Не кожній вдається поєднати батьківство, кар’єру і ще й завше бути доброю дружиною для свого чоловіка. У цій справі важливе не вдале маневрування між своїми обов’язками, а любов. Любов Микитка вже більше десяти років керує своїм бізнесом, вона і мама двоx синів, і кохана дружина, каже, що необхідно просто любити свою справу, тоді вона приноситиме і достаток, і задоволення. Вона колекціонує ляльок і дуже любить подорожі. А бізнес будує на засадах чесності й взаєморозуміння. “Карпатія Галич Тур” – туристична компанія, де не лише подорож можна підібрати на кожен смак і гаманець, а й отримати допомогу у влаштуванні на навчання за кордоном чи у проведенні свята, до прикладу, десь у давньому замку Львівщини.  

– За освітою я економіст, до туристичного бізнесу вдалась цілком випадково. Товаришка працювала у цій сфері і запропонувала возити групи туристів у Болгарію. Я спробувала – так і залишилась у цій справі. Згодом у 2005 році відкрила свою фірму. Тоді започатковувати свою справу було легше, ніж зараз. “Карпатія” у всіх асоціюється з Карпатами. Та мало хто знає, що так називався перший корабель, що прийшов на допомогу тонучому “Титаніку”. Під час реєстрування фірми вияснили, що у Карпатах є готель із такою ж назвою, тож нам довелось думати,  як продовжити її. Так і вийшла “Карпатія Галич Тур”. У туризмі я з 1991 року. До речі, клієнти з тих часів і донині з нами. 

– Нічого не змінилось. Все життя займаємось Україною. Всі тури, які є авторські, – це Свято гуцульської бринзи, тур “Тіні забутих предків”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” – це поїздка на Сорочинський ярмарок. Є тур “Білий птах з чорною ознакою” – це поїздка у Чорторию  на батьківщину Івана Миколайчука. “Нам не завадить чарочка вина” – це подорож винними погребами і термальними ваннами у Береговому. Ці тури відпрацьовані роками. 

Звичайно, є різниця між тим, як велись справи раніше, і зараз. Та все ж Україною люди подорожують, бо не знають її. Тепер навіть у іноземців з’явився трохи більший інтерес. 

– Звичайно, майже 90% людей не мають можливості подорожувати. Але ми не лишень туристичні тури пропонуємо. Ми відправляємо людей на навчання за кордон, здебільшого у коледжі. Також є можливості отримати і вищу освіту у коледжах Канади, Америки. 

Ми також співпрацюємо зі всіма країнами Європи. А щодо того, як же пристосовуємось, то нам довелось змінити офіс, тепер винаймаємо дешевший. Також звузилися напрямки, у яких пропонуємо поїздки. Та все ж всі мої клієнти знають, що на кожну п’яту поїздку за кордон 50% знижки, кожна десята безкоштовна. На подорожі Україною наші клієнти дістають добрі бонуси, до кожного індивідуальний підхід. Ми робимо навіть корпоративи. Активніше почали займатись організацією випускних вечорів у Карпатах. Четвертокласникам, які, прощаючись із початковою школою, святкують такий символічний випускний,  робимо свято у Золочівському замку, називаємо забаву “День середньовіччя”. Батьки одягають дітей у середньовічний одяг, замовляємо фотографа, проводимо лицарські бої, робимо забаву у невеличкому ресторанчику, дітям подобається.   

– Здебільшого працюєте по Україні, а за кордон пропонуєте поїздки у яких напрямках? 

– Маємо закордонні тури, але їх значно менше. Ми їдемо один раз на місяць в Угорщину в Хайдусобосло, один раз у Словаччину, раз у Польщу. Раз на два місяці є поїздки у Австрію та Швейцарію. Наші тури особливі – без доплат. Тобто, якщо у нас тур у Польщу коштує 135 євро з дворазовим харчуванням, то це означає, що доплачувати ні за що не доведеться.

– Часто запитують про Албанію. Тож плануємо відкрити тури у цю країну. Також розвиваємо і бізнес-туризм. Здебільшого такими пропозиціями цікавляться підприємці. Дуже хочу, щоб цей сезон пройшов добре. Війна, люди не знають, що буде завтра. У нас є тур “Неделя в плену у бандеровца” Пытаем солеными огурцами, салом и самогонкой , а потом марш-бросок через Карпаты” – це тур по Львову, а також у Карпати, показуємо криївки і багато всього цікавого. Дуже хочу донести, що ніхто нікого тут не вбиває, що можна безпечно сюди їхати. Я спокійно і ненав’язливо розповідаю туристам, хто такий Степан Бандера. І люди їдуть абсолютно не ображені. Здебільшого молодь цікавиться, були хлопці з Петербурга, люди з Криму.

– Всі клієнти стали нашими друзями. І нових клієнтів ми намагаємося зацікавити, щоб вони вже залишилися з нами.

– У мене нема часу старіти. Я не можу всидіти на одному місці. 

– То у співробітників треба запитувати, але не думаю, що я сувора. Підібрати людей непросто. Але як з кимось вже спрацюєшся, то колектив стає родиною. 

– Я колекціоную ляльки. Їх мені привозять туристи. Одну лялечку, першу, в українському строї мені подарувала подруга п’ятнадцять років тому, з неї все почалося. Тепер дехто з туристів привозить мені ляльку. 

– Цей секрет десь усередині, у кожній людині. Коли йдеш на роботу як на свято, коли ти любиш її, тоді все простіше. Я постійно вчуся. Мені зовсім не соромно, як щось не знаю. Та є багато молодих, які вважають, що якщо закінчив університет, то все вже знаєш і нічого довідуватись вже не треба.