Перша робота: молоді треба давати “вудку”, а не “рибу”!
З 2015-го дотації за перше робоче місце скасують. “Пошта” дізнавалася, якою є ситуація на ринку праці для молоді на Львівщині та що чекає колишніх випускників найближчим часом
фото: studway.com.ua
Нині у державі знайти роботу дуже і дуже важко, а молоді й поготів! Роботодавці передусім хочуть людей зі стажем. А де йому взятися у колишнього студента?!
І тоді комусь на поміч приходять “родинні зв’язки”, хтось завдяки своїм знанням та наполегливості знаходить роботу сам, а хтось сподівається на центр зайнятості. Чимало й таких, які з дипломом (а то й з двома!) про здобуття вищої освіти подаються на заробітки за кордон у пошуках кращого життя. Частина й далі сидить на шиї батьків або ж обирає виключно сімейне життя і виховання дітей.
А ще зараз дуже проблематично знайти роботу у Львові випускникам вишів ще й тому, що багато переселенців з Криму та сходу України. Конкуренція як-не-як… З нового року пошуки роботи ускладняться ще й тому, що механізм дотації перших робочих місць для вчорашніх студентів поволі відійде у минуле, адже закінчується термін дії цієї преференції на законодавчому рівні!
Аби знайти роботу, дівчата та хлопці минулого тижня прийшли на традиційний Ярмарок кар’єри для молоді. Понад 60 підприємств запропонували молодим людям майже тисячу варіантів працевлаштування.
Тут роботодавці гарантували зарплату від 2000 до 3000 гривень. А ІТ-компанія Zone3000 запрошувала молодих програмістів на ставку 4500 гривень (за умови додаткового навчання в так званому університеті від компанії). Найзатребуванішими є професії швачки, продавця, пекаря, офіціанта, зварювальника, водія та слюсаря.
Професії престижні, але незатребувані
На Львівщині серед 33 тисяч безробітних майже 54 відсотки становлять молоді люди, половина з них – випускники вишів. Найбільше серед молодих спеціалістів безробітних з дипломами економіста, медика, інженера і юриста.
“Значна частина людей не може себе знайти у повсякденному житті через неналежно усвідомлений вибір професії. Причина – мода на престижні професії (економіст, юрист, менеджер). Загалом половину безробітних в області становлять особи до 35 років”, – каже директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк. – Є проблеми з першим робочим місцем для молодої особи, бо роботодавець зазвичай шукає людину з досвідом.
Донедавна був механізм дотації робочих місць, коли молода людина працевлаштовувалася, ми давали роботодавцеві заробітну плату для неї протягом року, і ще рік роботодавець змушений був тримати її на роботі. Як наслідок – за два роки праці людина ставала конкурентоспроможною. Зараз такого нема. Преференції щодо першого робочого місця існували в законодавстві до 1 січня 2013-го”.
Найбільше серед молодих спеціалістів безробітних з дипломами економіста, медика, інженера і юриста
Механізм преференції був такий: роботодавці, які створюють робочі місця, при прийомі на роботу так званої неконкурентної категорії людей – молоді, осіб віком більш ніж 50 років, сиріт, батьків дітей до шести років, людей з обмеженими можливостями – на два роки отримували відшкодування єдиного соціального внеску протягом першого року роботи.
Згідно із законом “Про зайнятість населення”, п’ять відсотків персоналу повинні становити саме ці категорії працівників. Суб’єктам малого бізнесу, які працевлаштовували безробітних на нові робочі місця, відшкодовували єдиний соціальний внесок протягом першого року роботи. Тут також присутня планка працевлаштування не менш як на два роки.
“Весь 2014 рік ми виплачуємо ті дотації. Це перехідний період. Проте з нового року їх уже не буде”, – веде далі Василь Барилюк. Простіше кажучи, молодь була нецікавою категорією на ринку праці, а зовсім скоро стане ще більш нецікавою.
Хто винен і що робити
Прикро, але тепер не можуть влаштуватися на роботу навіть ті, у кого два-три дипломи.
“До нас приходять випускники з дипломами юриста і економіста, і ми не можемо їм допомогти. Це ставить під сумнів якість освіти. Але це не провина вишів, а держави. Бо ті умови, в яких освіта існувала останні роки, не сприяли її конкурентному розвитку. Виші продукували фальшиві дипломи, корупція вирішувала все. Новий закон про вищу освіту повинен це змінити. Однак ми ще якийсь час будемо пожинати плоди “реформ” попереднього уряду”, – зауважує Василь Барилюк.
На його думку, ситуацію з ринком праці для молоді можна стабілізувати, децентралізувавши кошти. “Треба перевернути піраміду: гроші повинні не надходити до Києва, а з точністю до навпаки – акумулюватися “внизу”. Також варто стимулювати малий бізнес, особливо в селах. Нині на одне робоче місце в області претендує в середньому дванадцять осіб, а в селах – близько ста. У селах є багато угідь, які можна задіяти. Жителі сіл мають одержати від держави стимулювання.
До нас приходять випускники з дипломами юриста і економіста, і ми не можемо їм допомогти. Це ставить під сумнів якість освіти. Але це не провина вишів, а держави
Приміром, якщо нині аграрій започатковує власний бізнес, то повинен мати безвідсотковий кредит на три-чотири роки. Тепер ставки банків становлять 30 відсотків річних – це утопія для провадження бізнесу! Бізнес за європейською практикою може працювати при восьми-десяти відсотках річних. Хтось цю різницю мусить на себе взяти, і це має бути держава. Так само кошти центру зайнятості повинні виплачувати роботодавцям за новостворені місця”, – веде далі Василь Барилюк. І вказує на ще один недолік: “Львівський обласний центр зайнятості запропонував додати положення про дотації щодо першого робочого місця до нового закону про зайнятість.
Зараз цей законопроект на розгляді Міністерства соціальної політики. Мовиться про створення робочих місць шляхом відшкодування відсоткових ставок за банківськими кредитами для малого бізнесу на створення робочих місць. Тобто на 100 000 гривень кредиту пропонується створити одне робоче місце. Такі кредити обмежуються сумою до 500 000 гривень і будуть стосуватися села – там, де нам важко запропонувати багато вакансій. З 3200 вакансій, які є в розпорядженні обласного центру зайнятості, лише неповні десять відсотків – аграрні”.
Пропозиція, можливо, слушна. Але яким чином банки будуть умотивовані виконувати це положення?
“Працевлаштувати людей на Львівщині центрам зайнятості стало значно важче. Ми вже удень зі свічкою шукаємо вакансії безробітним. Сподіваємося, що новий уряд, який прийде незабаром, переломить ситуацію. Я за те, аби давати молодим спеціалістам все-таки “вудку”, а не “рибу”, тобто роботу, можливість учитися, а не соцвиплати! Звичайно, для початку їм потрібно створити такі собі тепличні умови, щоб вони могли й далі розвиватися в кваліфікованих працівників, а не йти по подачку від держави”, – резюмує Василь Барилюк.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Ми всі вважаємо, що молодість – це дуже суттєва ознака. Покоління Y (люди, які народились у 1982-2000 роках) – найосвіченіше. В Україні налічується 854 університети, тобто після закінчення школи 75 відсотків учнів вступають до вищого навчального закладу.
Проблема в тому, що університети почали виконувати роль baby-sitters (няньок), закладів, де студентів “ховають” від безробіття. Воно не є провінційним поколінням на відміну від попереднього.
Зараз ті, що користуються соціальними мережами, – покоління горизонтальних зв’язків, егалітарне, адже тяжіє до вільності стосунків. У них нема єрархії. Це покоління називають генерацією “від ґаджета до ґаджета”. Воно не працюватиме в офісах, воно змінюватиме близько 20-30 робіт упродовж життя. ІТ-покоління називають генерацією “великих пальців”. У молодших людей пальці більш рухливі. І зрозуміло чому.
Покоління Y – прагматичне, скептичне і цинічне. Його характеризують словами “виросли з ключем на шиї”.
Студенти тепер обирають простіший шлях – і далі залишаються на шиї батьків. Молоді люди мусять зрозуміти, що два-три роки потрібно для того, аби вирости як фахівець, а вже потім думати про заробітки.
Молода людина при виборі першої роботи має спочатку думати, чого саме її там навчать і що дасть їй така практика, а вже потім про розмір винагороди.
Наявність пропозицій обумовлена різними причинами. Є серед них новостворені посади, пов’язані з виходом компанії на західноукраїнський ринок (наприклад, відома мережа одягу економ-сегменту), а є й такі, що з’являються завдяки зміні стратегії групи компаній та створенню холдингу.
Існують пропозиції, пов’язані із заміщенням вакантної посади через звільнення працівника чи вихід його на пенсію. А щодо цілої України, то в 2014 році ми зафіксували помітну тенденцію зменшення обсягу ринку праці (відкритих вакансій) у сегментах FMCG, Horeca, банківській сфері, фінансових послугах, навіть у агропромисловому секторі. У фармацевтичній галузі і Hitech спостерігається певна стабільність.
Різкого зменшення вакансій не бачимо. Для порівняння: у 2012 році левову частку вакансій, а саме 45 відсотків від загальної кількості вакансій львівського офісу нашої агенції становили пропозиції роботи для працівників сфери продажів, ще 20 відсотків – пропозиції для медичних представників.
Акцент змістився на сфери виробництва, продажів та на агросектор.