Унікальність церкви святої Анни в тому, що кожен може побачити тут мощі свого святого небесного охоронця і молитовно попросити в нього заступництва. Тут представлені часточки мощей Миколи Чудотворця, Василія Великого, Максима Ісповідника, Юрія Побідоносця, Віри, Надії, Любові, Софії та інших святих із популярними нині іменами.

Серед реліквій також часточка Туринської плащаниці, а ще – земля, просякнута фізичною кров’ю Спасителя. Цю землю після розп’яття Ісуса Христа зібрав на Голгофі у глечик навернений після побаченого воєначальник Лонгин, і зараз цей глечик із землею та кров’ю зберігається у місті Амальфі на півночі Італії. 

У другій частині мощівника є мощі учнів Сина Божого, тих людей, котрі зреклися себе самих і пішли за Месією. 

Найперше, як уже згадувалось, тут зібрано мощі усіх дванадцяти апостолів. Зворушує факт, що на Землі востаннє всі дванадцять апостолів зустрічалися під час зіслання Святого Духа. Тепер вони знову разом – в одному мощівнику у церкві святої Анни у Бориславі. Одна із частин мощівника присвячена Богородиці та її родині. Серед цих мощей і реліквій найціннішою є частинка волосся Матері Божої. Звідки ж воно взялося? Як сказано у Євангелії від Івана, на хресті Ісус доручив опіку над своєю матір’ю улюбленому учневі. І з того часу Богородицею опікувалися учні Ісуса Христа і збирали волосся з гребінців після того, як Діва Марія розчісувалася, як і інші речі Пречистої. Так воно збереглося аж до наших днів. Зараз найбільша частка волосся Богородиці знаходиться в Римі, у базиліці Санта Марія Маджоре, а маленька частинка волосини є тепер у Бориславі. 

фото: ishchuk.net

Серед реліквій Матері Божої у церкві святої Анни є клаптик ризи Пресвятої Богородиці і клаптик її Покрову, тобто Хустини. Поруч із цими святинями знаходяться часточки речей святого Йосифа – обручника Пречистої Діви Марії та опікуна Ісуса Христа. А саме – часточка його ризи і його жезла. Ще є мощі святих Анни і Йоакима – батьків Пресвятої Богородиці, та її родичів, батьків Івана Хрестителя – Єлизавети та Захарії, і звичайно, самого Івана Хрестителя, двоюрідного брата Діви Марії – у мощівнику вміщено часточку його крові на одежі.

У четвертій, останній частині мощівника зберігаються мощі святих, але саме тих святих, котрі безпосередньо контактували з Ісусом під час його земного життя. Там зокрема мощі старця Симеона і пророчиці Анни. Мощі Лазаря знаходяться поруч із мощами його сестер Марії і Марти, про котрих теж розповідає Євангеліє. 

Кожен святий, чиї мощі знаходяться у церкві, викликає трепет, але є реліквії, які вселяють майже страх – це мощі екзорцистів. Екзорцисти виганяють злого духа, але потім злі духи переслідують екзорцистів, бо не прощають поразки і намагаються будь-яким способом помститися. 

Екзорцисти не можуть їсти ні молочних, ні м’ясних страв, постійно мусять бути на колінах – молитися, бити поклони. Навіть монахи не всі погоджуються стати екзорцистами, бо з цього шляху нема вороття. Мощі Джемми Галгані, за словами о. Романа, вважаються індикатором на біснуватість. 

Практично кожен екзор­цист прагне мати у себе її часточку, яка, по-перше, захистить його, по-друге, допоможе визначити, чи у людині справді оселився злий дух. Кажуть, що коли одержимих підводять до мощів Джемми, нечистий починає кричати: “Тут Джемма! Тут Джемма!” І покидає людське тіло. Вважається, що жінка була настільки духовно чистою, що жодного разу не згрішила навіть думкою. Саме тому їй дістався такий незвичайний дар.

Залишається фактом, офіційно підтвердженим медичними документами, що з часу встановлення капсул з мощами святих у храмі святої Анни зафіксовано понад чотириста випадків подолання хвороб, зокрема психічних, серцево-судинної системи, ревматоїдного артриту і навіть злоякісних пухлин. Та не всім осягнути істину, що кожному буде по вірі його…