Дискусія з приводу того, хто очолить УПЦ (МП) після 22-річного проводу її Митрополитом Володимиром, тривала задовго до того, як він представ перед престолом Всевишнього. 

Останніми тижнями в ЗМІ розгорнулася ціла “виборча кампанія”, експерти та журналісти з нетерпінням чекали сороковин Митрополита Володимира, адже саме на цей день були призначені вибори нового глави Української православної церкви Московського патріархату, і намагалися спрогнозувати, хто ж ним стане. 

Як уже писала “Пошта”, 13 серпня єпископи УПЦ (МП) обрали нового предстоятеля. Ним став митрополит Онуфрій (Березовський), що з лютого цього року був місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри. За нього віддали свої голоси 48 єпископів УПЦ (МП). А всього у соборі взяло участь 78 ієрархів, з яких 52 правлячі, 22 вікарні та 4 (із 9-ти) заштатні. 

Завтра, 17 серпня, у Святоуспенській Києво-Печерській лаврі відбудеться інтронізація новообраного Митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату.

Собор єпископів УПЦ (МП) 14 серпня оприлюднив звернення до Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради, в якому попросив владу України взяти участь 17 серпня в інтронізації нового глави Церкви Митрополита Онуфрія та сприяти в організації достойного прийому на українській землі представників помісних православних церков з різних країн світу, які приїдуть на цю урочистість.

З обранням на престол Митрополита Онуфрія привітав Патріарх Московський і всієї Русі Кирил і президент Росії Володимир Путін. Президент України Петро Порошенко висловив сподівання, що його діяльність, як духовного пастиря, сприятиме примиренню і порозумінню між людьми, відновленню злагоди і стабільності в суспільстві.

Привітав Митрополита Онуфрія і глава УГКЦ Блаженніший Святослав. “Ваше обрання на це високе служіння пов’язуємо з надією на розвиток та зміцнення міжконфесійної та соціальної співпраці в ім’я утвердження християнських духовно-моральних цінностей у сучасному світі, захисту пригноблених і допомоги потребуючим”, – йдеться у вітальному листі.

Митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій (Орест Володимирович Березовський) народився 5 листопада 1944 року в селі Коритне Вашковецького (нині Винницького) району Чернівецької області в родині священика. В 1961 році закінчив середню школу. Протягом 1962 – 1964 років навчався в Чернівецькому технічному училищі, потім працював у будівельних організаціях Чернівців.  У 1966 році вступив на загальнотехнічний факультет Чернівецького університету.1969 року після третього курсу був зарахований на другий курс Московської духовної семінарії, яку закінчив у 1972 році. 18 березня 1971 року прийняв чернечий постриг. 20 червня того ж року монаха Онуфрія висвятили в сан ієродиякона, а 29 травня 1972 року – в сан ієромонаха. У 1980 році був возведений у сан ігумена. На Різдво 1986 року возведений у сан архимандрита. В 1988 році закінчив МДА з ученим ступенем кандидата богослов’я. З 1988 року – намісник Святоуспенської Почаївської лаври, прослужив до листопада 1990 року. 9 грудня 1990 року відбулася його хіротонія як єпископа Чернівецького і Буковинського.1994 року возведений у сан архиєпископа, 2000 року – в сан митрополита. Рішенням Священного синоду УПЦ від 24 лютого 2014 року обраний Місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри.

Натомість в УПЦ (КП) такий вибір сприйняли доволі критично. Патріарх Філарет сказав, що собор обрав непатріота, пояснюючи свою думку тим, що Митрополит Онуфрій є противником асоційованого членства України в ЄС, відмовився допомагати українській армії та не визнав Москву агресором.  Попри те що Митрополит Онуфрій на першій прес-конференції після свого обрання заявив, що готовий до діалогу з Патріархом Філаретом за умови дотримання канонів, у Київській патріархії не вірять у продовження діалогу щодо об’єднання з УПЦ (МП) після обрання новим Митрополитом Онуфрія (Березовського).

“Ми вже ініціювали цей процес після втечі Януковича з країни, коли духовенство МП жваво відгукнулось на нашу пропозицію та навіть створило комісію, яка так жодного разу і не попрацювала. Онуфрій каже, що вони готові говорити, але за певної умови – дотримання канонів. Ви знаєте, про які канони йде мова? Вони самі є порушниками канонів, а відтак про що ми тоді можемо говорити? Це є обман того рівня, як Янукович обманював народ”, – аргументував свою позицію Патріарх Філарет.

Обрання главою УПЦ (МП) Митрополита Онуфрія для багатьох не стало несподіванкою, адже ще в лютому, коли хвороба Митрополита Володимира знову загострилася, учасники синоду обрали його місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри. Проте, зважаючи на його проросійську позицію і неодноразові висловлювання на актуальні для суспільства теми – про Голодомор, представників “ДНР”, багато хто сподівався, що за участі в соборі молодих єпископів (які не входять до Синоду) серед його учасників все ж набереться проукраїнська більшість, яка віддасть перевагу комусь із більш проукраїнських єпископів УПЦ (МП). Більшість експертів схильна до песимістичних прогнозів стосовно розвитку екуменічних відносин та суспільної позиції цієї Церкви. 

“Діалог між церквами, який так і не розпочався, ніяк і не продовжиться. В тому є певна логіка, оскільки новий Митрополит Онуфрій відкидає ідею автокефалії, чого він давно не приховував, і тому багато ініціатив, які мали розвиток за часів Митрополита Володимира, будуть згорнуті”, – заявив у коментарі РІСУ релігієзнавець Олександр Саган.

З його слів, припиниться проєвропейський вектор розвитку УПЦ (МП), бо  Онуфрій не підтримує й цього напряму. Найгіршим для Церкви є те, що вона досі не визначилась зі своєю позицією, незважаючи на те, що Україна вже півроку перебуває в стані війни.

“Онуфрій – яскравий представник консерваторів. Актуальною є фраза часів Троцького “ні війни, ні миру”. Досі присутні подвійні стандарти, хоча вже півроку тривають активні дії. Ми не бачили жодних конкретних заяв Московського патріархату щодо агресії з боку Росії та ситуації на сході”, – додав Олександр Саган.

А що стосується розмов про розкол усередині УПЦ (МП), то експерт зазначив, що навряд чи він є серйозним. “Якщо ці буцімто патріоти десь і є всередині структури, то ми їх можемо назвати лише 2-3, не більше. Ніякої діяльності, крім окремих фраз, від них не спостерігається, а тому казати про щось серйозне тут неможливо. Перш за все це владика Софроній Черкаський, який казав досить радикальні речі щодо дій Путіна, а також певною мірою Олександр Драбинко”, – зауважив експерт.