У Львові розпочався сезон продажу кавунів, які не лише добре смакують і тамують спрагу, а й корисні для всього організму. 

Друга половина серпня – початок вересня – час, коли кавуни дозрівають без “хімії”, тому завдяки вітамінам і мікроелементам, що містяться в них, можуть принести чималу користь. 

Ця гігантська ягода (а кавун є саме ягодою) містить залізо, магній, калій, натрій, кальцій, фосфор, нікотинову, аскорбінову та велику кількість фолієвої кислоти. В ній багато легкозасвоюваних цукрів, мінеральних солей, клітковини, вітамінів В1, В2, С і каротину.

Зі слів голови Асоціації дієтологів Львівщини Зоряни Завади, кавун низькокалорійний – у 100 грамах лише 38 кілокалорій. Його радять їсти хворим на діабет, склероз, а також сердечникам (магній заспокоює серце, харчові волокна знижують рівень холестерину, а завдяки низькій концентрації солей посилюється сечогінний ефект).

Кавун бажано споживати й тим, хто має недокрів’я, атеросклероз і запальні процеси в організмі. Кавуновий сік  помічний при сечокам’яній хворобі, ниркових недугах. Дієтолог запевняє, що ця ягода корисна хворим на подагру, артрит, ревматизм і тим, у кого ожиріння. Сік із кавуна добре очищає печінку, звільняючи її від токсинів та надлишку ліків – наприклад, після прийому антибіотиків. 

Треба сказати, що в кавуні корисна не лише м’якоть – цілющими властивостями володіють шкірка і насіння. Настій шкірок активізує роботу корисних мікроорганізмів у товстій кишці та печінці, лікує дисбактеріоз. А сушене насіння є хорошим засобом проти глистів.

Протипоказань у кавуна майже немає. Інколи, зі слів дієтолога, трапляється індивідуальне несприйняття. Але потрібно зважати на те, що перетравлюється кавун не в шлунку, а в кишківнику. 

Тому, якщо “змішати” його з іншою їжею, яка потребує шлункового перетравлення, може початися процес бродіння, який спричинить метеоризм. Отож, кавун протипоказаний при проносі та колітах. Дитячий гастроентеролог Ярослава Томків застерігає батьків: малюкам, яким ще не виповнилося трьох років, кавуна краще не давати взагалі! 

Старших дітей спершу можна почастувати маленькою скибкою за умови, що м’якоть стигла, червона. 

Начальник епідеміологічного відділу головного управління Держсанепідслужби у Львівській області Оксана Пушкарьова радить купувати кавуни у спеціалізованих точках продажу на ринку. Продавці повинні мати відповідні сертифікати, в яких зазначено, звідки привезли ці ягоди та який у них вміст нітратів. А ось купувати кавуни в місцях стихійної торгівлі, уздовж трас не можна.

Кавун краще брати середнього розміру (5-7 кг, але не більш ніж 15). Хвостик повинен бути жовтуватий, в міру сухий (надмірна сухість означає, що ягоду довго везли або зберігали). Крім того, кавун повинен мати земляну пляму діаметром 5-10 см (жовту, а не білу). Якщо бачите гниле місце з цяткою в центрі, найімовірніше, його підживлювали – вводили шприцом селітру. Не варто брати кавунів з тріщинами і вм’ятинами. Стиглий “смугастик”, як правило, не тоне у воді, а якщо проведете нігтем по шкірці – без проблем знімете її верхній шар.

Кавун перед споживанням треба вимити, обшпарити. Стиглий з характерним тріском “розходитиметься” під ножем. Насіння матиме темно-коричневий або навіть чорний колір. В ідеалі м’якоть повинна бути зернистою, щільною. Колір – від рожевого до яскраво-червоного. Якщо ж вона волокниста з жовтими прожилками, краще не ризикуйте здоров’ям!

Епідеміолог наголосила, що в шкірці кавуна нітратів у 4-8 разів більше, ніж у м’якоті, тому виїдати скибку аж до шкірки не варто!