Благими намірами…
Батьки львівських школярів обурені намаганнями міської влади запровадити шестиденне навчання і двомісячні зимові канікули
фото: bookriotcom.c.presscdn.com
Цього тижня виконком львівської міськради мав би розглядати можливість запровадження у львівських школах шестиденного навчання. Про ці зміни “Пошта” писала в попередніх числах. Та ми вирішили не залишати наших читачів без нової інформації і продовжили дослідження цього важливого для багатьох львів’ян питання.
Як повідомила “Пошту” начальник міського відділу освіти Галина Слічна, останніми днями у різних районах Львова тривали консультації з директорами шкіл та вчителями. Думкою батьків щодо таких нововведень влада міста поцікавилась наостанок, та добре що хоч не забула спитати. Бо й головна освітянка міста передбачала, що серед них буде чимало невдоволених таким рішенням.
Нагадаємо, що з метою оптимізації витрат на енергоресурси діти уже з 1 вересня можуть вчитися шість днів на тиждень: п’ять за звичним розкладом, а по суботах відпрацьовувати додаткові дні зимових канікул. Тобто в першу суботу вересня школярі матимуть уроки за розкладом понеділка грудня; в другу суботу – за розкладом вівторка грудня і так далі. Зимові канікули триватимуть орієнтовно з 6 грудня до 2 лютого. А січень по суботах діти відпрацьовуватимуть впродовж лютого – травня. Без змін у новому навчальному році залишаться тільки осінні та весняні канікули.
Твердий граніт науки
Отримавши такий “сюрприз” від освітян, батьки не оминули нагоди висловити своє бачення запровадження шестиденки. Насамперед вони переживають, як це вплине на якість самої освіти і на бажання здобувати знання, адже учні й без того мають дуже насичену шкільну програму.
Приміром, львів’янка Лілія – мати двох тепер уже шестикласників стурбована, чого навчаться її діти в цьому році. Торік учні п’ятого класу (10 років) два дні на тиждень мали по сім уроків і три дні – по шість. Навчання тривало до 15.00-15.30.
“Треба і поїсти, і відпочити хоч годину, а потім знову робити домашні завдання зі щонайменше чотирьох предметів, – каже вона. – Нерідко діти виконують тільки письмові завдання. На усні не вистачає не те що часу – бачу, що вже не сприймають: читати читають, а розуміння жодного. Мої діти займаються двічі на тиждень регбі, тож у ці дні домашні завдання взагалі починають робити о 20-21-ій. Трохи підганяли у вихідні, а тепер залишається тільки неділя.
До того ж за останній рік реальні доходи нашої сім’ї знизилися, і город є доброю підмогою. Не знаю, як без нього вижити. Маю стареньких батьків у селі, до яких зазвичай їхали в п’ятницю ввечері чи у суботу вранці. Тепер вихідний “вкрали” не лише у дітей, а й у батьків. Якщо доведеться вибирати між селом і школою, поїдемо на село, бо користі буде більше. Самих тут дітей залишити поки не можемо. Я готова з іншими батьками вийти під стіни ратуші, аби чиновники почули нас!”
Зоряна, мама третьокласниці, також переймається якістю навчання, а ще тим, як це позначиться на здоров’ї її доньки, в якої поганий зір. Дівчинка дуже сумлінно ставиться до навчання, переживає, тому під час навчального року має проблеми з апетитом. Ще однією проблемою є те, як бути взимку: залишити саму дитину вдома не випадає, а бабусь, які могли б посидіти з нею, немає.
Шестиденка в Дрогобичі Дрогобицькі школи тимчасово переведуть на шестиденку, що дасть змогу до кінця року заощадити на енергоносіях приблизно один мільйон гривень, повідомляє “Освітній портал Львівщини”. Зі слів завідувача відділу освіти міськвиконкому Петра Сушка, планується, що учні навчатимуться по суботах протягом вересня – листопада, що дасть змогу з 1 грудня відправити їх на зимові канікули. “На останні два місяці року в бюджеті не закладена зарплата (10 мільйонів гривень), – каже Петро Сушко. – Надіялись на дотацію вирівнювання держбюджету, як це було у попередні роки. Та, на жаль, цього року державний бюджет не зможе підсобити. Тому цей заощаджений мільйон нам дуже потрібний”. |
Як уже писала “Пошта”, нововведення, на які зреагували батьки, є ініціативою львівських чиновників від освіти, які отримали листа з міністерства щодо необхідності оптимізації витрат на енергоресурси. Вони, зі слів Галини Слічної, від початку року вже подорожчали на 85%. Але, замість того щоб шукати якісь варіанти виходу з цієї ситуації (приміром, запровадити пільги для освітніх закладів), проблему хочуть вирішити, створюючи незручності і дітям, і батькам.
Невже чиновники не мають дітей шкільного віку? Може, їхні діти не вчаться у звичайних школах або вони просто ними не займаються… Скільки разів вони робили з дітьми уроки, випроваджували самі їх зранку до школи, коли ті плачуть і не хочуть туди йти, бо їм набридло?!
Нещодавно під час робочого візиту до Львова колишній президент Грузії Михаїл Саакашвілі зазначив: найбільше шкодую, що, обіймаючи такий високий державний пост, замало уваги приділяв освіті, бо діти – майбутнє країни.
То чому ж в нас на першому місці саме економія і аргумент, що Україна в стані війни? Чомусь про те не згадують, коли вечорами, навіть у дні жалоби, спокій нашого міста порушують залпи салютів, бо, бачте, хтось щось святкує, хоч їх і заборонили в місті... Ледь не з кожного бару чи ресторану лунають веселі пісеньки, нерідко у виконанні артистів країни-окупанта. А якби тих порушників спокою штрафували, можна було б значно поповнити дефіцит коштів на опалення в школах.
Зрештою, в нашому місті проводять чимало фестивалів, різноманітних атракцій, то чому б їх організаторам не допомогти вирішити цю проблему. Хоча перекласти все на плечі батьків, пояснюючи зміни в графіку навчання важкою ситуацією в країні, значно простіше.
Назад у “совок”?
Одним із аргументів запровадження шестиденки є те, що, мовляв, за Союзу ми всі так училися. То що, маємо оглядатися на совєтські стандарти? Тоді багато чого було. А може, варто запозичити досвід інших країн? Приміром, Фінляндії, Франції, Німеччини, де на першому місці стоїть розвиток дитини відповідно до її здібностей та можливостей, а не “совкова” зрівнялівка, де всіх обтесують однаково.
Розмови про те, що програма середньої освіти, методика викладання не витримують жодної критики, що школи виживають за рахунок регулярних грошових внесків батьків, тривають вже давно. То чи не настав час дати цій, по суті, радянській системі освіти спочити в мирі та не підтримувати її батьківськими коштами, добутими умовляннями? Можливо, тоді наші діти здобудуть шанс у житті.
Бо, як стверджують психологи, нинішня система освіти розрахована на обдарованих праворуких дівчат, яких не більше 10%. Всі інші, а це щонайменше 10% дітей, яким навчання дається важко і дуже важко, та близько 80% середнього рівня, змушені пристосовуватися і якось виживати. Якщо ті 80% приєднати до тих 10-ти, то матимемо 90% школярів, які погано вчаться і почуваються дурними при збереженому інтелекті.
Діти просто тупіють і втрачають бажання вчитися. Вони не мають часу читати щось додатково, адже орієнтовані на тестування, яке вимагає тренування вміння вибирати правильні відповіді, а не шукати вирішення
Чому це стається? Бо теперішня навчальна програма є такою насиченою, що діти просто тупіють і втрачають бажання вчитися. Вони не мають часу читати щось додатково, адже орієнтовані на тестування, яке вимагає тренування вміння вибирати правильні відповіді, а не шукати вирішення, мислити креативно. Це як спортлото.
“Школа повинна вчити мислити, формувати бажання вчитися, а робить навпаки – відбиває бажання вчитися і бажання мислити. Ще в радянські часи креативність першокласників на вході сягала 80 відсотків, а на виході тільки 10. Нині, за моїми спостереженнями, ще менше. Креативними залишалися діти, які погано вчилися, ті, яких система не зламала”, – казала у одному з інтерв’ю “Пошті” психолог Мар’яна Нартікова.
Ми часто тішимо себе міфом про високу якість нашої шкільної освіти порівняно з тією, що є на Заході, але чомусь рівень життя і кар’єрні можливості свідчать про зовсім інше: наші діти мріють про освіту і роботу за кордоном. Саме це тепер для багатьох із них є єдиним стимулом для навчання.
Останні півроку показали, в якому стані перебуває наша армія, тож нині ми всі намагаємося підтримати її хто чим може – продуктами, амуніцією, медикаментами. Можливо, прийде час, коли ми так само усвідомимо стан нашої освіти.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Зустріч уже провели з громадою Сихівського району, яка, до слова, такі нововведення сприйняла нормально, з розумінням. До кінця тижня такі ж зустрічі відбудуться й у інших районах нашого міста. Конкретні рішення з цього питання плануємо прийняти вже наприкінці наступного тижня.
Що стосується роботи дошкільних навчальних закладів Львова, то вони працюватимуть без змін.
Перед нами ж поставлене питання, аби була економія. Отож навчальний процес потрібно зорганізувати так, щоб у школах було тепло і не зривався навчально-виховний процес.
Питання організації проведення навчального процесу в 2014/2015 навчальному році у школах Львівської області, переведення їх на шестиденне навчання зараз на обговоренні. Поки що єдиної думки немає – навчальні заклади області прораховують, яка структура навчального року буде найбільш оптимальною, аби досягти економії газу, і згодом дадуть нам свої пропозиції щодо вирішення цієї проблеми. Кожна територія буде приймати індивідуальне рішення про те, як працювати і чи продовжувати канікули, оскільки всі вони мають різні умови: десь більше газових котелень, а десь різниться потреба в опаленні.
Можливо, варто чекати змін у осінніх канікулах. Якщо щороку вони були на початку листопада, то в цьому році розпочнемо їх із початком опалювального сезону (з 15 жовтня). Тобто опалювальний сезон в школах трохи відтермінуємо, і це буде хоч невелика, та все ж економія. На тривалість канікул, дату закінчення першого та початку другого семестру впливатимуть і погодні умови.
Рішення про те, якою буде структура навчального року, чи вчитимуться школярі по суботах, навчальні заклади приймуть ближче до 1 вересня. Щодо дитсадків, то наразі змін у їх роботі не передбачається. А щодо вищих навчальних закладів, то деякі з них розглядають можливість зробити суботу повним робочим днем, аби більше відпочивати у січні та відповідно економити газ. Однак не у всіх вишах прийняли такі рішення.