У одному рекламному ролику йдеться про те, що “мами не беруть лікарняного”. І справді, здавалося б, недоспані ночі з немовлятами минули, ми підтримували своїх малюків, коли вони робили перші кроки, розраджували, коли в них виникали труднощі спілкування з ровесниками в садочку, потім – у школі. Але річ у тім, що піклуватися про своїх дітей ми повинні завжди. Батьки – це не професія, це спосіб життя!

Досягнувши підліткового віку, діти стрімко починають дорослішати, і через це батьки часто втрачають із ними контакт. Не можуть збагнути причини непорозуміння, конфлікту поколінь, тому так важливо не залишати цей період поза увагою. 

Неможливо точно сказати, що саме відбувається з дітьми-підлітками, оскільки це все індивідуально. “Одні швидко розвиваються і рано досягають статевої зрілості, інші, навпаки, не поспішають дорослішати”, – каже “Пошті” гінеколог Надія Саєвич. З її слів, такий період переважно починається тоді, коли дитині виповнюється десять років, і може тривати аж до досягнення нею сімнадцятирічного віку.  

“У підлітків спостерігаємо підвищену емоційність, вразливість. І на такий психоемоційний стан опосередковано впливають статеві гормони. В підлітковому віці дитина починає усвідомлювати, що вона вже доросла, відчуває так званий юнацький максималізм. Але це не зовсім так, бо статевий розвиток часто випереджає розумовий. Крім того, для справжнього дорослішання підліткам ще необхідно набути життєвого досвіду. Проте вони цього не розуміють, для них поняття “дорослий”, “крутий”, “незалежний від батьків”, “самостійний” є тотожними”, – веде далі гінеколог. І переконує, що саме в такому віці діти легко підпадають під вплив оточення. Добре, якщо такий вплив позитивний, коли авторитетами є батьки. 

Що ж відбувається у фізичному розвитку дитини, всім добре відомо. “Ознаками дорослішання вважаємо статевий розвиток підлітків: у дівчаток, зокрема, появу менструального циклу, коли вони зовні стають схожі на жінок, їхні форми округлюються, а на інтимних місцях починає рости волосся; у хлопчиків також помітно змінюється рельєф тіла і також починає рости волосся на інтимних місцях, збільшуються статеві органи, змінюється голос. Ознаки ці загальновідомі, саме за ними батьки визначають, що відтепер синові чи доньці варто приділити більше часу, підготувати їх до майбутнього дорослого життя. Треба пояснити їм усі тонкощі дотримання гігієни, правила користування контрацептивами і так далі, але насамперед налагодити довіру, якщо вона ненароком була втрачена”, – пояснює Надія Саєвич. 

У міру дорослішання в підлітків розвивається мислення, відбувається формування моральних принципів. І дуже часто ці принципи не збігаються з батьківськими. Тато і мама в той час намагаються усіляко контролювати свою дитину, обмежувати її свободу. Однак такий контроль може спровокувати бунт. Бо ж не кожен батько чи мати здатні змиритися з тим, що їхнє чадо стало дратівливим, агресивним, відмовляється від виконання хатніх обов’язків, постійно заявляє про свої права, які, як правило, переважають над обов’язками. 

“У нас не було перехідного віку, ми жили в селі, знали, що маємо піти до школи, опісля – виконати домашнє завдання, допомогти батькам у господарстві. В суботу – генеральне прибирання, в неділю – до церкви, відтак – прогулянка в компанії друзів. Нас у сім’ї було шестеро, і ми, діти, ніколи не дозволяли собі підвищити голос на батьків або не виконати їхнього прохання. Про дотримання особистої гігієни, стосунки з протилежною статтю нам ніхто не розповідав. Але ж виросли якось! Тож і я не маю наміру терпіти вередування і непослух своєї тринадцятирічної доньки! Їй уже не два рочки, щоб так поводитися!” – наголошує Марія, мати трьох дітей. 

Іноді ми хочемо, щоб наші діти були схожі на нас, і таким чином забираємо в них право на самовизна­чення, на самостійний розвиток. А те, як діти поводитимуться у підлітковому віці, залежить виключно від батьків. 

“Будь-яка агресія тата чи мами, намагання змінити свою дитину провокує зворотну реакцію”, – ділиться думками з “Поштою” Ольга, мати п’ятьох дітей. – Треба старатися слухати і чути, намагатися розуміти і пояснювати. Буває, що дитина замикається в собі, не хоче батькам нічого розповідати… Не варто на неї тиснути, розпитувати про особисте. Якщо виникає якийсь конф­лікт, краще вирішити його відразу. Можна навіть дати змогу дитині висловити свій гнів, навіть якщо це стане образою для батьків! Але, повірте, це все одно краще, аніж тижнями гніватися, не розмовляти, живучи під одним дахом. Бруно Ферреро якось сказав, що ми звикли дивитися на своїх дітей як на милих кошеняток і нам важко потім їх нормально сприймати, коли вони стають трішки агресивними цуциками. Він написав дуже хорошу книжку “Ваші діти мають лише вас. Тільки виховання може змінити світ”, яку я радила б прочитати тим батькам, що стикаються з подібними проблемами”, –  каже багатодітна мати Ольга.

---

“Завдання батьків – стати другом для своєї дитини”

Наталія Маркевич, дитячий психолог, – про те, як мають поводитися батьки підлітків, як правильно вирішувати конфлікти, що виникають в процесі дорослішання дітей, та яких помилок варто уникати