Напевно кожна мама радіє з того, що дитина має добрий апетит і залюбки їсть усе, що дають, не перебираючи харчами. Але не всі мами готові визнати, що занадто пухкі щічки сина чи доньки є підставою для занепокоєння.
Особливо тоді, коли на цьому під час медогляду наголошують лікарі і дають скерування до ендокринолога. Нам здається, що ця проблема є актуальною лише для американських дітей. В цьому нас уже не раз переконували фахівці, даючи коментарі у засобах масової інформації, мовляв, там, за океаном, діти звикли до гамбургерів-чизбургерів, розмаїтої “швидкої їжі”, від чого стрімко гладшають і заробляють супутні недуги.
А ми? Та ми ж не американці! Ми ж дітям і зупки, і кашки, і млинці. Усе домашнє, приготовлене з любов’ю. Однак останніми роками лікарі щораз частіше стикаються з так званим “поколінням ХL” – дітьми, які мають не просто надлишкову вагу, а ожиріння.
Утім ще зовсім недавно вважалося, що ожиріння в дитячому віці неможливе, бо дитина росте, витрачає багато енергії, тож мусить добре харчуватися. А от збалансованість харчування чомусь до уваги не бралася…
В ідеалі жирова тканина у період росту має великий вміст жирових клітин на одиницю маси, і в організмі спостерігається високий рівень активності обмінних процесів. Інакше кажучи, жирні кислоти інтенсивно утилізуються мускулатурою.
За статистикою Львівського обласного ендокринологічного диспансеру, в 2012 році ожиріння діагностували у 5418 дітей, 418 з них мали таку хворобу у віці до шести років, 3112 – від семи до 14-ти, 1181 – від 15 до 18 років. А в цілому по Україні дітей з таким діагнозом на той час було 114 839 (14,4 % від усієї кількості). У 2013-ому ситуація в Україні покращилася не набагато – 114 609 дітей, а на Львівщині ще й погіршилася – 5 671. Загалом щороку (починаючи з 2009-го) такий невтішний діагноз ставлять ще 30 дітям.
На думку головного ендокринолога Львівщини Юрія Єріна, результати не дуже добрі навіть попри те, що тенденції до збільшення кількості товстунів серед дітей і підлітків в Україні немає. З його слів, ожиріння є такою ж дитячою недугою, як кашлюк чи вітрянка.
“В більшості випадків (90 відсотків) у тому, що дитина сильно погладшала, винні батьки, бо не контролюють того, що вона їсть, який спосіб життя провадить. Тільки невеликий відсоток дітей з ожирінням є пацієнтами ендокринолога!” – наголошує він.
В більшості випадків у тому, що дитина сильно погладшала, винні батьки, бо не контролюють того, що вона їсть, який спосіб життя провадить. Тільки невеликий відсоток дітей з ожирінням є пацієнтами ендокринолога!
Виходить, ми не зауважуємо того, що наші діти з часом починають “не вписуватися” у стандартні для свого віку розміри одягу? В черзі до Юрія Серафимовича серед інших дітей з ендокринологічними порушеннями – мама з донькою-дев’ятикласницею, яка у свої 15 важить 96 кілограмів замість нормальних для її віку 45-ти. Мама переконує лікаря “підписати папірчик, щоб мати спокій з медоглядом у школі” (таких дітей педіатри скеровують на додаткову консультацію до дитячого ендокринолога. – “Львівська Пошта”).
Порад Юрія Серафимовича щодо корекції дієти і збільшення фізичних навантажень юнка та її мама не сприймають категорично. “Що ви мені тут розказуєте?! Моя дитина не груба, а зовсім нормальна! Ми до вас чого прийшли? – Папірчик підписати! От і підписуйте!” – переконує жінка лікаря і заспокоює себе.
Тепер у всьому цивілізованому світі активно захищають права товстунів, забороняючи їх так називати публічно, замінюючи назву хвороби “ожиріння” різними синонімами… Проте самим людям із надлишковою вагою від цього не легше – худішими чи впевненішими від цього вони не стають!
“Всього у одного відсотка дітей, які мають надлишкову вагу, спостерігаються генетичні чи ендокринні недуги. В решті випадків основною причиною ожиріння є неправильне харчування. Основні причини надмірної ваги у дітей – перегодовування і споживання великої кількості солодкого (у тому числі газованих напоїв та соків)”, – каже Юрій Єрін.
Немає якогось надзвичайного лікування дитячого ожиріння – лікарі призначають дієту, режим і допомагають підібрати спортивні заняття. “Для того, аби позбутися зайвих ста грамів ваги, треба годину їздити на велосипеді. Або просто відмовитися від ще одного шоколадного батончика!” – наголошує лікар. Почувши таке, юні пацієнти з діагнозом ожиріння рідко приходять до його кабінету вдруге…

|
Продукти, які варто споживати дітям, що мають ожиріння: • цибуля-порей (свіжа, варена, сушена);
• салат посівний (свіжий); • сік із білокачанної капусти (за 30-40 хвилин до їди 3-4 рази на день; починати треба зі 100 мл, поступово збільшуючи об’єм до 200 мл упродовж 3-4 тижнів); • квасоля, горох, сочевиця, цільні злаки, а також крупи (вівсяна, гречана), необроблений рис; • сухофрукти (курага, чорнослив, родзинки), горіхи. • молочнокислі продукти. Продукти, яких категорично не можна споживати дітям, що мають ожиріння: • маргарин, майонез, кондитерські вироби на основі кулінарного жиру, “швидка їжа”, напівфабрикати; • екстрактивні речовини, прянощі, гострі приправи; • морозиво (навіть знежирене має не менше, якщо не більше, калорій, ніж звичайне, тож обирайте морозиво на основі соєвого або кокосового молока); • дієтичне печиво (низькокалорійним продуктом назвати його важко, бо воно містить не менше цукру, ніж звичайне; найкращою заміною стане вівсяне або з борошна грубого помелу); • знежирені заправки до салатів (краще використовувати олію та оцет). |
Медики переконані: діти товстішають передусім внаслідок незбалансованого харчування, а також через нераціональне штучне вигодовування від народження до року. “З ожирінням справді важко боротися. Проте воно не виникає нізвідки – вся справа в батьках. На мою думку, дуже важливо, щоб ця хвороба не мала причин молодшати. Зараз більшає дітей, яким ще не виповнилося й року, а вони вже мають надмірну вагу!
Молоді батьки повинні розуміти, що грудне вигодовування є нормальним здоровим харчуванням, а не різні готові суміші чи каші, – запевняє дієтолог Львівської обласної клінічної лікарні “ОХМАТДИТ” Зоряна Завада. – Дуже важливо, щоби педіатри визначали харчування дітям до року. Малюк до п’яти-шести місяців має споживати материнське молоко, воду і трав’яні чаї! Культура харчування прищеплюється змалечку, тому батьки повинні більше уваги приділяти дітям”, – каже вона.
Що стосується наслідків дитячого ожиріння, то вони можуть бути непередбачуваними через розвиток супутніх недуг, які ще донедавна діагностували здебільшого в дорослих: гіпертонія, високий рівень холестерину, порушення жирового обміну. Як результат – розвиток цукрового діабету другого типу, атеросклероз, порушення репродуктивної функції, онкологічні та серцево-судинні захворювання, варикозне розширення вен, патологія суглобів тощо.
На думку дієтолога, головне вчасно позбутися зайвих кілограмів – до початку перехідного віку. Якщо це вдасться, то надалі можна споживати різні продукти і не боятися погладшати. Тема здорового харчування останнім часом дуже популярна. Але асортимент шкільних буфетів нітрохи не змінюється. Учнів, як і раніше, спокушають яскравими упакованнями горішків, чипсів, сухариків.
У деяких львівських школах з 2011 року раціон змінився: замість булочок і батончиків діти мають змогу ласувати свіжими фруктами. Учням перестали продавати газовані напої. В рамках Тижня сім’ї в нашому місті організували безкоштовні заняття у фітнес-клубах. І що ви думаєте, багато сімей прийшло?..
Будь-які спроби навчити наших дітей споживати корисну їжу і провадити рухливий спосіб життя сприймаються несерйозно. Системний сімейний психотерапевт Тетяна Миснікова впевнена, що причини дитячого ожиріння значно глибші. “Дитина просто так не гладшає – найчастіше, перебуваючи в стані стресу, заїдає його печивом, шоколадкою, цукеркою. Що більше стресів, то більше калорій! А що більше калорій – то більше зайвих кілограмів.
Теперішні діти не вміють справлятися з емоціями, ґаджети поглинули всю емоційну сферу. Діти не вміють ділитися своїми переживаннями ні одні з одними, ні з батьками. Харчові розлади у дитини свідчать про те, що в сім’ї щось не так. Буває, батьки розлучаються, дитина дуже важко це переживає і починає більше їсти”, – пояснює психотерапевт.
На перший прийом до Тетяни Миснікової приходять зазвичай діти з батьками. Її поради прості, але дієві: по-перше, необхідно звернутися до дієтолога, по-друге, записатися на прийом до психотерапевта (не психолога, бо тут проблеми глибші!), по-третє, регулярно займатися спортом під наглядом кваліфікованого інструктора (не з татом на майданчику, а з людиною, яка матиме авторитет у дитини).
З дитячим ожирінням треба боротися на рівні кожної окремої сім’ї, інакше покоління ХL може перетворитися на цілу армію хронічно хворих дорослих.
Так, нам багато що радили дієтологи, але вона все одно комплексувала. Записали її і на шейпінг, і на танці. Проте я втрачала кілограми швидше, ніж вона…
Я заборонила доньці відвідувати родичів, які насміхалися з неї. Нарешті бабуся, моя мама, допомогла мені зрозуміти, що дитині треба було просто дати стимул, пообіцявши купити їй якийсь подарунок (який саме, я вже й не згадаю) як винагороду. І тут я побачила, що донька загорілася цим, у неї з’явилося бажання працювати над собою, позбутися надлишкової ваги. Що нарешті й сталося! Зараз вона вже доросла, їй 18 років, і важить 62 кілограми!
Хочу дати поради батькам, які зіткнулися зі схожою проблемою: не піддавайтеся впливу суспільних стереотипів, не кажіть дитині, що вона товста, зробіть усе, аби ваш син чи донька не закривалися від вас і всього світу. Тільки спільними зусиллями зможете вирішити цю проблему.
Допоможіть дитині вибрати якесь хобі, доручіть якусь справу, яка б стимулювала її щонайшвидше одужати, бо ожиріння – це все-таки хвороба. Все інше вона зробить сама.