“Один працює – п’ятеро керують! Проте зараз спостерігаємо таку тенденцію, що люди з вищою освітою хочуть отримати технічну спеціальність, бо не мають куди працевлаштуватися за своїм фахом”, – каже заступник директора Навчально-методичного центру ПТО у Львівській області.

Якщо через незадовільні результати ЗНО вам не судилось бути студентом омріяного вишу та навчатись “на бюджеті”, засмучуватись рано. Дорожчий та не менш престижний варіант – навчатися за контрактом (коштом фізичних та юридичних осіб). Ви будете навчатись у хорошому освітньому закладі, відвідувати заняття та насолоджуватись студентським життям. Цього року усі охочі навчатися за контрактом можуть подавати заяви до 30 вересня. Тож час ще є! Якщо ви маєте прохідний бал для вступу на омріяну спеціальність (його потрібно уточнювати в освітніх закладах), то ще маєте змогу стати студентом. Крім того, деякі приватні університети раді бачити навіть абітурієнтів, що не пройшли незалежного оцінювання, а от двері державних вишів для них зачинені.

Поїхати здобувати освіту в інші країни – це теж чудовий варіант! Наприклад, у Польщі та Словаччині є хороші пропозиції навчання на технічних і гуманітарних спеціальностях. Там враховують не результати ЗНО, а середній бал атестата. Також після закінчення навчання можна отримати дозвіл на проживання і залишитись в Європі.

Українське законодавство дозволяє працювати особам із 16 років. Їхній робочий тиждень, звичайно ж, скорочений – 36 годин. Це чудовий шанс не сидіти вдома, а йти заробляти гроші. Деякі роботодавці всіляко сприяють працевлаштуванню молоді. Зокрема, вони надають можливість працювати без досвіду роботи або ж проводять навчання для новачків. Такою нагодою можна скористатися і для підробітку, і для тривалого працевлаштування.

Руслана Палій, начальниця відділу організацій надання послуг роботодавцям Львівського обласного центру зайнятості, запевняє, що тим особам, яким не вдалося стати студентами, можна знайти роботу.

“Для неповнолітніх прийнятною роботою завжди буде та, яка потребує професійної підготовки. Ми пропонуємо молодим людям перелік професій, яким можемо їх навчити. Це навчання нашим коштом та коштом Фонду загальнообов’язкового державного офіційного страхування на випадок безробіття”, – каже співрозмовниця.

Такі підготовчі курси тривають впродовж 4-6 місяців (залежно від професії та розряду). Якщо неповнолітня особа погоджується, то її скеровують на навчання. Потім центр зайнятості допомагає працевлаштуватись. Якщо ж людина не хоче навчатися, то їй допоможуть знайти таку роботу, де не потрібно професійних навичок.

Найпопулярнішими вакансіями, які пропонують роботодавці молоді, є помічник кухаря, швачка, працівники для підсобних робіт, а також  посудомийники. Однак Руслана Палій застерігає, що неповнолітніх осіб центр зайнятості не влаштовує на роботу, що має фінансову відповідальність або, наприклад, так чи інакше пов’язані з алкоголем.

Ще один варіант – військова служба за контрактом, але це стосується тих, кому вже виповнилося 18. Як пояснив “Львівській Пошті” Олександр Поронюк, керівник інформаційного відділення Інформаційного агентства Міністерства оборони, відповідно до чинного законодавства, особи, які досягли 18-річного віку, мають право підписувати контракт зі Збройними силами України. Договір укладають терміном від трьох років. У ЗСУ чекають не тільки хлопців, а й дівчат, які є здоровими, не мають відстрочки та не є опікунами. Контракт складається із кількох пунктів (соціальний пакет, гарантії, обов’язки обох сторін договору), куди входить і грошове забезпечення. “Військовослужбовці отримують від 10 000 гривень на місяць”, – додає Олександр Поронюк. Тож такий варіант водночас поєднує у собі навчання, службу та оплату праці.

Міжнародні волонтерські програми (Еразмус+, AISEK, GoCamp, Товариство Червоного Хреста) охоче запрошують молодь до співпраці. Це чудовий спосіб спробувати свої сили у різноманітних заняттях, знайти цікавих друзів, долучитися до проведення важливих подій. Також можна взяти участь у програмах обміну чи навіть стати волонтером за кордоном. Тут кожен отримає безцінний досвід проходження співбесід, написання резюме, а також здобуде навички спілкування у робочому колективі.

Не вступити до університету одразу після закінчення школи – це не кінець! Досвід європейської молоді показує, що рік після школи варто присвятити подорожам, новим знайомствам та самовизначенню. Провал ЗНО чи низькі результати іспитів не повинні зупиняти абітурієнтів. Вільний рік після одинадцятого класу – ще один шанс відпочити та добре подумати. У Європі такий вільний рік називають gap-year (від англ. gap – розрив, пролом, щілина, діра), а людей, які на це наважуються, – геперами (gappers або gappies). Це може бути рік між закінченням школи і вступом до університету, між бакалавратом і магістратурою, після навчання і перед початком роботи. Цей звичай походить із Англії, де вважалося, що людина, яка не подорожувала, не отримала повної освіти. Останніми десятиріччями з поширенням ідеї академічної та професійної мобільності, спрощенням перетину кордонів і збільшенням пільг для молоді, така традиція відродилася з небувалим розмахом. А коли почали з’являтися програми, що дозволили не просто подорожувати, а й заробляти, це стало дуже популярним. Тож чому б не кинути собі виклик, зробити “не так, як всі” та поринути у пошуки пригод?

Тож якщо цього року вам не судилось стати студентом, то ще зарано засмучуватись! Маєте увесь рік для пошуку себе та своєї професії. А поки що у вас є кілька варіантів, як провести цей час із користю, отримати перший досвід роботи та не згаяти жодної хвилини. Також можна присвятити час для саморозвитку: прочитати книги, які відклали у довгу шухляду, передивитись фільми, подорожувати, займатись улюбленим хобі… Крім того, зараз існує багато освітніх онлайн-платформ, де можна проходити безкоштовні курси та вчити іноземні мови, наприклад, Prometheus, ed.era, studway, Coursera тощо.

Найголовніше не зважати на осуд людей та насолоджуватись життям. Цей рік – це шанс знайти себе, визначитися, що вам до душі.