Як і в попередні роки, конкурсний бал абітурієнта буде формуватися на основі тестів ЗНО, результатів творчих чи фізичних випробувань (якщо це визначено у правилах вступу на конкретну спеціальність) та бала атестата. 

Додатково зараховуватимуть бали за перемогу у всеук­ра­їнській олімпіаді чи в конкурсі-захисті наукових робіт Малої академії наук та довишівську підготовку. Про це “Пошті” розповіла координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА, експерт з освітніх питань Ольга Стрелюк. 

На її думку, вага атестата є значно меншою, аніж інших компонентів конкурсного бала. Максимальний результат з кожного предмета ЗНО – 200, стільки ж можна отримати за атестат. 

Для вступу на спеціальність, де немає ні творчих, ні фізичних випробувань, основ­ний конкурсний бал стано­витимуть результати ЗНО з трьох-чотирьох предметів і додаток до атестата. Сертифікат з української мови і літератури є обов’язковим для всіх напрямів, решту предметів виш визначатиме самостійно. 

Нагадаємо, що до 1 грудня кожен виш повинен розробити власні умови прийому абітурієнтів, в яких ця інформація повинна бути. “Пошта” зателефонувала у приймальні комісії кількох ВНЗ Львова (Франковий виш, Львівську політехніку та медуніверситет). Там повідомили, що наразі робочі проекти власних умов вступу розглядають вчені ради ВНЗ, запропоновані приймальними комісіями. 

Університети обіцяють оприлюднити ці документи ближче до нового року. “Такі новації мали б стимулювати майбутніх вступників швидше визначатися з фахом та вишем, в якому вони хочуть його здобути. Вагові коефіцієнти змушуватимуть їх раніше профілізуватися, відтак визначитися з дисциплінами для проходження ЗНО”, – пояснює Ольга Стрелюк. 

З її слів, сума вагових коефіцієнтів завжди повинна дорівнювати одиниці. Порівняно з цьогорічною вступною кампанією, значення атестата не змінилося, понад те, воно може зменшитися ще, якщо той чи той ВНЗ застосує коефіцієнт менший від 0,1, що дозволено законом та Умовами прийому. Щодо результатів ЗНО, то кожен виш самостійно визначатиме вагу кожного предмета, яка не може бути меншою за коефіцієнт 0,2. 

“Тепер у кожному виші мають визначити, який із цих компонентів є найважливішим для навчання майбутнього студента, і присвоїти йому найбільшу вагу. Фактично вагові коефіцієнти є показниками того, який з компонентів загального конкурсного бала найважливіший при вступі до конкретного вищого навчального закладу. Досвід попередніх років свідчить, що коли є однакова вага сертифікатів ЗНО з різних предметів, то це неправильно. Приміром, для майбутніх лікарів неприпустима однакова вага тестів з мови та біології”, – каже Ольга Стрелюк. 

У 2015 році вступники можуть отримати до 10 додаткових балів (до 5% основ­ного конкурсного бала, що дорівнює коефіцієнту 0,05). Це вдвічі менше порівняно з минулими роками. 

Відповідно до Умов прийому додаткові бали можуть бути нараховані лише призерам IV етапу всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів або ж призерам III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук. 

“Чимало нарікань можна почути й з приводу учасників олімпіад та членів Малої академії наук. Мовляв, вони навмисне йшли у МАН, аби мати бонуси при вступі. Проте ми не маємо жодних досліджень, які б підтверджували, що випускники МАН не стають у подальшому науковцями. Зрештою, варто зрозуміти, що “олімпіадники” і переможці конкурсу-захисту наукових робіт Малої академії наук не є пільговиками – їм просто дали додаткові бали. Саме ця категорія вступників посідає перші місця в рейтингу”, – запевняє Ольга Стрелюк. 

До 10 додаткових балів можна отримати й за успішне закінчення підготовчих курсів при вишах, обсяг навчальних аудиторних годин яких становить не менш ніж 150, а термін навчання – не менш ніж три місяці. Як і в попередні роки, ці бали можуть бути нараховані тільки при вступі на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності. Проте остаточну кількість балів окремо за перемогу в олімпіаді або в конкурсі МАН та за підготовчі курси визначатиме кожен виш самостійно. 

Максимальне значення основного конкурсного бала також дорівнюватиме 200. Що стосується коефіцієнтів, то до кожного з результатів ЗНО застосовуватимуть коефіцієнт не менш ніж 0,2 (20% від основного конкурсного бала). Бал атестата становитиме не більш ніж 10% від основного конкурсного бала (коефіцієнт 0,1 або менший). 

“Вступна кампанія – 2015 буде напружена. Виші повин­ні розгорнути інформаційну кампанію, щоби заздалегідь ознайомити потенційних абітурієнтів з власними умовами прийому, бо випускники не знатимуть, приміром, переліку дисциплін, з яких треба буде проходити ЗНО, щоби вступити на вибрану спеціальність. Це виклик для абітурієнтів! Їм треба буде активізуватися самим: телефонувати в приймальні комісії, стежити за новинами на сайті обраного вишу. Скажімо, одні ВНЗ на спеціальність журналістика пропонують, крім мови та літератури, писати тести ЗНО з історії, інші – з іноземної. Тож треба буде знати чітко, з яких саме предметів варто готуватися до ЗНО. З точки зору адміністрування вступна кампанія не буде легшою, але з точки зору полегшення “четвертої хвилі” в рейтингу – так”, – каже експерт. 

З її слів, прогнозовано мінімізується корупція у вишах, що також є позитивною тенденцією. “Найважче доведеться тим абітурієнтам, які будуть довго думати, визначатися, яку спеціальність обрати. Тому закликаємо одинадцятикласників відтепер моніторити сайти університетів”, – резюмує Ольга Стрелюк.