу було дозволено раз на день без молока і м’яса, а в суботу і неділю можна було їсти рибу.

Піст – це час особливої уваги до потреб, передусім душі, час частої молитви, сповіді та причастя, адже головна мета посту – духовне очищення людини. Тому піст – це відмова не тільки від скоромної їжі, але й від гріховних думок, згубних пристрастей і звичок для того, щоб можна було з чистим серцем зустріти свято Різдва. Без молитви і покаяння піст може стати лише дієтою! Тож нині Церква з різних причин досить злагіднила колись дуже строгі пости і не так щось забороняє, як радить уникати речей, які нас узалежнюють, і творити добрі діла.

Зокрема, згідно з приписами Партикулярного права УГКЦ, варто утриматися від споживання продуктів і страв із м’ясом в усі середи та п’ятниці Різдвяного посту. В інші дні дозволено споживати всі види продуктів і страв. Винятком є Новий рік (31 грудня – 1 січня), коли дозволено споживати всі види продуктів і страв. Також звільнені від обов’язку посту діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60-ть, важкохворі, вагітні, матері після пологів і ті, що годують грудьми, ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин), ті, що важко працюють, ті, що харчуються зі столу інших, а також убогі, що живуть з милостині.

Православна Церква офіційно не дає полегшень у пості, однак також наголошує, що самого утримання від певного роду їжі замало. Зокрема, Митрополит ПЦУ Епіфаній на своїй сторінці у фейсбуці пригадує повчання святих отців, що піст – не так стриманість від їжі, як стриманість від гріхів.

«Ми бачимо, що деякі люди постять ззовні, але внутрішньо їх поїдає гріх: вони зневажають своїх ближніх, злість і пристрасті панують у їхньому серці. Тому найважче зазвичай дотримуватися посту духовного, який полягає в молитві, стриманості, помірності, чистоті помислів, добрих ділах, милосерді, любові», – пише предстоятель. І наголошує, що під час посту невживання тієї чи тієї їжі є засобом допоміжним, а не визначальним, «бо ми постуємо тілом, щоби було легше постувати душі».

Також Митрополит Епіфаній нагадує про необхідність молитви: «Ані піст без молитви, ані молитва без посту не принесуть бажаного результату; піст і молитва необхідні в сукупності, вони разом – це ліки від гріха, вони зміцнюють нашу віру, надію, любов і з’єднують нас із Богом. Пам’ятаймо слова святителя Івана Золотоустого: «Хто постить, той стає легким і окрилюється, і з добрим духом молиться. Хто постячись молиться, той має два крила, легші від вітру». Тож як птах, що без крил не може злетіти у небо, так і ми без посту й молитви не зможемо досягти висот виконання заповідей Божих, щоб бути гідними називатися дітьми Отця свого, Який створив нас за образом Своїм».