Експеримент з електронними підручниками
Львівська школа №28 з поглибленим вивченням німецької мови запроваджує навчання за ними в окремих класах
2014/2015 навчальний рік обіцяє бути особливим: уперше розробили електронний репозитарій (ua.lokando.com/start.php), який дозволить учителям самотужки обирати підручники для навчання учнів. Здавалося б, нарешті споконвічні проблеми української середньої освіти здобули шанс вирішитися – книжок тепер має вистачити всім!
Принаймні такі надії подали освітянській спільноті чиновники від освіти. Як зауважив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський на колегії МОН, “тепер роль тендерних комітетів і конкурсних комісій виконуватимуть вчителі. Адже електронний репозитарій дозволить їм проглянути кожен конкурсний підручник, оцінити його якість та самостійно обрати для навчання найкращий. І цей результат ніхто не зможе змінити”.
Нині кожен активний користувач інтернету має змогу ознайомитися з покроковою інструкцією з використання згаданого репозитарію, а також зареєструватися на його сайті. Зареєстровані користувачі отримають доступ не тільки до електронних версій підручників, а й до різноманітного навчального матеріалу – аудіозаписів, ілюстрацій, тестів, конспектів уроків тощо.
Згідно зі ст. 53 Конституції України, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, тому доступ до всіх шкільних підручників, рекомендованих Міносвіти, в тому числі їх електронних версій, не може обмежуватись ніяким чином. Відповідно вільне завантаження текстових, сканованих та інших версій шкільних підручників є повністю законним! Зрештою, Міністерство освіти ще у 2013 році оголосило, що до 2015 року паперових підручників на шкільних партах не мало б бути – тільки електронні.
І доки навчальні заклади сяк-так опановують цю розробку, у львівській школі №28 наважилися на такий експеримент. Як уже писала “Львівська Пошта”, саме тут будуть окремі класи, у яких практикуватимуть виключно планшетне навчання. Рішення це не випадкове, адже школа з поглибленим вивченням німецької мови – непроста: навчання в ній відбувається за оригінальними підручниками видавництва Hueber. До речі, це єдина школа в світі, яка має відповідний сертифікат. Один комплект згаданих підручників коштує в середньому 350-450 гривень. Директор школи щороку застерігає батьків, що їх копіювання є порушенням авторських прав!
Знаю, що в навчальному процесі у нашій школі завжди були задіяні відео- й аудіо-інформація. Планшет спростить життя всім – і дітям, і батькам, і вчителям
Перехід на електронні підручники суттєво спростив би життя і вчителів, і учнів. Отож, такий експеримент відразу в двох класах – 7-ому і 9-ому – директор після консультацій з батьками почав здійснювати уже в цьому навчальному році. Минулого тижня це питання було погоджене на батьківських зборах. “Не повірите, але самі батьки винесли його на обговорення! Ми тільки пішли їм назустріч”, – каже Іван Лозенко, директор Львівської школи №28. Батьки в один голос переконують, що це справді вихід.
Наталя свідомо віддала двох своїх дітей саме в цей навчальний заклад. Нововведення сприйняла лояльно: “Це нормально для нинішнього світу – вчитися за допомоги електронних носіїв. Знаю, що в навчальному процесі у нашій школі завжди були задіяні відео- й аудіо-інформація. Планшет спростить життя всім – і дітям, і батькам, і вчителям. Я довіряю рішенню адміністрації школи!”
На придбання ґаджета дати гроші жінка готова – каже, що обійдеться бюджетною моделькою. Інші батьки за таке нововведення ще й з тієї причини, що користуватися планшетами замість паперових підручників вигідно через розвантаження школярських наплічників. Зараз їх вага у старшокласників сягає п’яти і більше кілограмів, адже доводиться носити не тільки основні книжки, а ще й чимало робочих зошитів, посібників. 7 – 9 класи обрали невипадково: на молодших школярах вирішили не експериментувати, оскільки ґаджет – річ делікатна.
Іван Васильович признається: доки не мав свого планшета, ставився до цієї технічної новинки з певною пересторогою. А коли сам став власником такого дива техніки, працювати стало набагато легше.
“У нашій школі – 50-відсоткове покриття Wi-Fi, тож і онлайн-підручники, і електронні для нас цілком прийнятні. З використанням планшетів навчання цікавіше, електронні книги додають навчальному процесу інтерактивності. Планшети можуть відкривати лінковані та анімовані файли, схеми, діаграми, можуть програвати MP3-файли, відео, що стане в пригоді на уроках іноземної. За інформацією керівника департаменту освіти Львова, 95 відсотків шкіл мають інтернет, тож проблем не мало б виникати”, – веде далі Іван Лозенко.
Ми не боремося з іграми на уроці чи на перервах – просто проводимо урок. Якщо є багато роботи, то на ігри просто не вистачає часу! Навіть з таких дисциплін, як математика, є дуже багато цікавих завдань, які просто не дозволяють відволікатися на розваги
Проте, як і всі новинки, планшетне навчання за допомоги електронних підручників також має недоліки. По-перше, ця техніка недешева, потребує дбайливого ставлення. Менші школярі ще надто рухливі. З цієї причини у 28-ій школі планшетне навчання запровадили саме в старших класах. А щоби учні не відволікалися на ігри й розваги, адміністрація школи переконує, що має бути добре поставлена робота вчителя.
“Ми не боремося з іграми на уроці чи на перервах – просто проводимо урок. Якщо є багато роботи, то на ігри просто не вистачає часу! Навіть з таких дисциплін, як математика, є дуже багато цікавих завдань, які просто не дозволяють відволікатися на розваги”, – запевняє директор школи.
По-друге, школа не несе відповідальності за збереження планшетів. Отож, не виключено, що вони стануть об’єктом зазіхань крадіїв. Проте в самій школі розповідають інше: якось планшет школяра лежав у класі тиждень, і ніхто його не забрав, аж доки власник не прийшов на черговий урок! “Наразі експеримент проходить успішно – всі задоволені. Єдине, що спільно з учителями думаємо, як організувати зберігання ґаджетів”, – пояснює Іван Лозенко.
Заноситься на те, що через рік-два можна буде перейти від стадії експерименту та власної ініціативи батьків до масового впровадження електронних підручників у навчальний процес. Щоправда, вже сьогодні є очевидним те, що через відсутність єдиного стандарту інтерактивності не все йде гладко і найближчим часом мовитиметься не лише про заміну паперового підручника електронним.
Дирекції інших шкіл перед запровадженням такого експерименту Іван Лозенко радить консультуватися з батьками.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Нам кажуть, що наразі є недостатня кількість наукових даних про вплив ґаджета на молодий організм. Але нам ніхто не каже й про вплив на здоров’я учня плісняви на підручнику, який був у вжитку більш ніж півроку?!
Наша система освіти виховує такого собі “універсального солдата”, ми це успадкували ще з часів Британської імперії. Звідси й маємо підхід “один предмет – один підручник – одна істина”. Так, зараз і в Росії цю схему годі порушити. Але з тих часів змінилося багато що – приміром, з’явився інтернет. У наші дні змінюється не лише підручник з паперового на електронний – змінюється сама освітня парадигма. Цей процес уже невідворотний. Ми звикли подавати дитині “прилизану” істину, особливо з історії.
Але не треба боятися демонструвати школяреві життя, створювати для нього лабораторні умови, оберігати від важкої правди, пропонувати прожовану істину. Дитина повинна сама вміти порівняти, проаналізувати і зрозуміти, чи правда на боці того, хто починав війну. А це неможливо без схем, таблиць, карт, документів тієї чи іншої епохи.
Від самого лиш факту, що ви тільки перенесете паперовий підручник на планшет, нічого не зміниться. Це не закінчені реформи, не корінні зміни! У світі вже давно не так. Діти здатні до аналітичного мислення, проте воно десь губиться до закінчення школи. Є таке цікаве дослідження про пізнавальні здібності дітей у всьому світі. Наші молодші школярі посідають у ньому одні з перших позицій (третю чи четверту – точно не пам’ятаю), а вже до 8 класу… 188-му. Що стається з ними під час навчання у середній школі? Ми маємо стільки талановитих учителів, авторських методик, гімназій, то чому ж наші діти так відстають?!
Підручники повинні бути платні. У Європі є такий досвід: батьки платять 300 євро на рік за шкільні підручники, проте ці гроші вираховують з податків, які вони сплачують. Цікавий механізм, який варто запровадити в нас. Я дуже розраховую на це покоління У – покоління, що виросло після 1981 року.
Ми не перестаємо говорити з учителями, батьками, чиновниками. Часом доводиться вмовляти, переконувати, розвіювати сумніви… А от діти сприймають нас краще – їм просто подобаються електронні підручники, які ми пропонуємо.