Діти вміють своїми запитаннями спантеличити, як ніхто інший. Але якщо зовсім маленьких “чомусиків” хвилюють питання на кшталт “чому птахи літають?” або “мене в садку ображають, можна я також вдарю?” (про це ми писали в №26 (1936) від 6 квітня 2017 р. у статті “Мамо, звідки я взялася?”. – “Пошта”), то дітей трохи старших, наприклад, молодшого шкільного віку, цікавлять зовсім інші теми, до слова, не такі вже й прості. Понад те, часом ці запитання змушують нас, дорослих, ніяковіти, ставлять у глухий кут. Здавалося б, відповідь лежить на поверхні, але як пояснити дитині доступно і зрозуміло, що таке секс, або коли у неї нарешті народиться сестра?

На переконання психотерапевта, завідувача Львівського обласного центру дитячої психотерапії та сімейного консультування Мар’яни Нартікової, боятися таких питань не потрібно. З дитиною варто проговорювати все, про що вона запитує, але в межах її віку. Слова “не знаю”, “відчепися”, “мені ніколи” казати заборонено!

“Пам’ятайте, дітей обманювати не треба – якщо ви своєю відповіддю не задовольните дитину, то це зробить вулиця або інтернет, – зазначає “Пошті” психотерапевт. – Не знаєте, що маєте відповісти? Тоді поясніть, що зараз вам важко це зробити, але найближчим часом ви обов’язково повернетеся до цієї теми. Однак не виправдовуйтеся зайнятістю”.

Зі слів Мар’яни Нартікової, найкраще, якщо відповідь батьків буде миттєвою і доступно поясненою – без зайвої деталізації. До речі, якщо подібних запитань діти ставлять чимало, батькам варто придбати спеціальну літературу, з якої можна багато що почерпнути, знайти відповіді на майже всі дитячі запитання.

На це запитання потрібно відповідати з огляду на вік дитини. Тобто те, що ви розкажете їй у 14 років, точно не можна казати у шість. Є таке поняття, як статеве виховання дитини. Воно має бути однозначно присутнє і найперше прищеплюватися вдома. Не треба соромитися цього запитання, але й занадто багато розповідати також не варто, бо так можна травмувати дитину. Наприклад, у шість років діток абсолютно не цікавить сам статевий акт (за умови, якщо вони не розбещені). Акцентуйте увагу на стосунках. Мовляв, діти народжуються в дорослих людей, які покохали одне одного та одружилися. Трохи старшим дітям також почніть робити акценти на стосунки між дорослими людьми. Скажіть, що від великого кохання жінка вагітніє, але це дуже велика відповідальність.

Зараз, на жаль, питання сексуального життя зводиться до отримання задоволення. Та якби в школах це питання починалося з теми відповідальності, ранніх абортів було б набагато менше! 

Надивившись реклами, діти ставлять чимало подібних запитань, і нічого дивного у цьому немає. Надмірне рекламування таких речей зацікавлює дитину. Часом цей інтерес є неадекватний, занадто ранній і непотрібний. Але якщо ваша дитина все ж таки цим цікавиться, скажіть, що ці речі батьки використовують для своїх потреб. Описувати нічого не треба. Для дитини шести-семи років такої відповіді буде цілком достатньо.

Якщо ж це питання ставлять трохи старші діти, побудуйте відповідь так, щоб максимально наблизити її до правди і не забудьте наголосити на темі статевого виховання. До речі, відповіді на запитання щодо гігієни та інтимних стосунків мають давати батьки, а не школа. Хлопчикам про все повинен розповідати тато, а дівчаткам мама. Треба робити акцент на необхідності використання таких речей, провести бесіду про можливу вагітність і звернути увагу на те, що статевий контакт може стати причиною венеричних захворювань. А назагал рекламу презервативів, як і спиртних напоїв, повинні транслювати ближче до ночі, аби діти менше її дивилися.

Відокремлювати секс від серйозних стосунків між чоловіком та жінкою не варто. Дитині молодшого шкільного віку треба пояснити, що це дуже важлива частина дорослого життя. Проте існує один нюанс, який діти повинні знати саме в молодшому шкільному віці: потрібно не лише навчити їх не спілкуватися з незнайомими людьми на вулиці, а й застерегти, що якщо хтось торкається їх у малолюдному місці, треба втікати і обов’язково розповісти про це батькам.

Трохи старшим дітям (10-12 років) важливо пояснити, що ранній секс – не норма, що не потрібно брати приклад  із більш “досвідчених” однолітків. Намагайтеся прищепити дитині почуття відповідальності за свої вчинки. Дитина має розуміти, що секс – це не лише задоволення, а й відповідальність. Поясніть, що секс –  це не гра в доросле життя, що це може мати дуже серйозні наслідки.

Поясніть, що існує як народження, так і смерть, що те і те є частиною життя кожної людини. Самої смерті боятися не треба, адже це перехід у кращий світ.

У дітей є різні кризові періоди. Зокрема, в якийсь момент вони можуть боятися смерті, переживають, щоб нічого не трапилося з їхніми близькими, часто питають, чи мама житиме завжди. В таких випадках важливо уміти заспокоїти дитину, зробити все, аби вона більше не жила в цьому страху.

На думку Мар’яни Нартікової, дітям узагалі не варто дивитися теленовини. Ось уже кілька років у нашій країні триває війна, і чи не кожен випуск новин починається з того, скільки людей загинуло чи поранено за день. Тож щоб зайвий раз психічно не травмувати сина чи доньку, не вмикайте телевізор узагалі, принаймні в їхній присутності.

Часто у самих батьків виникає запитання, чи брати дітей на похорон. Тут усе залежить від дитини та від ситуації. Наприклад, не кожен дорослий готовий опанувати емоції та попрощатися з покійником, а що вже казати про дітей… Якщо помер якийсь далекий родич, то дитину на похорон брати не варто взагалі. А якщо близький, наприклад, бабуся чи дідусь, то також треба зважати на ситуацію. Коли мама чи тато самі перебувають у не зовсім адекватному стані, то цим ще більше можуть травмувати дитину, їм буде важко підтримати її, вона буде розгублена. Не примушуйте дітей іти на похорон, якщо вони самі цього не хочуть!

Якщо дитина бодай раз почує про розлучення під час сварки батьків, то страх того, що вони не житимуть разом, не покидатиме її. До певного віку дитина взагалі проектує всі проблеми на себе – їй здається, що батьки сваряться виключно через неї. І якщо це неправда, якщо батьки не збираються розлучатися, то повинні пояснити це дитині, щоб її страх минув. А якщо мама і тато через певні обставини все ж таки вирішили розлучитися, то найважливішою фразою у цьому випадку буде  “ти зовсім у цьому не винна(не винен)”. Цей процес не повинен торкнутися дитини. Наголосіть, що ви все одно її любите і любитимете далі, що не перестанете спілкуватися з нею, просто настав такий момент, коли разом жити ви більше не можете, що відтепер спілкування між вами і дитиною відбуватиметься у іншому форматі.

Не обманюйте, що у вас все добре, що розлучатися ви не збираєтеся, а вже за тиждень зробите це.

Бо це елементарна техніка безпеки. Скажіть, що робити таке категорично заборонено, бо можна заразитися небезпечними хворобами і навіть померти. Узагалі навчіть дітей уникати людей, які неадекватно поводяться. Це також дуже небезпечно. 

Батьки повинні вміти розрізняти дитячі істерики та примхи, які можуть супроводжуватися криком, плачем, тупотінням. Часто дитина маніпулює батьками, аби домогтися свого. Бажання дитини, щоби батьки їй щоразу щось купували, нерідко виникає через брак любові та уваги, таким чином дитина вимагає компенсації. 

Звісно, зараз суспільство дуже меркантильне. Часто “крутішим” є той, хто має останню модель смартфона чи дороге взуття. Але вже із шести-, семирічного віку дитина повинна знати і розуміти, що таке сімейний бюджет. Пояснити їй це дуже просто: візьміть аркуш, напишіть на ньому зарплату мами і тата, вкажіть обов’язкові щомісячні витрати, і нехай дитина все це на калькуляторі відніме і додасть. Таким чином вона побачить суму, на яку сім’я може дозволити собі щось купувати.

Дуже добре, коли діти хочуть мати братика чи сестричку. Це означає, що вони вже готові допомагати бавити менших або ж, навпаки, дуже самотні. Відповідь на це запитання залежить насамперед від того, чи в сім’ї планують народжувати ще одну дитину. Якщо це неактуально, купіть дитині песика або котика. Це також “маленька дитина”, яку треба доглядати.