Виші здобули право самостійно формувати освітні програми та навчальні плани. Якщо вони скористаються такою можливістю, то вже з 1 вересня 2016 року студенти не вивчатимуть БЖД (безпеку життєдіяльності), охорону праці тощо і більше уваги приділятимуть профільним дисциплінам.

Раніше міністерство вказувало конкретний перелік курсів, які треба викладати. Це було записано в освітніх стандартах – у тій частині, що має назву ОПП (освітньо-професійні програми). Там прописана й така норма, що в навчальних планах на наступний рік має бути не більш ніж 16 дисциплін для одного студента (раніше було 20-25 дисциплін на рік). Тож тепер спудеї матимуть менше навантаження, оскільки низка дисциплін вивчається упродовж півроку. Варто уточнити: йдеться про те, що студент одночасно не може слухати більше восьми курсів (у Європі їх зазвичай п’ять). Як уже мовилося,  розроблений Міносвіти перелік галузей знань і спеціальностей набуде чинності з 2016 року.

“Це було дуже непросто. Укрупнення призвело до скорочення переліку. Цей перелік працюватиме вже з 2016 року. Хтось може не знайти своєї спеціальності у цьому переліку, однак це не означає, що його кафедра закривається!” – наголосив міністр освіти і науки Сергій Квіт. З його слів, відтепер університети не лише самостійно формуватимуть свої навчальні плани, а й одержуватимуть ліцензію на спеціальність, акредитуватимуть освітню програму.

“Йдеться про розширення прав самого навчального закладу, тому ніякої трагедії в скороченні переліку спеціальностей немає”, – пояснив міністр.

Сергій Квіт мотивував таку новацію тим, що на Заході кількість предметів менша, оскільки якість вишу визначається результатами наукових досліджень. Щоби займатися науковою діяльністю, викладач повинен мати на неї час. Відповідно аудиторне навантаження на студентів також зменшуватиметься: кожна кафедра може представляти курси на вибір. Крім того, як сказав міністр, виші мають право запрошувати іноземних викладачів.

Перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун зазначила, що зміни у вищій освіті відбуваються на основі міжнародних підходів. “Дискусія про те, що цей перелік треба суттєво змінювати, тривала роками. І ось нарешті ці зміни відбуваються – на основі міжнародних підходів, з неминучим урахуванням української специфіки”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook. З її слів, новий перелік спеціальностей створює засади для університетської автономії, формування новітніх програм і як результат – кращої вищої освіти.

Наступним кроком, на переконання посадовця, є формування комісій для підготовки стандартів для кожної спеціальності. “Для нас критично важливо, щоб до комісій потрапили найкращі науковці, представники працедавців, професійних асоціацій. Для цього оголосимо відкритий конкурс для відбору членів комісій”, – повідомила перший заступник міністра освіти і науки.

Проте новації не для всіх стануть абсолютним благом: невдовзі 118 філій українських вищих навчальних закладів будуть позбавлені ліцензій. Йдеться передусім про ті, що не надають якісної вищої освіти. Понад те, Сергій Квіт, коментуючи прийняття документа, зауважив, що новий перелік спеціальностей не є підставою ні для структурних змін у вишах, ні для розподілу державного замовлення.

“Згідно з принципами автономії, університети самі визначатимуть, які освітні програми вони хочуть і можуть мати, оперативно реагуючи на запити ринку праці”, – запевнив міністр.