Як по Спасі, то й по літі

Сьогодні, 19 серпня, християни східного обряду святкують празник Господнього Преображення

фото: Андрій Польовий
Свято Преображення – одне з дванадцяти найбільших у році. Сама подія, яку згадуємо в цей день, відбулася незадовго до мук і хресної смерті Ісуса Христа. Аби скріпити віру апостолів, Він постає перед ними у своїй божественній славі. 
Євангелист Матей пише про це: “І преобразився перед ними: Обличчя Його засяяло, наче сонце, і одежа побіліла, наче світло”. Коло Христа явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля і розмовляли з Ним про Його смерть. Апостол Петро, захоплений блиском Христової слави, вигукує: “Господи, добре нам тут бути!” І як при Христовому хрещенні в Йордані, так і тут почули голос з неба: “Це – мій улюблений Син, що Його я вподобав: Його слухайте”. 
Однак Євангеліє не дає вказівки про місце Христового Преображення. За християнською традицією, прийнято вважати, що тим місцем була гора Тавор. Перші згадки про це свято маємо з ІV ст., а з VI ст. його урочисто святкують у Східній Церкві під назвою Господнього Преображення.
Спочатку празник Преображення святкували в лютому. За переданням, сама подія сталася за 40 днів перед Христовою смертю. Однак через те, що цей радісний празник випадав у час Великого посту, його перенесли на 6 (19 за новим стилем) серпня з огляду на те, що через 40 днів, тобто 14 (27 за новим стилем) вересня випадає празник Воздвиження Чесного хреста – пам’ять Христових мук і смерті.
Свято припадає на той час, коли дозрівають плоди. І від найдавніших часів у Східній Церкві того дня на подяку Богові благословляють первістки земних плодів. Цей звичай християнська Церква перейняла від Старого Завіту, який приписував приносити первістки плодів до Господнього Храму. Звичай благословляти в церкві перші плоди вже приписують Апостольські правила з кінця III ст., а Апостольські постанови IV ст. мають молитву на освячення плодів. 
Від найдавніших часів у Східній Церкві того дня на подяку Богові благословляють первістки земних плодів
Завдяки цьому звичаю в нашій свідомості, зосередженій насамперед на матеріальному, це свято пов’язане з освяченням фруктів. Однак, святкуючи Преображення Господнє, Церква наголошує, що ми, з’єднавшись через тайну Хрещення з Христом і живучи згідно з Євангелієм, також переображуємося, щоби після смерті, отримавши через Христа спасіння, перебувати разом із Ним у його славі. Тому здавна в цей день споминали померлих і йшли на цвинтар, але не для того, щоб “занести свячене яблучко” (освячені плоди не можна класти, щоб вони гнили, їх треба спожити з вірою, подякою за те, що дочекалися нового врожаю, і проханням дожити до наступного). 
Як і у великодньому часі, туди йдуть помолитися і пригадати значення події Преображення для нас і для тих, хто вже відійшов. У цей день готували страви переважно з плодів нового врожаю. У деяких регіонах до столу подавали кутю, в інших – варениці з маком та медом (ця страва дуже подібна до куті, тільки замість вареної пшениці в неї клали варене тонко розкачане тісто, порізане на варениці; туди ж додавали меду і тертого маку). Вважається, що цього дня відлітають лелеки і починається осінь.
Нагадаємо, що в четвер, 14 серпня, розпочався Успенський піст, який в народі називають Спасівкою. Він триватиме до 28 серпня – свята Успіння Богородиці. Цей піст не дуже строгий і не ставить особливих вимог. Важливо в цей час зробити певну постанову і намагатися її виконати. Піст нарівні з молитвою, милостинею і добрими справами є одним зі способів молитви в різних намірах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4335 / 1.56MB / SQL:{query_count}