Слово “кропива” у нас часто асоціюється з опіками шкіри чи іншими неприємними відчуттями, які виникають після торкання до неї. А проте ця рослина дуже корисна.
“Одна кропива сімох лікарів замінює”, – кажуть старші люди. І недарма, адже про цілющі властивості цієї рослини наші предки знали не з чуток. Вона була універсальним ліком від багатьох недуг, а ще чудовим продуктом, що збагачує наш раціон корисними речовинами.
Зі слів фітотерапевта Миколи Марчука, найбагатший вітамінно-мінеральний склад кропиви робить її майже всесильною. Кропива містить аскорбінову кислоту, вітаміни групи В, С, Е, Н і К, каротин і каротиноїди. До речі, вітаміну С в кропиві удвічі більше, ніж у лимонах і вдесятеро, ніж у яблуках.
А вміст каротину вищий, ніж у щавлі, моркві та обліписі. Крім того, кропива багата на мікроелементи: барій, сірку, залізо, калій, кальцій, хром, мідь, марганець, алюміній. Окрім них, до складу кропиви входять гістамін, дубильні речовини, фітонциди, хлорофіл, флавоноїди, органічні кислоти (мурашина і галусова), що сприяють посиленню імунітету та опірності організму до різних недуг.
“Кропива має протизапальну і загальнозміцнювальну дію, допомагає швидше відновитися в післяопераційний період, протистоїть радіації, захищає тканини від нестачі кисню, – каже фітотерапевт. – Її можна використовувати у вигляді компресів, прикладати до відкритих ран, порізів, виразок. Відвар можна застосовувати при внутрішніх кровотечах”.
Завдяки сечогінним властивостям кропиви організм звільняється від зайвої рідини, а отже, швидше “тануть” кілограми
Корисна кропива і тим, що мають погане зсідання крові, недокрів’я, захворювання нирок та хвороби шлунково-кишкового тракту. Цілющі властивості цієї рослини поширюються на серцево-судинну систему. Кропива підвищує рівень гемоглобіну в крові, бо містить речовини, що сприяють надходженню кисню до всіх клітин організму.
Чудово проявляються властивості кропиви і при різних чоловічих та жіночих хворобах. Чоловікам кропива допомагає лікувати аденому простати (добре діє на сечовивідні шляхи і передміхурову залозу), жінкам зняти біль і відчуття загального нездужання у критичні дні, а в матерів, що годують грудьми, збільшує кількість молока.
Помічна кропива і для схуднення. “Завдяки сечогінним властивостям кропиви організм звільняється від зайвої рідини, а отже, швидше “тануть” кілограми”, – пояснює Микола Марчук. Використовують цю рослину і в косметології: для зміцнення коренів волосся, покращення його росту, від облисіння та лупи (якщо два тижні поспіль ополіскувати голову кропив’яним відваром, випадання волосся значно зменшиться).
Але лікуватися кропивою не можна тим, хто має підвищене зсідання крові та схильність до тромбоутворення. Протипоказана кропива і на пізніх термінах вагітності, бо може спричинити скорочення мускулатури матки і призвести до передчасних пологів. Незважаючи на те, що ця рослина сприятливо впливає на серцево-судинну систему, вживання настоїв та відварів з неї протипоказане при гіпертонії.
Цікаві факти про кропиву
* Сімейство кропив’яних налічує майже 60 родів і понад тисячу видів.
* Щоби кропива не жалила, збирати її треба в рукавичках, а потім обшпарити. До речі, це одна з небагатьох рослин, яка при обшпарюванні набуває насиченого зеленого кольору.
* Смак кропиви нагадує шпинат, тож її можна використовувати в кулінарії (найкраще молоде листя).
* В кропиві накопичуються нітрати і важкі метали, тому збирати її треба в екологічно чистих місцях, далеко від автомобільних доріг і залізниць, звалищ, пустирів і ферм.
* Зривають листя з травня по серпень (тільки нижні листки і тільки з рослин, що цвітуть). Коріння і насіння збирають восени.
* Сушити листя варто на свіжому повітрі в тіні або ж у добре провітрюваному приміщенні, на горищі.
* Зберігати кропиву бажано в сухому місці у дерев’яних чи картонних ящиках або в паперових мішках.
* Листя кропиви використовують для зберігання продуктів, що швидко псуються, обкладаючи ним м’ясо або рибу.
* У кропив’яних голочках міститься мурашина кислота (це вона викликає опіки шкіри).
* З волокон, що всередині кропиви, можна отримати тканину, яка за своїми властивостями буде аналогічна лляній. Німці під час війни шили з такої тканини обмундирування.
* Джгут із кропиви та шовку японці використовували для виготовлення дорогих самурайських обладунків – з крученого і натертого воском кропив’яного волокна робили тятиви для луків, а зі здерев’янілих стебел щити.
* У харчовій промисловості кропиву використовують для виготовлення барвників.
* Чемпіонат з поїдання кропиви щороку проводять у селі Маршвуд в Англії, відтоді як двоє відвідувачів місцевої крамниці посперечалися, хто більше з’їсть пекучого листя.
* Кропива є улюбленими і, мабуть, єдиними ласощами деяких видів метеликів.
* У Британії з кропиви роблять терпке вино.
Рецепти
Салат “Весняний”
Складники: по 250-300 г молодого листя кропиви і щавлю, 100 г зеленої цибулі, 2 яйця, 2 ст. л. олії, 50 г майонезу, сіль до смаку.
Листя кропиви, щавлю і зеленої цибулі промити, підсушити, тоненько накраяти або змолоти у м’ясорубці. Викласти суміш на тарілку і перемішати з дрібно порізаними двома звареними на твердо яйцями. Посолити, полити олією і заправити майонезом. До салату можна вкинути листя кульбаби і подорожника.
Салат з кропивою та горіхами
Складники: 150-200 г кропиви, 50 г волоських горіхів, кілька листочків кіндзи, половина ріпчастої цибулі, сіль і перець до смаку.
Кропиву зварити у підсоленій воді та відкинути на сито. Волоські горіхи подрібнити і перемішати з сіллю, додати кіндзи і тонко накраяної цибулі. Горіхи вимішати з кропивою, а потім посолити і поперчити.
Борщ із кропиви
Складники: м’ясний бульйон, 100-200 г кропиви, ріпчаста цибулина, морквина, 100 г зеленого горошку, 100 г борошна, 50 г сметани, 2 варені яйця, лавровий листок, сіль, перець до смаку.
Бланшовану кропиву перетерти через сито і тушкувати 10-15 хвилин. До м’ясного бульйону вкинути ріпчасту цибулину, морквину, всипати зеленого горошку, тушкованої кропиви і варити ще 20-25 хвилин. Наприкінці варіння додати пасерованого борошна, лавровий листок, посолити і поперчити. Подавати борщ з вареним яйцем і сметаною.
Омлет з кропиви
Складники: 100 г листя кропиви, 2 яйця, ріпчаста цибулина, сіль до смаку.
Цибулю стушкувати, листя кропиви промити і тоненько накраяти. Усе викласти в миску, вбити туди два яйця і перемішати. Суміш посолити і вилити на розпечену сковорідку. Готовий кропив’яний омлет подавати із зеленню.
Кропив’яне песто з макаронами
Складники: 0,5 кг макаронів, головка часнику, 50 г оливкової олії, 100 г листя кропиви, 100 г сиру, 50 г сметани, сіль і перець до смаку.
Макарони зварити. Половину головки часнику обібрати і обсмажити зубці на олії, додати листя кропиви, налити туди трошки води, в якій варилися макарони, і тушкувати ще п’ять хвилин. Суміш збити блендером і вилити до макаронів. Посипати сиром і ще раз підігріти на сковороді.
Приготувати соус: змішати сметану з часником, посолити і поперчити.
Бутерброд з кропивою
Складники: 2 ст. л. листя свіжої кропиви, 100 г масла, половина кореня хрону, хліб.
Листя кропиви дрібно порізати або ж змолоти у м’ясорубці та вимішати з маслом. Додати тертого хрону і намастити цим “зеленим маслом” скибочки хліба.
Сир із кропивою
Складники: 200 г сиру, склянка подрібнених листків кропиви, 3 зубці часнику, 3 ст. л. олії, 1 ч. л. гірчиці.
Сир перетерти через сито і змішати зі склянкою дрібно накраяних листків кропиви. Додати дрібно порізаного часнику, заправити сир олією та гірчицею.
Соус кропив’яний
Складники: 100 г кропиви, 50 г масла, 1 ст. л. борошна, 50 г сметани.
Листя кропиви дрібно нарізати і змолоти в м’ясорубці. Тушкувати до готовності на маслі, а потім посипати борошном. Усе трохи підсмажити, розвести водою і варити, доки не загусне. Додати сметани і прокип’ятити (зо три хвилини).
Цей соус можна додавати до різних страв: з макаронів, смаженої або вареної картоплі, смаженої свинини або до риби.