Щодня до відділу кореспонденції Святішого Отця надходять тисячі листів, малюнків та повідомлень від дітей з усього світу. Добірка такої оригінальної, надзвичайної кореспонденції уже найближчим часом буде оприлюднена в книжці “Маленькі листи до Папи Франциска”, яка побачить світ 19 листопада. Папа Франциск дав згоду на підготування цього видання і розпорядився, аби кошти, виручені з його реалізації, були передані на потреби дітей, які отримують допомогу у ватиканському педіатричному диспансері святої Марти, повідомляє “Католицький оглядач”, посилаючись на Радіо Ватикану

“Діти такі: вони сміються і плачуть. Дві речі, які в нас, дорослих, часто заблоковані, ми втратили цю здатність”, –  йдеться у вступі до книжки. “Іноді, – пише до Папи малий Маттео, – моя мама ввечері не їсть і каже, що на дієті, але це неправда: вона їсть лише те, що залишиться після нас. Моя мама часто плаче, але коли я питаю її чому, вона відповідає, що її печуть очі…”

Упорядниця книги Алессанра Будзетті розповіла у інтерв’ю Радіо Ватикану, що така ідея виникла після звернення одного дитячого видавництва з проханням подумати про те, як представити дітям теперішній понтифікат. Тоді й з’явилася думка попросити про можливість переглянути листи, які приходять до Папи від дітей. І коли вона їх побачила, то була вражена кількістю цієї кореспонденції. “Особисто для мене, – сказала Алессанра, – прочитати ці листи було справді гарним і зворушливим досвідом. Дійсно вражаючим є те, як діти приймають до серця послання Папи Франциска”. 

Такі листи приходять з усього світу, і не лише від християн. Вражаючим, наприклад, є повідомлення від малого Асіза з Пакистану, який ділиться тим, що до написання листа його спонукав напад, скоєний проти християнської сім’ї: “Мені дуже шкода їх, і я прошу в тебе пробачення”, – написав він Папі. Айден із табору біженців на півночі Іраку просить Святішого Отця про молитву та підбадьорення і з дитячою щирістю звіряється: “Мені дуже шкода, що я залишив там, у Карадоші, свій велосипед”.

Діти пишуть до Папи прохання про молитву за батьків, родичів чи хворих друзів, за батька, який втратив роботу, діляться радістю Першого Святого причастя, звертаються до понтифіка, як до “дуже особ­ливого дідуся”, просять його молитися за мир. Не бракує листів, які, без сумніву, викликають усмішку на вустах понтифіка. От, приміром, дев’ятирічний Альвес із Буенос-Айреса пише: “Я тебе дуже люблю! Хоч ти і вболіваєш за “Сан-Лоренцо”, я є вболівальником сильнішої команди – “Бока””. Багато дітей діляться враженнями від жестів і слів Святішого Отця: “Ти – чудесний Папа і дуже вміло служиш Святі меси”, – пише одинадцятирічний Леонардо. “Щоразу, коли ти щось промовляєш, – звіряється Маріо, – це святі слова”. А Дзена, розповідаючи про приготування до прощі до Рима та до загальної аудієнції, зазначає: “Я дуже хвилююся, бо ще ніколи не була перед такою поважною особою, як ти”. І додає: “Сподіваюся, що після того, як тебе побачу, завдяки твоїм словам зможу покращити свою поведінку”.