У неділю Святіший Отець очолить месу з нагоди закриття ІІІ Надзвичайної загальної асамблеї Синоду єпископів, під час якої проголосить блаженним Слугу Божого Папу Павла VI. 

Декрет про визнання його блаженним Папа Франциск затвердив у травні цього року. Чудо, вимолене за посередництва Павла VI, яке стало одним із головних чинників завершення беатифікаційного процесу, – зцілення ще не народженної дитини на п’ятому місяці вагітності матері. 

Папа Павло VI, в миру Джованні Монтіні  (1897 – 1978 рр.) – 262-ий понтифік  Католицької Церкви (з 21 червня 1963 року і до смерті) продовжив головну справу свого попередника Івана ХХІІІ, проголошеного святим навесні цього року, – реформу Католицької Церкви, довівши до логічного кінця Другий Ватиканський собор. 

У 1965-ому він заснував Синод єпископів і призначив архиєпископів Альбано Луціані,  Кароля Войтилу і Йозефа Ратцінґера  кардиналами (двоє із них згодом стали його наступниками). Павло VI уперше побував на всіх п’яти континентах і до Івана Павла II вів якнайширшу зовнішню політику Ватикану, отримавши прізвисько Папа-пілігрим. 

Серед найважливіших візитів Павла VI були зустрічі з Константинопольським патріархом Афінагором в 1964 році (тоді була підписана спільна декларація про зняття взаємних анафем) і з архиєпископом Кентерберійським Майклом Рамзаєм. 

Він був першим Папою, який виступив з трибуни ООН. За кілька місяців до своєї смерті Павло VI відправив урочисту месу по смерті Альдо Моро, убитого “Червоними бригадами” (поки Моро був у заручниках, понтифік пропонував себе в обмін на нього), і після тривалої хвороби помер у своїй літній резиденції від серцевого нападу.

Щоби краще пізнати життя і служіння цього понтифіка, радимо подивитися  художню драму “Папа Павло VI. Неспокійні часи” (Paolo VI – Il Papa nella tempest, 2008 р.).