Володимир Пігічин, священик УГКЦ:
– Ця традиція насправді існує так давно, як сама Церква, тільки не у всіх храмах, бо кожен храм розвиває свою традицію.
Але базуємося на тому, що Ісус Христос казав не забороняти дітям приходити до Нього. А найближчими до Господа ми є тоді, коли приймаємо святе причастя, бо тоді сам Бог приходить до нас.
Очевидно, що й не всі дорослі вповні розуміють глибину та важливість святої тайни Причастя, але дуже добре, що прагнуть причащатися. Бо Господь кожному відкривається по-своєму.
І навіть якщо людина не до кінця розуміє цієї тайни (а я думаю, що до кінця усвідомити її взагалі майже неможливо, бо ми не можемо осягнути розумом Господа Бога), це не означає, що ми не повинні причащатися, якщо немає причин, які стоять цьому на заваді.