Куди б нині не подався – усюди першою темою є війна. Люди схвильовані: у когось “забрали” до війська брата, у когось – чоловіка, а десь у село привезли тіло загиблого. Життя обернулося так, як ніхто того не очікував, адже завжди людина сподівається на краще.
Проте народна мудрість учить сподіватися на краще, однак і бути готовим до гіршого. На жаль, наша держава була до цього не готова. Тож сьогодні усі разом складаємо свої посильні пожертви на зброю і амуніцію, продукти і медикаменти. Проте як християни насамперед маємо пам’ятати про силу нашого звернення до Творця і Вседержителя, про довіру до Нього – адже без Його відома не падає з голови жодна волосина.
Багато хто питає себе: а куди ж ми зайдемо? Якою ця дорога буде? Скільки жертв ми мусимо скласти, щоб достойно її завершити? На ці питання ми сьогодні не маємо відповіді і, можливо, ніхто не має. Але відповіді на ці питання дає нам сьогодні Пресвята Богородиця. Вона, як мати, каже нам: не бійтеся, ідіть. Я іду з вами, я не пускаю вас самих.
Про це, за повідомленням департаменту інформації УГКЦ, говорив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) на празник Успіння Пречистої Діви Марії під час Патріаршої прощі до Святоуспенської Унівської лаври, куди попри негоду прибули тисячі паломників. Ця проща мала молитовний намір:“Мир і єдність подай нам, Господи!”
Блаженніший Святослав зазначив, що наш народ від сходу до заходу, від півночі до півдня є в прощі: “Ми з вами подорожуємо. Ідемо вперед. Подібно як колись Божий люд під проводом Мойсея подорожував пустелею. Ішов від рабства до свободи. Від смерті до життя. З дому неволі до обітованої землі”.
Він пригадав, що коли Мойсей наважився повести людей цією мандрівкою, йому Господь сказав: не бійся, бо Я буду з тобою. Коли ж архангел Гавриїл прийшов до Пречистої Діви Марії, він сказав їй ті самі слова: радуйся Благодатна, бо Господь з Тобою. Не бійся, Маріє, бо ти знайшла ласку в Бога.
Зі слів предстоятеля, християни споконвіку мають Діву Марію як непереможний знак і силу на ворогів. “Сьогодні Божий люд в Україні є у великій тривозі і непевності. Ми вийшли, ми довірилися поклику Бога і пішли в тій паломницькій ході гідності і свободи. Сьогодні ми просимо в Пречистої Діви Марії, щоб вона паломничала разом із нами в нашій мандрівці до свободи як ковчег Нового завіту. Вона є запорукою нашої перемоги”, – закликав Блаженніший Святослав. Він пригадав, що під її покров ще князь Ярослав Мудрий посвятив нашу землю. І цю посвяту наша Церква відновила цього року. І саме в цій посвяті ми твердо крокуємо вперед.
Можливо, Господь Бог допускає це важке випробування, аби навчити нас бути солідарними у боротьбі за збереження своєї державності, бути солідарними з ближніми
В іншому марійському молитовному місці – у Зарваниці – цього дня теж зібралися десятки тисяч вірян. Єпарх Коломийсько-Чернівецький владика Василь (Івасюк) у своїй проповіді під час урочистої літургії зазначив: “На території України йде війна і ми посилено просимо миру та припинення військових дій… Ви принесли до стіп Матері Божої особливе прохання про мир в Україні, благословення для себе і збереження життя воїнів української армії”. А напередодні ввечері прочани зі свічками прийшли до монумента Богородиці на чудотворному місці та відслужили молебень до Пресвятої Богородиці за мир на українській землі.
“Ситуація в Україні стає гірша, – зазначив митрополит Тернопільсько-Зборівський Василь (Семенюк) у пастирському слові до вірних. – Тому ми сьогодні тут повинні жертвувати цей труд, молитву і щиро просити Зарваницьку Матінку Божу, щоб відвернула ворожу навалу”. Він закликав вірних у час військової загрози відродити у своїх серцях віру до Бога і Богородиці та щиро просити в них помочі.
У ці неспокійні дні щира молитва допоможе пережити тривоги і вберегти життя наших військових. Навіть кілька речень подумки – це найсильніший захист від ворожих підступів і куль.
Маємо також замислитися, можливо, Господь Бог допускає це важке випробування, аби навчити нас цінувати нашу свободу, навчити нас бути солідарними у боротьбі за збереження своєї державності, бути солідарними з ближніми, навчити нас поважати власну гідність і гідність та почуття тих, хто поруч, навчити нас бути Людьми. Тож можливо, окрім наших матеріальних пожертв, наших приватних та спільних молитов, важливим вкладом у нашу перемогу стане і особиста переміна кожного, внутрішнє преображення.
Можливо, аби наші молитви були вислухані, маємо навчитися жити чесно – не брехати, не давати хабарів і “подяк”, відстоювати свої права, виконувати свої обов’язки, любити дітей, поважати старших… Маємо навчитися жити за заповідями Любові.
Можливо перед тим, як запустити в небо салют, варто застановитися, а як почуваються при цьому ті, кому ще нещодавно доводилося слухати вибухи бойових снарядів, а перед тим, як гучно увімкнути музику чи їхати весільним кортежем із безперервним “бібіканням” подумати, а може поряд хтось сьогодні отримав важку звістку про поранення чи навіть загибель близької людини. Хтось заперечить, мовляв, життя триває. Так, життя триває, але насамперед для того, аби ми ставали кращими, людянішими, щирішими, тільки тоді зможемо вистояти і перемогти.
Молитва про перемогу воїнів християнських, що йдуть на війну
(З Требника митрополита Київського Петра Могили, опубліковано – Католицький оглядач)
Господи Боже наш, ти єси Бог єдиний вгорі на Небесах і на землі внизу. Ти управляєш усіма державами і народами. В руці твоїй кріпость і сила і ніхто противитись Тобі не може. Немає в нас, Господи, такої сили і кріпості, щоб боротися з множеством ворогів, які насуваються на нас і що маємо робити не знаємо.
Тому очі свої тільки до Тебе звертаємо і підносимо – бо тільки в Тобі наша поміч – Ти єдиний можеш дати перемогу, як в малому так і в великому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо тільки на Ім’я Твоє Святе надію маєм. Допоможи нашому воїнству, що проти ворогів наших на боротьбу виходить. Господи, Ти єси Бог наш, хай не повстає проти тебе людина.
Господи Боже Сил, Боже Авраама, Ісака і Якова, Святий Ізраїлів, Боже християн, що возсідаєш на Херувимах, Ти єси Єдиний Бог і Цар усього світу, Ти сотворив небо і землю. Прихили вухо Твоє, Господи і почуй, відкрий очі Твої і поглянь на пиху ворогів наших і на Тебе Істинного і Живого Бога, в Тройці Святій Єдиного покланяємого і славимого, і на Церкву Твою Святу беззаконну їхню хулу, і як щедрий вибав нас із рук їхніх, щоб спізнали усі народи землі, що Ти єси Господи, Бог Єдиний.
Благословен єси Спасе й Ізбавителю людей Своїх, що сокрушив єси наміри сильного рукою раба Свого Давида, що віддав єси полки чужинців у руки Йонатана сина Саулового і зброєносця його. Молимо Тебе серцем скрушені і духом упокорені: віддай же ж і нині в руки воїнів наших усіх ворогів наших, в руки христолюбивих людей Твоїх, і хай будуть засоромлені воїни ворожі. Зішли на ворогів наших страх і боязнь, і розтопи кріпость сил їхніх, і хай вони похитнуться і будуть стерті. І кинь їх і знищ їх зброєю тих, що люблять Тебе. І восхвалять Тебе піснею всіх, що знають Тебе і відають про силу Твою.
Боже, Боже наш, Ти єдиний твориш чудеса. Ти даєш здолати ворогів і перемогти їх не тим, що сильні зброєю, а так як буде Тобі вгодно. Так як колись Ти, Владико, послав Ангела Свого, в часи Езекії, царя Юдейського, і вигубив він воїнів Сенахирибових сто вісімдесят п’ять тисяч, так і нині, Владико Небесний, пішли Ангела Твого благого перед воїнами нашими, а з ним страх і трепет величі Твоєї сили, щоб налякані були і знищені вороги наші, що йдуть на нас, людей Твоїх.
І нехай втікають вороги наші. Прожени же їх і нехай під ноги вірним твоїм вони покорені будуть. Ти бо єси кріпості утвердження, і перемога вірних, що на Тебе надіються, і Тобі славу віддаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва про дарування перемоги над ворогами
(З Требника митрополита Київського Петра Могили, опубліковано – Католицький оглядач)
Господи Боже наш, єдиний кріпкий і сильний у війні, Ти єдиний маєш владу оживляти і умертвляти. Ти тримаєш серця всіх у руці Своїй. Ти Сам даєш тому, кому бажаєш, кріпость і мужність. Ти в безнадійній ситуації даєш перемогу над ворогами, немічні руки кріпиш, а сильних серцем боязливими і немічними робиш.
Ти руйнуєш розум гордих і мужність і зарозумілість їхню в малодушність й втечу перетворюєш. Ти Аврааму з малою кількістю воїнів, коли він прикликав Тебе, дав перемогу над тими, що полонили Лота племінника його, і з великою здобиччю він вернувся з бою. Ти через Гедеона, який на силу Твою надівся, з трьомастами мужів сокрушив незліченне множество Мідіянців, перестрашивши їх і у втечу обернув ворогів народу Твого Ізраїля. І руками Гедеона і трьохсот мужів його Ти сто двадцять тисяч Мідіянців побив.
Ти Давиду, слузі Своєму, який в багатьох і тяжких війнах на тебе уповав і від Тебе поміч просив, силу, і кріпость, і мужність, і перемогу дарував єси. Ти і нині, Всесильний, Преблагий і Всемилостивий Владико, поглянь на нас недостойних рабів Твоїх, що в смиренні й покаянні перед лице Твоєї Слави припадаєм, і Тебе Самого, Єдиного, Істинного в Тройці Святій славимого Бога, вірою призиваємо, і від Тебе єдиного поміч й заступництво маємо.
Подай благовірному народу нашому і христолюбивому воїнству його силу і кріпость, відвагу і серце мужнє супроти ворогів нашим, що зібралися розтерзати нас і святині наші, і погубити нас і віру правдиву нашу. У ворогів же ж наших вложи страх і трепет у серця їхні, і малодушними і безнадійними вчини їх, і під ноги наші їх скоро підкори, щоб побачили усі народи землі, що ми є людьми Твоїми, що Ти єси наш Спаситель і Ізбавитель з рук ворогів наших.
Немає різниці, Тобі Богу Небесному, чи врятувати через велику чи мізерну кількість війська. Але Ти з Небес даруєш кріпость тим, що борються, за віру святу в Тебе і в закони Твої і за спасіння душ своїх. Ти бо єси кріпость і захист, і спасіння людям Своїм, і Тобі славу віддаємо Отцю, і Сину і Святому Духові, нині, повсякчас, і на віки вічні. Амінь.