Немовлята, як правило, бавляться переважно з мамою, трішки з татом, бабусею чи дідусем. А старших малюків, які вже навчилися говорити, більше цікавлять однолітки. Чотири-, п’ятирічні діти мають спілкуватися з ровесниками регулярно й доволі тривало. 

Добре, якщо в сім’ї підростає кілька дітей, близьких за віком, які можуть разом бавитися. Тоді навички спілкування і дружби набуваються самі собою. А от якщо дитина є одинаком, батькам потрібно допомогти їй налагоджувати контакти з іншими дітьми – вчити знайомитися і дружити. Поради психологів допоможуть вам у цьому. 

Звичайно, ситуації, чому в дитини немає друзів, можуть бути різними. Малюки бувають замкнутими, сором’язливими, пасивними. Навіть якщо ви часто ходите на ігровий майданчик, де бавляться інші діти, відвідуєте дитсадок (тобто регулярно буваєте в місцях, в яких існують великі можливості для контакту вашої дитини з іншими дітьми), може статися так, що ваш малюк не захоче спілкуватися з ровесниками. В такому випадку фахівці радять звернутися до дитячого психолога.

Пам’ятайте, що це конче треба зробити, аби виключити ранній дитячий аутизм (якщо дитина не дивиться в обличчя того, хто з нею розмовляє, не усміхається у відповідь на усмішку і не говорить сама). Що раніше буде поставлений такий невтішний діагноз, то більше шансів допомогти дитині! Однак проблеми зі спілкуванням можуть мати й інші причини, наприклад, негаразди в родині, невдалі попередні спроби знайти друзів та ін.

Приятелів у дитини не може бути й тому, що вона вроджений лідер, відразу хоче опинитися в центрі уваги, володіє якимись талантами. Їй можуть заздрити, вважати задавакою.

На думку психологів, найбільш вдалою є стратегія налагодження контакту на рівні пісочниці: обережність та відсутність наполегливості на початках (прилаштування в куточку пісочниці, тихі ігри з іншими дітьми), а згодом прояв активності (поступове просування до центру пісочниці та перебування там).  

Якщо малюкові не вдається знайти друзів, поговоріть із ним, розкажіть про навички спілкування, які допоможуть подружитися з іншими дітьми: 

– Відкритість, привітання – навчіть дитину, знайомитися, вітатися, дивитися в очі та усміхатися. Фраза на кшталт “Давай побавимося разом!” дуже добре спрацьовує і є початком цікавого проведення часу. 

– Доброта, вміння ділитися іграшками  – це просто безцінний навик спілкування.

–  Комплімент – хороший навик для трохи старшої дитини. Навчіть її говорити приємні речі іншим дітям: “Яка в тебе гарна зачіска!”, “Як ти добре кидаєш м’яча!” і т. д.. Комплімент показує, що ваша дитина дружньо налаштована до інших. А це своєрідний сигнал про початок дружби. 

– Веселощі для всіх – якщо ваша дитина придумуватиме веселі й цікаві ігри, ініціюватиме активність, навколо неї завжди буде багато однолітків.