Ваша дитина ще не надто впевнено ходить, але щойно зазвучить музика – одразу починає підспівувати і пританцьовувати? Обожнює звукові забавки, іграшкові сопілку, барабан? Постукує всім, що потрапить до рук, у ритм музиці? Тоді цілком імовірно, що вона – майбутній музикант.
Чим так корисна музика для дитини? Як вчасно розпізнати в малюка музичні здібності? Коли їх треба починати розвивати? Із цими запитаннями “Пошта” звернулася до матерів і психолога.
Кому барабан, а кому фортепіано
У тому, що любов до музики треба прищеплювати з раннього дитинства, впевнена мама двох дітей Вікторія Дворянин. На перше музичне заняття свою старшу донечку Єву жінка привела, коли їй було лише десять місяців. “Відомо, що діти починають слухати музику вже тоді, коли перебувають у маминому животику. Супроводжує їх музика і після народження. Взагалі постійна присутність музики лише на користь дітям! – наголошує вона. – На такі заняття з Євою ми почали ходити досить рано. Звісно, вона там більше бавилася, аніж щось слухала, а проте уроки ці їй завжди подобалися, особливо коли знайомили їх з різними інструментами, зокрема барабаном, сопілкою, кларнетом. Діти мали змогу взяти їх до рук, навіть спробувати пограти на них. Особливо до вподоби моїй дитині став барабан”.
Вікторія згадує, як одного разу в магазині її донька сіла за барабанну установку і почала вибивати ритм. Значить підсвідомо дитина все схоплює і потім вміє це відтворити.
Ще не народжений малюк може чути спів і запам’ятовувати мелодію. У цей період включайте йому твори класиків, тобто Моцарта, Чайковського, Вівальді
Те, щоб діти займалися музикою, завжди мріяла і Ярослава Лапій. Тож її старша донька зараз уже грає на фортепіано, а ось синочкові ще треба трохи підрости. “Я сама дуже люблю музику. У дитинстві мріяла стати видатною скрипалькою, але так склалося, що батьки не надто змушували мене до цього заняття, не надто наполягали, тож я його скоро покинула, – розповідає жінка. – Своїм дітям старатимуся прищеплювати любов до музики і зроблю усе, щоб вони займалися нею професійно”.
Зі слів Ярослави, донька на фортепіано почала грати з чотирьох років. Інструмент вдома є, тому проблем не виникало. “Спочатку Яринка просто стукала пальчиками по клавішах, згодом це стукання стало перетворюватися на мелодію, – веде далі жінка. – А ось Ігорчик у свої три роки ще поки не надто цікавиться музикою, але, гадаю, це можна виправити”.
Що каже психолог
На музику дитина починає реагувати вже в лоні матері. Ще не народжений малюк може чути спів і запам’ятовувати мелодію. У цей період включайте йому твори класиків, тобто Моцарта, Чайковського, Вівальді. До речі, дослідження показали, що ці мелодії зберігаються в пам’яті малюка впродовж п’ятнадцяти місяців після народження, і цілком ймовірно, що потім дитині подобатиметься саме класика.
Зі слів психолога Оксани Шпить, музика сприяє не лише розумовому і фізичному розвитку дитини, а й впливає на стан нервової системи: заспокоює, розслабляє чи, навпаки, розбурхує, збуджує.
“Сьогодні у кожному місті можна знайти такі центри, де музичні заняття проводять навіть щойно народженим дітям. І це дуже добре, бо ж відомо, що малюки, знайомі з музикою із самого народження, частіше звертатимуть увагу на почуття і переживання інших людей, краще і швидше схоплюватимуть усе нове і переважно добре вчитимуться в школі”, – пояснює психолог.
Та чи всі діти мають музикальний слух? Зі слів психолога, є кілька ознак, за якими це можна дізнатися:
– дитина любить бавитися звуковими іграшками;
– у момент, коли чує пісеньку або мелодію, починає рухатися в такт усім тілом або хитати головою;
– зачувши музику, кидає свої справи і починає прислухатися;
– емоційно радіє під час звучання улюбленої музики (деякі діти починають пританцьовувати, ще навіть не навчившись ходити, сидячи в ліжечку);
– висловлює свої емоції за допомоги звуків: одні означають подив, другі – радість, треті – образу;
– любить слухати різну музику, не лише дитячі пісні та колискові у маминому виконанні;
– якщо бачить музичний інструмент, починає його вивчати, хоче дізнатися, як він звучить;
– може відтворити нескладний ритм, наприклад, якщо ви проспіваєте або простукаєте його.
Музика сприяє не лише розумовому і фізичному розвитку дитини, а й впливає на стан нервової системи
Отож, якщо у вашої дитини є музичні здібності, то, на думку психолога, їх потрібно розвивати. В пригоді стануть багато методик і програм із розвитку дітей, розроблених для різного віку: від пренатального до дошкільного. “Наприклад, для розвитку в малюків ритмічного сприйняття можна використовувати музичні інструменти. В хатніх умовах це: ложки, палички, камінці, пластикові пляшечки чи коробочки, які варто наповнити крупою, горохом, квасолею, – веде далі співрозмовниця “Пошти”. – Не забувайте вмикати дитині музику перед сном. Для заспокоєння і розслаблення найкраще підійде спокійна і тиха мелодія. Трохи старшу дитину при ввімкненій музиці попросіть заплющити очі та уявити себе в лісі чи на березі моря, після цього запитайте її, які емоції в неї викликає та чи та мелодія. Це не лише розслабляє, а й розвиває уяву”.
Але пам’ятайте: питання про те, на якому інструменті гратиме ваша дитина – фортепіано, скрипці чи, може, контрабасі, повинна вирішувати тільки вона сама! Якщо у дитини немає жодного бажання слухати або тим паче займатися музикою, силувати до цього її не варто! Цілком можливо, що перед вами майбутній спортсмен або художник.